Новий серіал від Netflix «Юнацтво» (Adolescence) — став справжнім медійним вибухом. Чотири епізоди, зняті одним безперервним кадром, занурюють у життя звичайної родини, яку зсередини руйнує насильство, породжене мізогінією.
Після виходу серіалу знову заговорили про інцелів – онлайн-субкультуру чоловіків, які називають себе «вимушеними цнотливцями» і звинувачують жінок у тому, що ті «не дають їм» сексу. Ця спільнота — частина ширшої маносфери, що просуває мізогінію та культ токсичної мужності.
Публікуємо наш текст 2018 року, який розповідає про витоки спільноти.
Світ дізнався про інцелів у 2014 році, коли Елліот Роджер убив шістьох людей та поранив ще 14 у Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі. Роджер написав довгий маніфест, звинувачуючи жінок у тому, що вони не займалися з ним сексом. Цей маніфест зробив його героєм для деяких чоловіків зі схожими проблемами. На форумах та у своїх чатах вони жартують, що збираються надати світу «швидку допомогу» — «go E.R» (гра слів з ініціалами Елліота Роджера — E.R — це скорочення англійською означає «відділення швидкої допомоги»).
У квітні 2018 року 25-річний Алек Мінасян спрямував свій автофургон у натовп у центрі Торонто, убивши десятьох людей та поранивши ще 14. Більшість загиблих були жінками, повідомив сержант Грем Гібсон, який вів розслідування. Попри те, що теракт дуже нагадував атаки ІДІЛу з використанням автотранспорту, цей трагічний інцидент вивів у топ міжнародних новин загадковий інтернет-феномен, який раніше можна було б простодушно висміювати — інцелібат. Ідеологія інцелів штовхнула 25-річного Алека Мінасяна (колишні однокласники та друзі описували його як тихого, не дуже товариського технічного генія, не схильного до насильства) на злочин. У пості, що зʼявився на сторінці Мінасяна у Facebook буквально за декілька хвилин до атаки, він не тільки звеличував Елліота Роджера, а й заявляв, що «повстання інцелів уже почалося».
Як скорочення від involuntarily celibate (вимушений целібат), термін «інцел» був винайдений 20 років тому жінкою на ім’я Алана, яка дала таку назву створеному нею форуму для підтримки одиноких людей, які хочуть, але не можуть знайти собі партнера. Сьогодні це слово має негативну конотацію через людей, які використовують його для самоідентифікації. Алана з гіркотою відгукується про те, на що перетворилася її ідея об’єднати одинаків, які страждають від нестачі любові та близьких відносин: «Відчуття таке, ніби я була вченою, яка зрозуміла, як керувати ядерним розпадом, а потім виявила, що її відкриття використовується для створення зброї масового знищення».
Дізнавшись про те, хто такі сьогоднішні інцели та якими є їхній світогляд, ви зрозумієте, чому цією жінкою опанувала фрустрація.
Хто всі ці люди? Портрет типового інцела
Словник сленгових слів та виразів Urban Dictionary дає таке визначення терміна «інцел»: «Це людина (ймовірніше чоловік), яка ставиться до жінок як до сексуального об’єкта та вважає, що причиною відсутності сексу в її житті є незадовільні зовнішні дані, хоча насправді ніхто не дає їй через вульгарний сексизм та огидне ставлення до інших».
Цей ідентифікатор часто використовують учасники так званої маносфери — мережі онлайн-ресурсів руху, метою якого є боротьба за чоловічі права. Але головна відмінність рядового маносферника від інцела полягає в тому, що останнім керує груба, примітивна та неприборкана ненависть, і вони часто абсолютно психічно неврівноважені та відірвані від реальності, вважає редактор відділу досліджень соціальних медіа BBC Trending Майк Вендлінг.
Здебільшого інцели — це молоді люди віком від 30 років із Північної Америки та Європи. На відміну від поширеної думки, вони не «страждають на мачизм» та часто проявляють себе як слабких та вразливих людей. «Я слабкий, як жінка. Це жінки зробили мене таким», — говорить 23-річний інцел Джої. Згідно з опитуванням для учасників сайту Incels.me, 71% його відвідувачів вважають, що у них є проблеми з психічним здоровʼям. Це, ймовірно, обумовлюється тим, що інцели часто протиставляють себе «нормальним» людям і тому шукають виправдання своєму фіаско в налагодженні відносин, зокрема, пояснюючи проблемами з психікою.
Інцели не здатні до самоаналізу, навіть коли вони бачать інших «негарних» чоловіків з їхніми партнерками, то вважають цих хлопців читерами, які якимось чином змогли обманути систему та досягти прихильності жінок попри свою непривабливість.
Думка про те, що в таких чоловіках жінок приваблюють їхні особистісні якості та ставлення до них, не приймається інцелами, для них це недосяжний феномен. Такі люди сповнені комплексів та зациклені на своїй уявній потворності.
Інцели вважають, що жінки зобов’язані не відмовляти їм в сексі. Більшість радикальних представників люблять обговорювати у своїх інтернет-спільнотах різні способи змусити жінок спати з ними та як покарати тих чоловіків, які можуть цього досягти без примусу.
Серед таких методів часто згадується геноцид кольорових людей, геноцид чадів (так інцели називають привабливих чоловіків, уточнюючи, що їх загалом близько 20% і секс їм дістається без значних зусиль), обмеження жінок у правах, зґвалтування, наруга над жіночими трупами та інші подібні речі. Інцели часто не розуміють, що такий світогляд якраз і є причиною, з якої жінки не хочуть з ними мати справу.
Їхні життєві погляди нерідко суперечать один одному. З одного боку, ці хлопці щосили топлять за традиційні цінності, відчуваючи непідробну огиду до сексуальної свободи та самовираження, та нарікають на те, що ліві перемогли в культурних війнах. З іншого боку, інцели хочуть, щоб секс був доступний всюди та завжди, вважаючи, що це розв’яже їхню проблему вимушеної повздержливості.
Майк Вендлінг наголошує, що не варто недооцінювати соціальну значущість активістського руху інцелібату, бо його прихильників набагато більше, ніж може здатися на перший погляд людині, яка усвідомлює всю безглуздість та неадекватність його доктрин. Десятки тисяч інцелів існують в одній Великій Британії, і йдеться тільки про онлайн-спільноти. Хто знає, скільки людей із таким світоглядом живе згідно з цінностями та принципами інцелібату, не беручи участі в мережевих обговореннях.
Ідеологія та цілі руху
Ідеї інцелібату в деяких моментах перетинаються з білим супремасизмом, оскільки прихильники обох ідеологій навіть користуються однаковою термінологією. Водночас інцелібат має доволі дивні обʼєкти ненависті: привабливі чоловіки — «чади» (Chads) та люди, які не обовʼязково гарні, але в стані знайти собі сексуального партнера, — «нормики» (Normies). Простіше кажучи, інцели недолюблюють та хочуть зла всім, хто, на відміну від них, має можливість займатися сексом.
Але якщо копнути глибше, то стає зрозумілим, що інцели не шукають секс, вони прагнуть абсолютної переваги чоловіків над жінками. Секс для них стає лиш інструментом влади, засобом поневолення, що сьогодні перестало бути таким доступним, як, наприклад, у часи Середньовіччя. Особливо вони нарікають на розвиток феміністичного руху, емансипації та взагалі більш поважного ставлення суспільства до жінки, її прав і свобод.
Інцели — не робінгуди знедолених чоловіків і не зацікавлені у тому, щоб секс був у всіх, їх турбує тільки власний зиск, а потреби інших маргіналізованих груп населення, які часто так само страждають від неприйняття суспільством, повністю ігноруються.
Їм байдуже на жінок, які мають схожі проблеми в стосунках із чоловіками через свої зовнішні дані, їх не турбують проблеми трансгендерних людей. Головне бажання інцелів полягає в тому, щоб непривабливі, грубі та неприємні мізогіни могли почати стосунки з будь-якою молодою і гарною жінкою за першою ж вимогою. Вони вважають, що це їхнє невідчужне право.
Як інцели тероризують жінок
Мізогінія — одна з основних яскраво виражених рис інцелібату. На форумах інцелів часто зʼявляються схожі повідомлення: «Суспільство стало місцем, в якому жінкам поклоняються, і це абсолютно неправильно, тому що вони не богині, а просто чортові спермоприймачі».
Найнебезпечнішим є те, що ненависть, яка культивується в онлайн-обговореннях, знаходить реальний вихід назовні. Увага медіа до явища інцелібату значно зросла після згаданих випадків за участю прихильників цього руху, таких як масований розстріл, вчинений Елліотом Роджером, чи атака Алека Мінасяна в Торонто. Ще був масовий розстріл у школі Санта-Фе — одна з матерів заявила, що старшокласник-терорист вбив її доньку навмисне, тому що вона відкидала його прояви уваги та відмовляла йому в інтимній близькості.
Інцели вірять, що поліпшення зовнішності й отримання вищого соціального статусу та прибутку обовʼязково мають бути перепусткою в ліжко, а коли такі стратегії не працюють і жінки все одно не ведуться на причесаних та припудрених мудаків із товстим гаманцем, вони лютують.
У своїх чатах інцели фантазують про обезголовлення жінок, які носять шорти, але не дають незнайомцям чіпати їх на вулиці. Вони уявляють свою ідеальну картину світу, де жінок віком 18 років продають на аукціонах, а феміністок називають жіночим Ку-клукс-кланом.
Звинувачуючи жінок у тому, що ті навмисно перетворюють їхні життя на пекло, інцели пропонують один одному активніше концентруватися на власній злобі, завершуючи мізогінні тиради, наприклад, такими фразами: «Ненависть — це сила».
Структура мережевої спільноти інцелів
На Заході інцели тусуються здебільшого на Reddit і 4chan, де їм часто доводиться всіляко маскуватися, щоб уникнути бану за свої хейтспічі та пропаганду гендерного насильства й расизму.
Інцели мають свій сайт знайомств Date an Incel, де жінкам пропонують унікальну можливість знайти своє щастя не з якимсь чадом, а з нормальним, чесним хлопцем, який буде щиро ненавидіти її та зневажати аж до скону. Ви здивуєтесь, але деякі жінки дійсно знайомляться там з інцелами та знаходять, як їм здається, своє кохання.
Також популярна серед інцелів спільнота Men Going Their Own Way, учасники, якої взагалі відмовляються від будь-якої присутності жінок у своєму житті. Вони допускають хіба що секс на одну ніч, вважаючи, що емоційної прихильності представниці жіночої статі не варті.
Головним рупором руху інцелів є сайт Incels.me, куди не варто заходити, якщо ви не хочете, щоб ваші очі закровоточили від надмірної кількості безглуздих міркувань про те, чому жінок треба масово ґвалтувати, а чоловіків — каструвати.
Видатні активісти та важливі фігури інцелібату
Рух має своїх героїв. Зокрема, Еліота Роджера, який у 2014-му виклав на своєму YouTube-каналі відео про підготовку помсти жінкам, що відмовили йому в сексі, і чоловіків, з якими вони б переспали, перед тим як вбити шістьох людей, інцели вважають своїм месією.
Його послідовник Крістофер Гарпер-Мерсер також є авторитетом серед інцелів. Цей «нещасний самотній чоловік» через свою незадоволеність у сексі вбив девʼятьох людей у 2015 році, підкріпивши свій акт «боротьби за права чоловіків» маніфестом, в якому він співає дифірамби Роджеру і слізно голосить про свою нелегку долю євнуха.
Водія торонтського фургона Мінасяна інцели також вважають ролевою моделлю.
У грудні 2017 року Вільям Атчісон застрелив двох людей у школі в Нью-Мексико, після чого наклав на себе руки. На декількох онлайн-форумах він зʼявлявся під псевдонімом «Елліот Роджер» та всіляко звеличував свого «героя», використовуючи інцельську термінологію. Звісно, він також став авторитетом в інцелів після свого злочину.
Ще один шанувальник Роджера, Ніколас Круз, 14 лютого 2018 року розстріляв 17 людей у школі Паркленду у Флориді. Перед цим стрілок розмістив такий пост у соцмережах: «Елліот Роджер не буде забутий».
Ви досі думаєте, що інцели не становлять серйозної загрози для суспільства, тому що вони просто закомплексовані та невпевнені в собі невдахи, у яких не вистачить духу зробити щось більше вагоме, ніж бризкати жовчю на форумах?
