Вже 3,5 роки триває розгляд справи про зґвалтування неповнолітньої дівчини у селі Верхні Ворота на Закарпатті. За цей час судовий розгляд відбувається вже вдруге, а захист обвинувачених систематично затягує справу: підозрювані намагались мобілізуватись, їхні адвокати подавали безпідставні клопотання про закриття провадження, а учасники процесу просили перенести засідання через хвороби.
Попри всі перешкоди суд майже дійшов до фінального вироку. Однак у грудні 2024 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішила достроково припинити відрядження у Закарпатській області судді Олександра Пелиха, який розглядав цю справу. Це означає, що її можуть почати розглядати від самого початку вже втретє.
DIVOCHE.MEDIA розповідає, як справа набула широкого резонансу в українському суспільстві та чому досі немає вироку суду.
Що сталось?
Згідно з матеріалами справи, 24 серпня 2021 року один із підлітків запросив дівчину, яка була з хлопцями в дружніх відносинах, у свій двір, після чого вони покликали її піти з ними в підвал. Там один із підлітків вдарив дівчину у живіт, щоб вона злякалась та не могла чинити опір, після чого його товариш нахилив неповнолітню та стиснув її голову між своїми ногами. Хлопці зняли з дівчини одяг та по черзі «вчинили дії сексуального характеру, не пов’язані з проникненням у тіло неповнолітньої, з використанням частин свого тіла, а саме пальців рук, в області її статевих органів». Один зі зловмисників, окрім пальців, використав геніталії, завдавши дівчині болю.
Усі ці дії, на які неповнолітня згоди не давала, підлітки знімали на телефон, а згодом відео поширили у школі. Про сексуальне насильство постраждала нікому не розповіла, батьки та освітяни дізналися все через три тижні від працівників поліції, які почали розслідувати справу і прийшли до школи. Одразу після початку розслідування новина про зґвалтування на Закарпатті зʼявилась у ЗМІ, однак надалі про справу не було чутно більш ніж півтора року — до березня 2023-го, а саме до фінального вироку суду.
Суд ухвалив рішення у справі 16 березня 2023 року. Обвинувачених визнали винними за частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України (Вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене групою осіб або щодо неповнолітньої особи) та призначили покарання у вигляді п’яти років ув’язнення. Проте суд звільнив підлітків від відбування покарання, призначивши дворічний іспитовий термін та виплату компенсації, вдвічі меншу від суми, яку вимагали представники потерпілої, — по 60 тисяч гривень (загалом 180 тисяч), а також зобов’язав відшкодувати майже 77 тисяч гривень за процесуальні витрати (по 25 617 гривень з кожного).
Суд врахував, що обвинувачені також є неповнолітніми, судимими не були, мають позитивні характеристики, просили вибачення та частково відшкодували потерпілій завдані збитки — 60 тисяч гривень із 450 тисяч, вказаних у цивільному позові. Дівчина просила суд стягнути на її користь решту суми та не наполягала на засудженні підлітків до позбавлення волі.
Резонанс у суспільстві
Рішення суду щодо умовного засудження підлітків збурило суспільство. Через резонанс на цю справу відреагували психологи, військові, юристи, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
«Те, що трапилось на Закарпатті, сам факт і вирок суду стосовно цього кричущого випадку, потребують негайної синергії правозахисників, громадських активістів, освітянської спільноти і лідерів думки, аби ніякі упередження, ніякі зв’язки, ніякі стигми не стали на шляху справедливого рішення. Я як батько двох синів, як чоловік, який чимало бачив у житті, стою на думці, що винен завжди лише кривдник. Крапка», — зазначив Оксен Лісовий.
Дмитро Лубінець повідомив, що права дівчини під час судового процесу були грубо порушені, адже та сама служба захисту дітей місцевої сільради, яка представляла інтереси дівчини в суді, дала ґвалтівникам позитивні характеристики. Омбудсман звернувся до відповідних органів щодо дій судді Оксани Софілканич, прокуратури, обласного керівництва, а також місцевої служби захисту дітей, де, як виявилося, працює мати одного з ґвалтівників.
Голова ГО «Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”», адвокатка Христина Кіт піддала сумніву коректність
кваліфікації злочину, адже кримінальне провадження надійшло на розгляд суду з кваліфікацією дій обвинувачених за ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України (Зґвалтування). Проте під час розгляду справи інкримінований підліткам злочин довести не змогли, тож прокуратура змінила обвинувачення на ч. 3 ст. 153 ККУ (Сексуальне насильство).
«Я не бачила відео та не оглядала усіх матеріалів справи, проте з тексту судового рішення все-таки видно, що мало місце проникнення як пальцями, так і геніталіями, проте пошкоджень цілісної дівочої пліви не зафіксовано. Кримінальний кодекс говорить про те, що достатньо проникнення в тіло особи, незалежно якими предметами чи статевими органами, для того щоб кваліфікувати дії як зґвалтування. Чи пошкоджена пліва, чи ні, немає жодного значення», — пояснила вона.
Подання апеляції
Після ухвалення вироку юридична компанія «Міллер» долучилась до захисту потерпілої. У травні 2023 року адвокати «Міллер» Ілля Воробйов та Наталія Баранова спільно з іншими адвокатами потерпілої дівчинки подали апеляційну скаргу на вирок суду. У справі було відкрито апеляційне провадження, у якому Закарпатська обласна прокуратура звернулась із клопотанням про обрання запобіжного заходу для обвинувачених.
Суд не задовольнив клопотання, розглянувши його без виклику сторін, хоча на засіданні мали бути присутніми прокурор, обвинувачений та його захисник.
Впродовж літа Закарпатський апеляційний суд мав розпочати розгляд апеляційних скарг представників потерпілої та прокурорів, проте засідання двічі відкладали. Спершу — через хворобу захисника обвинувачених, а потім — через залучення двох нових адвокатів.
«Обвинувачені залучили ще двох адвокатів, що, ймовірно, використали для затягування розгляду справи, оскільки адвокатам треба час, щоб ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Причини, з яких адвокатів не можна було залучити за більш ніж два місяці, які спливли з дня попереднього засідання, обвинувачені обґрунтували тим, що ніхто не хотів братись за справу», — розповіли в «Міллер».
Скасування вироку
У серпні Закарпатський апеляційний суд скасував вирок у справі.
«У зв’язку з істотними порушеннями прав як неповнолітньої потерпілої, так і неповнолітніх обвинувачених, які, відповідно до норм КПК України, не можуть бути усунуті апеляційним судом, за результатами розгляду справи колегією суддів ухвалено рішення про скасування вироку місцевого суду та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі», — повідомили у пресслужбі суду.
У «Міллер» уточнили, що апеляційні скарги задовольнили лише частково: «Позавчора (9 серпня 2023 року — прим. DIVOCHE.MEDIA) суд задовольнив клопотання прокурорів і представників потерпілої дівчинки та почав дослідження аудіо- та відеозаписів судових засідань Воловецького суду, зокрема тих засідань, на яких допитано потерпілу та обвинувачених. Вчора (10 серпня — прим. DIVOCHE.MEDIA) — дослідив висновки судових психіатричних експертиз та досудові доповіді з характеристикою обвинувачених. Адвокати та прокурори звернули увагу на ті обставини, які призвели до незаконного та необґрунтованого вироку Воловецького суду. У дослідженні інших доказів, які на думку прокуратури та сторони потерпілої підтверджували б відсутність щирого каяття та визнання хлопцями вини, суд відмовив».
І хоч скасування вироку дало можливість забезпечити підозрюваним справедливе покарання, це означало, що розгляд справи почнеться від самого початку в суді першої інстанції та триватиме невизначений період часу. Підготовче засідання відбулось 22 вересня 2023 року, однак через заявлений захисниками обвинувачених відвід судді процес затягнувся ще більше. Лише в кінці січня 2024 року суд дослідив ключовий доказ у справі — відеозапис злочину.
Затягування справи
З літа 2024-го справу почали затягувати. 24 та 25 липня були заплановані засідання з допиту свідків, однак суддя відклав їх через клопотання адвокаток обвинувачених, які послалися на інші судові засідання в ці дні. На підтвердження своїх слів вони не надали жодних доказів. Через дії захисниць суддя призначив наступні засідання на початок вересня.
«Це затягування судового процесу може бути спробою обвинувачених уникнути покарання», — прокоментували ситуацію в «Міллер».
На початку вересня відбулось кілька судових засідань, під час яких допитали свідків обвинувачення, а також частково — свідків захисту. Один із трьох обвинувачених на тому етапі виявив бажання дати свідчення. Крім того, суд дослідив висновки психологічних експертиз, які стосувалися психічного стану підлітків та здатності нести відповідальність за скоєне.
За словами адвокатів, вони наближались до фінального етапу судового процесу: залишалось допитати кількох свідків захисту та двох обвинувачених. Судові засідання мали відбутись 2, 3 та 4 жовтня 2024 року.
Перші два засідання відбулись, однак 4 жовтня адвокати обвинувачених подали клопотання про закриття провадження, чим відтермінували судові дебати.
Як зазначили у компанії «Міллер», підставою для такого клопотання адвокати обвинувачених назвали те, що потерпіла не відвідує судові засідання, — на їхню думку, це «свідчить про відсутність підтримки обвинувачення».
Водночас у «Міллер» наголосили, що адвокати потерпілої та прокурори раніше клопотали перед судом про її неучасть у кожному засіданні, щоб уникнути ретравматизації.
7 жовтня суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, зважаючи на його необґрунтованість та безпідставність.
Мобілізація обвинувачених перед вироком
На фінальній стадії судового розгляду двоє підозрюваних вирішили мобілізуватися. Втекти від правосуддя їм допомагав Обухівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП), що на Київщині.
«У березні цього року їм виповнилося 18 років, і саме зараз, перед завершенням судового розгляду, обвинувачені вирішили мобілізуватися. При цьому вони не мають військової освіти, не служили строкову службу та не є офіцерами запасу, тому їх не можуть мобілізувати без добровільної згоди. Проте зараз вони чомусь поїхали саме до Обухівського РТЦК у Київській області, хоча постійно проживають у Закарпатській області», — розповіли юристи.
22 жовтня адвокати обвинувачених подали до суду клопотання з проханням відкласти судовий розгляд через те, що напередодні двоє обвинувачених нібито були мобілізовані Обухівським РТЦК. На підтвердження цього захист надав ніким не завірені копії повісток Обухівського РТЦК про виклик обвинувачених.
«Припускаю, що мобілізація обвинувачених не є їх щирим бажанням стати до захисту своєї країни, адже вони могли це зробити ще в березні цього року, а не перед закінченням судового процесу. На мою думку, це своєрідний спосіб реалізації стратегії захисту для того, щоб через декілька років, після демобілізації обвинувачених, коли до справи зменшиться рівень суспільної уваги та більшість свідків взагалі забудують обставини події, повернутись до судового розгляду», — заявив адвокат Ілля Воробйов.
Згодом у Міністерстві оборони України заявили, що підозрюваним у зґвалтуванні неповнолітньої відмовили у мобілізації до лав ЗСУ.
Наступне засідання знову не відбулося, бо обидві захисниці, які представляли інтереси обвинувачених у цій справі, припинили співпрацю з клієнтами безпосередньо перед початком судового засідання. Це унеможливило завершення судового розгляду до залучення нового адвоката для обвинувачених, оскільки участь захисника для цієї категорії справ є обовʼязковою.
Нових адвокатів знайшли, але 18 листопада судове засідання знову «зірвали» — тепер через нібито «зайнятість» цих адвокатів у інших справах.
Однак системним відтермінуванням засідань справа не закінчилась. У грудні Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішила достроково припинити відрядження у Закарпатській області судді Олександра Пелиха, який розглядав цю справу.
В юридичній компанії «Міллер» наголосили, що це означатиме нові випробування для потерпілої, повторну травматизацію та порушення її права на розгляд справи в розумні терміни.
За словами одного з адвокатів дівчинки Іллі Воробйова, нині остаточне рішення має ухвалити Вища рада правосуддя (ВРП), проте він вважає «малоймовірним» те, що процес у першій інстанції вдасться закінчити до дострокового припинення відрядження судді.
За даними видання «Главком», на місце судді Пелиха нібито планують поставити «свою» суддю Наталію Суху зі Львова, яку просувала ексочільниця Воловецького районного суду, суддя Оксана Софілканич, котра призначила обвинуваченим умовний термін покарання.
Окрім цього, видання зауважило, що суддя Пелих також розглядає обвинувальний акт проти чинного голови Воловецької селищної ради Михайла Попелича, підозрюваного у корупції. Раніше посадовця також виправдала Софілканич.
Чого чекати далі?
26 та 27 грудня розпочались дебати у справі щодо зґвалтування дівчинки. Однак 27 грудня захворіла мати одного з обвинувачених: як зазначили адвокати потерпілої, за дивним збігом обставин цю законну представницю госпіталізували до лікарні, у якій вона й працює. Під час судового засідання мати двох інших обвинувачених повідомила, що їй стало зле, внаслідок чого не змогла виступити та попросила перенести слухання.
10 січня 2025 року мало бути фінальне засідання у справі, яка триває вже 3,5 роки. За словами юристів компанії «Міллер», суддя мав лише заслухати виступи одного з обвинувачених, двох матерів обвинувачених, репліки сторін та останнє слово обвинувачених. Після цього — піти в нарадчу кімнату для ухвалення остаточного рішення про винуватість чи невинуватість обвинувачених. Проте, вчергове саме за день до призначеного засідання, захворіла мама двох обвинувачених, яка є їх законною представницею у справі. Прокурор попросив суд відкласти розгляд справи без зміни представника.
Суд погодився та призначив наступне засідання на 30 січня.
