Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 94-ма голосами ухвалила резолюцію щодо боротьби з гендерними стереотипами у медіа, яка, зокрема, передбачає протидію онлайн-насильству та дипфейкам, сексизму й тиску в соцмережах.
Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook народна депутатка, членкиня постійної української делегації в ПАРЄ та авторка цієї резолюції Євгенія Кравчук.
«Гендерні стереотипи — це не лише застарілі уявлення про те, якими мають бути жінки та чоловіки. Вони нормалізують нерівність, обмежують участь жінок у політичному, професійному та суспільному житті й позбавляють суспільство можливості повною мірою використовувати потенціал кожної людини. Водночас це питання стосується не лише жінок. Хлопці та чоловіки також зазнають сильного суспільного тиску, коли від них очікують відповідності нав’язаним моделям поведінки, не дозволяють демонструвати вразливість, звертатися по допомогу чи обирати ролі, які не відповідають традиційним стереотипам», — наголосила політикиня.
Резолюція «Подолання гендерних стереотипів у медіа» містить рекомендації. Зокрема, йдеться про:
- включення до шкільних програм питання гендерної рівності, згоди та критичного аналізу стереотипів у традиційних і цифрових медіа;
- розвиток медіаграмотності на всіх рівнях освіти;
- проведення загальнонаціональних інформкампаній, особливо орієнтованих на молодь;
- забезпечення сталого фінансування, інституційної підтримки та захисту ГО, які працюють у сферах гендерної рівності, прав жінок, медіаграмотності, молодіжної політики та протидії насильству;
- вимоги до соціальних мереж щодо прозорих правил і дієвих механізмів протидії гендерно зумовленому переслідуванню, сексистській мові ненависті, дипфейкам, насильству із використанням зображень та алгоритмічному поширенню мізогінного контенту;
- сприяння рівному представленню жінок і чоловіків у новинах, політичному та спортивному висвітленні, культурі, рекламі й серед експертів у медіа.
«Окремий розділ своєї доповіді я присвятила досвіду України в умовах повномасштабної російської агресії. росія використовує гендерні стереотипи, мізогінію, сексуалізовані дипфейки, підроблені акаунти, доксинг і кампанії онлайн-переслідування як інструменти дезінформаційної та гібридної війни. Мішенями таких атак стають українські журналістки, активістки, політикині та правозахисниці, особливо ті, хто розповідає про російські воєнні злочини, корупцію та порушення прав людини», — зауважила Кравчук.
За її словами, метою таких кампаній є дискредитація, залякування та витіснення жінок із публічного й політичного життя.
«Саме тому відповідальність цифрових платформ і їхня співпраця з українськими медіа та громадянським суспільством мають особливе значення. З нетерпінням очікую на її [резолюції] практичну імплементацію на рівні держав-членів Ради Європи та на справді змістовний follow-up, який дозволить перетворити ухвалені положення на конкретні рішення», — додала депутатка.
- Понад 40% жінок обмежують свою активність у соцмережах через онлайн-насильство. Про це свідчать результати дослідження «Переломний момент: вплив, прояви та виправлення онлайн-насильства в епоху штучного інтелекту», проведеного «ООН-Жінки». На думку авторок звіту, онлайн-насильство часто є навмисним та скоординованим, спрямованим на те, щоб витіснити жінок із суспільного життя, «підриваючи їхні професійний авторитет та особисту репутацію».
- Наприкінці 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про медіа», яким забороняється сексизм і дискримінація ЛГБТ-спільноти.
Фото: Yevheniya Kravchuk: Facebook
