Верховна Рада ухвалила за основу проєкт нового Цивільного кодексу (№15150), врахувавши пропозиції парламентського комітету з питань правової політики щодо доопрацювання положень та продовження терміну підготовки до другого читання.
Рішення підтримали 254 нардепи, проти виступили лише двоє — Інна Совсун та Наталія Піпа з фракції «Голос». Ще п’ятеро народних обранців утримались, а 45 — не голосували взагалі. За продовження наполовину термінів подання пропозицій і поправок для підготовки проєкту до другого читання проголосували 276 нардепів, не голосували — 34.
«Це повноцінний Кодекс приватного права, який складається з дев’яти книг: загальні положення, особисті права, речове право, право інтелектуальної власності, зобов’язальне право, сімейне право, спадкове право, реєстраційне право… Ми врахували дуже багато зауважень і пропозицій після громадського обговорення. Проєкт понад два місяці перебував на сайті Верховної Ради України, де кожен мав можливість висловити свої пропозиції», — заявив один з авторів проєкту кодексу, голова парламенту Руслан Стефанчук, запевнивши, що нова редакція документа суттєво відрізняється від первинної, яку різко розкритикували правозахисники.
Коментуючи результати голосування, Інна Совсун привітала «усіх з поверненням до срср» та запевнила, що буде подавати поправки до другого читання.
«Ваша увага до цього питання є важливою, аби цей відкат до руского міра все-таки зупинився», — заявила вона.
На своїй сторінці у Facebook депутатка порівняла новий Цивільний кодекс із будівництвом в Україні утопічної держави Гілеад, вигаданої канадською письменницею Маргарет Етвуд для культового роману «Оповідь служниці».
«Так, найбільш дражливу норму про одруження в 14 років прибрали. Але дух закону від того не змінився. До нового Кодексу є багато інших зауважень. Їх усі можна було б обговорити й виправити. Але чомусь творці документа вирішили, що вони між собою поговорили — і досить. При цьому автори постійно апелюють до того, що його писали найкращі юристи країни. Є в цьому аргументі одна проблема: жити за ним будуть не тільки найкращі юристи, а й усі громадяни й громадянки України. І ці громадяни й громадянки — давно вийшли за межі радянських уявлень про домострой, які намагаються видати за сучасні новітні ідеї у формі “доброзвичайності”. Ми інтегруємо країну в Євросоюз чи в якусь жахливу антиутопію?» — наголосила вона.
Також Совсун прокоментувала кілька норм нового Цивільного кодексу, зокрема «суд може вживати заходів для примирення подружжя, — якщо це відповідає “доброзвичайності”».
«На думку авторів кодексу, це “сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних у суспільстві уявлень про належну поведінку, усталену у суспільстві”. Тобто, якщо суддя вирішить, що розлучатися вам неморально та неетично, — вас будуть пробувати помирити. Запасайте місяці на судові засідання та зустрічі з людьми, що пхатимуть носа у ваше особисте життя. В особисте життя двох дорослих людей, які ухвалили рішення, що їм краще будувати свої життя окремо», — зазначила депутатка, нагадавши, що будь-яке подовження процесу розлучення — це ще й збільшення годин роботи юристів і витрат на них.
Окрім цього, новий Цивільний кодекс передбачає обов’язкове «вжиття заходів примирення, спрямоване на досягнення домовленості щодо питань батьківської відповідальності», якщо у шлюбі є діти.
«Якщо, на думку колишнього чоловіка, дружина поводилася “негідно”, після розлучення він може змусити її повернути дівоче прізвище. “Негідно” включає аморальний вчинок та зраду. Добре, хоч камінням не закидають та на вогнищі не спалять. Можливо», — додала Інна Совсун.
- У січні 2026 року група депутатів із різних політсил на чолі з керівництвом парламенту зареєструвала у Верховній Раді проєкт нового Цивільного кодексу. Документ передбачав можливість реєстрації шлюбу для жінки у 14 років — «у разі вагітності або народження дитини». Таке право людина мала б отримати за рішенням суду, «якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам». Ця норма обурила українське суспільство та спричинила резонанс, тож голова Ради Руслан Стефанчук виступив із заявою, пообіцявши вилучити її з проєкту та залишити норму, яка діє нині.
- Також проти законопроєкту виступила низка громадських ЛГБТ-організацій, наголосивши, що документ суперечить європейським стандартам і порушує зобов’язання України в межах вступу до ЄС. Найбільше занепокоєння правозахисників викликали положення щодо одностатевих шлюбів.
Фото: Вадим Сарахан: Пресслужба Апарату Верховної Ради України
