Український бренд вишитого одягу SVARGA презентував нову колекцію «Гуцулія», присвячену культурній традиції Гуцульщини та гуцульській філософині, художниці та фотографці Парасці Плитці-Горицвіт.
Її фотоархів, що передає творчий погляд мисткині та дозволяє відчути справжнє життя села Криворівня, став візуальною основою колекції.

Щоб відчути побут та справжній дух Гуцульщини, команда SVARGA здійснила експедицію у Криворівню. Під час подорожі вдалось поспілкуватися із носіями традицій: людьми, які опікуються музеєм Параски Плитки-Горицвіт, отцем місцевого храму Різдва Пресвятої Богородиці, а також з дослідником Іваном Зеленчуком, який має глибокі знання про гуцульську культуру.

«Наша команда прагнула відчути життя гуцулів, пропустити його крізь себе та доторкнутися до справжнього. Ми також жили неподалік хатини Параски Плитки-Горицвіт. У домі мисткині усе збереглося майже так, як було за її життя: творча атмосфера, розмальовані нею меблі, численна колекція книг і листів, а також навіть вишиті клаптики з вишиванки», — розповіли у SVARGA.
Особливе місце у фокусі колекції займають великодні фотографії Параски Плитки-Горицвіт, які й дали поштовх команді на створення колекції у святковий період. Зафіксувати відзначення храмових свят завжди було важливим для Параски, адже церква займала центральне місце у житті села та зберігала своє існування навіть попри заборони й утиски з боку срср.
Кожна позиція колекції «Гуцулія» має своє сенсове наповнення та містить у собі авторську інтерпретацію з досліджень. Назви сорочок «Флояра», «Яфиновий цвіт», «Леґінчик», «Чічка» тощо народилися зі слів гуцульського діалекту. В основі орнаменту — мотиви авторських візерунків вишивальниці Ганни Плитки, матері Параски Плитки-Горицвіт.
Також вперше у новому асортименті SVARGA з’явилося чільце — традиційний гуцульський головний убір для жінок.
- Параска Плитка-Горицвіт — гуцульська мисткиня, яка мешкала у карпатському селі Криворівня. З дитинства вона цікавилась художнім мистецтвом — розмальовувала кору від дерева, дощечку або малювала водою на каменях. У 16 років дівчина потрапила до Німеччини, де хотіла вступити до університету, але натомість тяжко працювала у місцевій родині. Через деякий час Параска повернулася додому, долучилася до національно-визвольного руху, за рік її заарештували та відправили на заслання. Після 10 років таборів вона спершу активно включилася у громадське життя, брала участь у толоках, створила хор, займалася фольклористикою, письменництвом, малювала й фотографувала. Поступово усамітнилася й вела аскетичний спосіб життя.
- Творча спадщина Параски Плитки-Горицвіт — понад чотири тисячі фотографій, близько 500 рукотворних книжок, сотні графічних творів, скульптури й витинанки. Раніше DIVOCHE.MEDIA публікувало репортаж із музеїв Параски Плитки-Горицвіт у селі Криворівня.
- У квітні 2025 року «Суспільне» випустило документальний фільм «Горицвіт: квітнути всупереч» про українську мисткиню.





