Президент Латвії Едгар Рінкевичс вирішив повернути закон про денонсацію Стамбульської конвенції на повторний розгляд Сейму.
Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.
«Немає жодних сумнівів у тому, що Сейм, за певних обставин та після завершення підготовчої роботи, може ухвалити рішення про вихід з міжнародної угоди в установленому порядку. На жаль, доводиться констатувати, що необхідна підготовча робота не була виконана для забезпечення належного обґрунтування такого виходу. […] Ратифікація та денонсація Конвенції протягом одного терміну Сейму надсилає суперечливий сигнал як латвійському суспільству, так і союзникам Латвії на міжнародному рівні про готовність Латвії добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання. Така невизначеність та непередбачуваність дій держави є недоречними в європейському правовому просторі. […] Я вважаю, що після ухвалення закону в остаточному читанні залишилися без відповіді важливі питання, які законодавець повинен переглянути, і тому необхідний повторний розгляд закону», — наголосив Рінкевичс.
Президент Латвії зауважив, що денонсація Стамбульської конвенції «може загрожувати спільній європейській архітектурі верховенства права».
«Слід також враховувати, що Латвія буде першою державою-членом Європейського Союзу, яка вийде з міжнародного договору про права людини. Слід серйозно оцінити, чи сумісні такі дії з принципом щирої співпраці, закріпленим у Договорі про Євросоюз, та зобов’язанням держав-членів Європейського Союзу допомагати одна одній у виконанні завдань для досягнення цілей ЄС, включаючи рівність між жінками та чоловіками», — додав він, зазначивши, що вже отримав низку звернень із проханням направити закон на повторний розгляд.
Окремо Рінкевичс, посилаючись на дані Верховного Суду, Генпрокуратури, Офісу омбудсмана та відповідальних міністерств, розповів, що після приєднання Латвії до Конвенції, «значно зросла участь держави у запобіганні насильству, розширено служби підтримки та покращено правовий захист».
Резюмуючи, президент Латвії закликав передати рішення щодо виходу з Конвенції Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством на розгляд наступного складу Сейму. Наступні парламентські вибори в Латвії відбудуться у жовтні 2026 року.
- Латвія йшла до ратифікації Стамбульської конвенції понад 10 років. Противники ратифікації стверджували, що конвенція ставить під загрозу існування «традиційної сім’ї», «традиційних ролей чоловіка та жінки». Лише наприкінці листопада 2023 року Сейм Латвії затвердив законопроєкт про ратифікацію Конвенції.
- 30 жовтня 2025 року після майже 14 годин дебатів Сейм Латвії схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції. Відповідне рішення депутати підтримали, попри низку акцій протесту.
- Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством — міжнародна угода, уперше підписана у 2011 році. Першою країною, яка ратифікувала цей документ, стала Туреччина. Вона ж першою скасувала конвенцію через 10 років — у березні 2021 року. Наразі конвенцію підписали понад 40 країн. Верховна Рада України ратифікувала Стамбульську конвенцію лише в червні 2022 року. У листопаді 2023 року український парламент підтримав зміни до Кодексу про адмінпорушення, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству, сексуальним домаганням і насильству за ознакою статі, щоб узгодити його зі Стамбульською конвенцією.
Фото: Biedrība «Skalbes»: Instagram
