Сейм Латвії ухвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції — міжнародної угоди Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству.
Відповідне рішення депутати підтримали після майже 14 годин дебатів 30 жовтня, попри низку акцій протесту та петиції із закликом до влади Латвії не виходити з Конвенції, яку підписали 20 тисяч людей, повідомляє Delfi.
Законопроєкт про денонсацію Стамбульської конвенції розробили депутати фракції «Латвія понад усе» (LPV).
Під час дебатів депутат Яніс Заріньш («Нова єдність») наголосив, що конвенція — це не ідеологічний маніфест, а практичний інструмент боротьби з насильством з конкретними державними зобов’язаннями, з підтримкою постраждалих, з механізмами безпеки, які вже існують сьогодні: «Його мета — захищати життя, а не змінювати суспільні цінності».
Депутат від опозиції Едмундс Зівтіньш (LPV) назвав Конвенцію «небезпечним питанням для майбутнього виживання Латвії, для латвійських дітей та всього, що з цим пов’язано». Він також переконаний, що вихід Латвії зі Стамбульської конвенції «викличе ефект лавини», і Литва та Польща підуть за ними.
«Ми перебуваємо на тому етапі, коли можемо спровокувати всю цю лавину, щоб Європа прокинулася від цього кошмару та стала нормальною, почала працювати на власну користь, а не на користь якихось інших нав’язаних господарів та ідеологій», — сказав депутат.
Депутатка від опозиції Світлана Чулкова наголосила, що жодна конвенція не захистить «ні жінок, ні дітей, ні людей, ні чоловіків, ні котів, ні будь-яку людину в Латвії».
Натомість у Міністерстві юстиції заявили, що підписання Стамбульської конвенції мало позитивний вплив на Латвію.
«Сьогодні кривдник більше не може так легко уникнути відповідальності. Якщо раніше постраждалі від насильства часто залишалися самі та не повідомляли про те, що з ними робилося, то зараз держава реагує — поліція діє активніше, а установи працюють у набагато тіснішій співпраці. Також зросло громадське розуміння того, що насильство — це не приватна справа, а серйозний злочин. Люди все частіше повідомляють про те, що вони пережили, розуміючи, що це не є нормою, і що держава діятиме для захисту. Судді, прокурори та поліцейські також регулярно проходять навчання щодо того, як діяти у випадках насильства», — зазначили у міністерстві.
Остаточне рішення щодо виходу Латвії зі Стамбульської конвенції тепер має ухвалити президент Едгар Рінкевичс — або підписати закон, або повернути його на повторний розгляд.
«Відповідно до положень Конституції Латвійської Республіки президент ретельно оцінить ухвалений Сеймом закон “Про вихід з Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством”, беручи до уваги державні та юридичні, а не ідеологічні чи політичні міркування», — прокоментував він рішення депутатів.
- Латвія йшла до ратифікації Стамбульської конвенції понад 10 років. Противники ратифікації стверджували, що конвенція ставить під загрозу існування «традиційної сім’ї», «традиційних ролей чоловіка та жінки». Лише наприкінці листопада 2023 року Сейм Латвії затвердив законопроєкт про ратифікацію Конвенції.
- Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством — міжнародна угода, уперше підписана у 2011 році. Першою країною, яка ратифікувала цей документ, стала Туреччина. Вона ж першою скасувала конвенцію через 10 років — у березні 2021 року. Наразі конвенцію підписали понад 40 країн. Верховна Рада України ратифікувала Стамбульську конвенцію лише в червні 2022 року. У листопаді 2023 року український парламент підтримав зміни до Кодексу про адмінпорушення, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству, сексуальним домаганням і насильству за ознакою статі, щоб узгодити його зі Стамбульською конвенцією.
Фото: скриншот із відео Multinews.lv
