Колишня працівниця Українського католицького університету (УКУ) зазнала сексуального насильства з боку «вдвічі старшого» колеги, проте попри звернення до керівництва та поліції чоловік залишився на посаді, а кримінальну справу закрили.
Про це Марія (ім’я змінене) повідомила виданню «Wonderzine Україна» та громадській організації «Почута».
За словами жінки, все почалося чотири роки тому, коли після завершення навчання вона влаштувалася асистенткою в УКУ. У кабінеті з нею працював чоловік.
«Між нами почалися стосунки, але мені вони не подобалися. Вони тривали близько місяця: він поїхав у відпустку, а я думала, що відбувається? Було відчуття, що все це було дивним, зловживальним, що щось не так, і дуже багато маніпуляцій роботою й іншими речами. Тоді я пішла до психологині, відійшла від усього цього тиску та вирішила припинити їх. Коли він повернувся з відпустки, я сказала йому, що хочу розійтися, але все це все закінчилося дуже великим криком і скандалом: “Я в усьому винна”, “Я погана”, “Я не запрошувала його до себе” тощо. Я пішла додому, але згодом він мені зателефонував і сказав: “Давай поговоримо, бо нам уже в понеділок на роботу”. Ми працювали разом, і мені здавалося, що це необхідна розмова, щоб розставити всі крапки над “і”. Він приїхав, і, поки я зачиняла двері, усе сталося дуже стрімко. Я навіть не встигла усвідомити, що відбувається. До цього сексуальних контактів між нами не було», — розповіла Марія, додавши, що їй було дуже страшно, і вона завмерла від несподіванки, коли чоловік примусив її до сексуальних дій.
Після пережитого жінка тривалий час звинувачувала себе, і лише через два місяці, після розмови з психологом, визнала, що зазнала насильства. Проте тоді вона не подала заяву до поліції, а згодом почалося повномасштабне вторгнення. Через пів року Марія вирішила звернутися до керівництва університету, щоб домогтися звільнення кривдника.
«Мене прямо роздирало, що все це несправедливо, що я мовчу, а він продовжує працювати. І я тоді подумала, треба йти до ректора університету, щоб в університеті про це почали говорити, і його хоча б звільнили. Це був мій план у голові — його зараз звільняють, а це вже хоч якась справедливість, а потім мені стає легше. Ректор був дуже сильно шокований цією ситуацією, він сказав, що знав, що в нього “не все в порядку з головою”, але не думав, що він на таке здатен. Чотири роки він до мене працював, і всі дівчата, які приходили, стикалися з психологічним тиском із його боку та просто йшли. Хтось зі скандалом, хтось просто мовчки. І я кажу “окей, звільняйте його”, але він відповів, що не може так просто це зробити», — переповіла жінка.
Тоді в університеті скликали комісію, до складу якої увійшли переважно жінки і психолог. За місяць комісія визнала, що чоловік вчинив «психологічне насильство».
«Коли мені ректор сказав, що є готове рішення комісії, я прийшла й думала, що [його] вже звільнили. Я зайшла в кабінет, там сидів ректор із психологом, і ректор мене запитав, чи я ще планую працювати в університеті. Я кажу: “Подивимося”. І вони мені зачитали рішення комісії: “Сексуального насильства не виявлено, сексуальних домагань не виявлено, виявлено психологічне насильство”. Рекомендація — поговорити з ним, щоб він цього більше не робив. Це звучало абсурдно. Наче про щось буденне, а не про насильство. Водночас ректор пообіцяв, що його звільнять протягом тижня», — пригадала Марія.
За її словами, після цього звільнення чоловіка постійно переносили, а від адміністрації університету почали лунати фрази «Це ваша приватна справа», «Інші кажуть, що нічого не було», «Чому ви так пізно звернулися?», «А чому ми маємо вам вірити?», «Нам кажуть, що не треба вам довіряти» тощо. Зрештою через тиск жінка вирішила звільнитися сама.
«Коли я їхала, я казала, щоб мені повернули висновок комісії. Вони мені навіть не віддали цей документ, тому що ректор сказав, що там нема мого прізвища. Мені тоді було так складно, і я вже не хотіла в це все вв’язуватися, тому поїхала геть. Потім мені адвокатеса вже пояснила, що юридично це не є поясненням, але тоді мені ректор сказав саме так. Лише у 2024 році я звернулася до “ЮрФем” і подала заяву до поліції — там відкрили кримінальне провадження, і мені навіть надали статус потерпілої. Але мені вказали, що я втратила дуже багато часу. Я не хочу руйнувати чиюсь репутацію. Я хочу, щоб подібне більше не приховували й щоб жінки знали: вони не винні. Це неприпустимо, коли потерпіла звертається в університет по допомогу та справедливість, а натомість отримує ретравматизацію — тільки тому, що адміністрація не хоче нести відповідальність», — зазначила Марія.
У липні 2025 року поліція закрила кримінальну справу, а сам кривдник жінки мобілізувався до ЗСУ й досі юридично залишається працівником університету.
Наразі в Українському католицькому університеті не прокоментували цю ситуацію.
- Раніше DIVOCHE.MEDIA разом з адвокаткою та очільницею ГО «Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”» Христиною Кіт розповіли, що можна та потрібно зробити, якщо ви зазнали домагань та сексуального насильства зараз або у минулому та вирішили про це розповісти.
- Український католицький університет нещодавно вже потрапляв у гучний скандал — на початку навчального року доньку української письменниці та режисерки Наталки Ворожбит відмовилися поселити у колегіумі УКУ через ЛГБТ-символіку в її соціальних мережах.
Фото: Український католицький університет UCuniversity: Facebook
