«Ви могли бачити його з матчею на вівсяному за прочитанням книжки “Під скляним ковпаком” Сильвії Плат. Можливо, чули пісню Лани Дель Рей, бо його провідні навушники не були підключені до телефону», — так описує новий архетип чоловіків журналістка The Guardian Елі Вайлет Бремлі.
Названі «перформативними чоловіками» (або performative male), вони невдало вдають із себе феміністів, намагаючись привернути увагу прогресивних жінок. Однак навряд зможуть дати коректну відповідь на базові запитання, як-от «Що таке фемінізм?», що викликає критику та глузування у соцмережах.
@flolerigolol performative male #humor ♬ original sound – flolerigolo
Зростання популярності правих популістів спричинило «дефіцит» ліберальних чоловіків
Користувачі тіктоку відтворюють збірний образ речей та поведінкових патернів, які ці чоловіки використовують заради жіночої уваги. В його сумочці-тоут (імовірно, з феміністичною цитатою на ній) є тампони для жінок, яким вони можуть знадобитися. Ключі й брелоки, зокрема, трендові іграшки Лабубу, він носить як аксесуари, прикріплюючи карабіном до широких штанів.
У руках — феміністська класика белл гукс чи Анджели Девіс. Якщо запитати про улюблену музику, він згадає Clairo — американську співачку з прогресивно-ліберальними поглядами, яка відстоює права жінок та представників/ць ЛГБТК+ спільноти, а також підтримує Палестину у війні з Ізраїлем.
@athena_fr6 it gets to a point smh with the labubu and everything😭 #clairo #labubu #matcha #earbuds #coffeeshop #reading #music #fyp #zyxcba #performative ♬ Bags – Clairo
На хвилі популярності маносфери, спричиненої зростанням ультраправих настроїв, ліберальні чоловіки стали рідкістю. Вони є менш стереотипною версією маскулінності, а отже, і більш бажаною серед жінок, які переважно зберігають свою прихильність до ліберальних цінностей.
Завдяки цим «перформативним» атрибутам та ритуалам чоловіки намагаються відтворити жіночий ідеал хлопця, який розуміє, який не займається менсплейнінгом, не знецінює почуття і, врешті, не голосує за ультраправих політиків, які намагаються обмежити жіночі права та свободи. Зворотний бік полягає в тому, що кінцевою метою більшості «перформативних чоловіків» є секс, а не щире бажання зрозуміти жіночий досвід.
Маскулінність більше не є винятково демонстрацією сили
Прочитані рядки феміністської класики все ж сприяють позитивним зрушенням.
«Якщо раніше перформативна маскулінність асоціювалася з чоловіками, які хизувалися швидкісними автомобілями, аби справити враження на інших чоловіків, то версія 2025 року виглядає більш інклюзивною», — вважає соціологиня й експертка з маскулінності з Кардіффського університету, докторка Ешлі Морган.
Архетип не випадково з’явився на тлі дискусій про кризу маскулінності. У 2023 році майже половина американських чоловіків вважала, що традиційна маскулінність перебуває під загрозою. Про це говорять і подкастери Джо Роган та Тео Вон, транслюючи стереотипні гендерні уявлення на десятки мільйонів підписників. Образ «перформативних чоловіків» є протиставленням традиційно маскулінним: вони ходять у зал, керують великими авто і бояться носити одяг, який не є чорним, синім чи хакі. Такі чоловіки не проявляють емоції та сповідують застарілі консервативні цінності, де місце жінки — або вдома з дітьми, або на сцені стрип-клубу.
У Вашингтоні ці чоловіки мають власну уніформу: синій костюм, який носять MAGA-республіканці на чолі з Дональдом Трампом. Цей відтінок синього є яскравішим за традиційні «королівський» чи «морський» темно-синій: разом із білою сорочкою та червоною краваткою (або кепкою Make America Great Again того ж кольору) палітра нагадує американський прапор. Колір також відображає прагнення американського президента відрізнятися від свого попередника Джо Байдена — не тільки цінностями, а й відтінком костюма.
Яскравий синій стає все популярнішим в колах республіканців: його помічають і в Овальному кабінеті, і на екранах консервативного медіа Fox News. Є всі шанси, що ця уніформа стане символом нового американського консерватизму. А може, пошириться за океан на європейський ультраправий політикум. У сучасному політичному кліматі матча з полуницею є неочевидним способом відмежувати себе від влади, наче сигналізуючи: «Я за них не голосував». Важко уявити собі прихильника Трампа (чи його європейського протеже), який замовить собі цей напій.
Гендер переходить з особистісної площини у публічну
Чоловіки з феміністською літературою стали діаметральною протилежністю ще одного соціального феномену — tradwife. Жінки у соцмережах романтизують роль традиційної дружини, зображуючи домашню роботу й виховання дітей як приємні та необтяжливі «природні» обов’язки. Цінності 1950-х передані через естетичні відео, де мами чотирьох дітей готують обід із вирощених власноруч овочів у вечірніх сукнях і без жодного поспіху. Консервативна пропаганда для покоління соцмереж працює: у найвідомішої tradwife-інфлюенсерки Нари Сміт налічується 12 мільйонів підписників.
Переглянути цей допис в Instagram
І чоловіки, і жінки шукають нові «сценарії» для життя, в якому традиційні гендерні ролі припиняють існування, а соцмережі стають зручним майданчиком для експериментів та зовнішнього схвалення тих чи інших поведінкових моделей. Філософиня Джудіт Батлер називала це гендерною перформативністю: люди шукають власну ідентичність та стабільність у світі, який перетворився на хаос. Експерименти з гендерними атрибутами — від зміни займенників до повернення традиційних ролей — стають засобом ескапізму у часи невизначеності.
