«Суспільне» готує документальний фільм «Горицвіт: квітнути всупереч» про українську мультимисткиню Параску Плитку-Горицвіт.
Як повідомляє мовник, про відому письменницю, фольклористку, художницю, фотографиню, скульптурку розповідають дев’ять людей: подруга та родичі мисткині, а також дослідники життя й творчості видатної постаті.
«Нам важливо було показати Параску Плитку-Горицвіт не лише як мисткиню, але і як сильну жінку, яка попри все змогла вибудувати для себе світ, у якому насамперед було комфортно жити їй самій. У проєкті ми аналізуємо, як їй це вдалося, розмірковуємо, чи можна вважати Параску феміністкою, а також спростовуємо деякі наративи, які були поширені про неї», — пояснила авторка проєкту, завідувачка редакції контенту «Суспільне Івано-Франківськ» Ілона Захарук.
Лейтмотивом стрічки стали цитати з мемуарів мисткині — рукописної книги-щоденника «І в будні, і у свята» з музею Параски Плитки-Горицвіт у селі Криворівня.
Допрем’єрні покази фільму відбудуться в Івано-Франківську та Львові 9 і 11 квітня, а 16 квітня «Горицвіт: квітнути всупереч» з’явиться на YouTube мовника.
- Параска Плитка-Горицвіт — гуцульська мисткиня, яка мешкала у карпатському селі Криворівня. З дитинства вона цікавилась художнім мистецтвом — розмальовувала кору від дерева, дощечку або малювала водою на каменях. У 16 років дівчина потрапила до Німеччини, де хотіла вступити до університету, але натомість тяжко працювала у місцевій родині. Через деякий час Параска повернулася додому, долучилася до національно-визвольного руху, за рік її заарештували та відправили на заслання. Після 10 років таборів вона спершу активно включилася у громадське життя, брала участь у толоках, створила хор, займалася фольклористикою, письменництвом, малювала й фотографувала. Поступово усамітнилася й вела аскетичний спосіб життя.
- Творча спадщина Параски Плитки-Горицвіт — понад чотири тисячі фотографій, близько 500 рукотворних книжок, сотні графічних творів, скульптури й витинанки. Раніше DIVOCHE.MEDIA публікувало репортаж із музеїв Параски Плитки-Горицвіт у селі Криворівня.
Фото: Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського
