Верховна Рада ухвалила у першому читанні два законопроєкти щодо відповідальності за міжнародні злочини для імплементації Римського статуту в Україні.
Про це повідомив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Так, законопроєкт №11538 визначає підстави та межі кримінальної відповідальності за міжнародні злочини, а також перелік злочинів, які вважаються міжнародними:
- злочин геноциду та керівництво у його вчиненні;
- публічні заклики до злочину геноциду або його виправдовування чи заперечення;
- злочин проти людяності у формі вбивства та в інших формах, воєнний злочин у формі вбивства;
- воєнний злочин у формі серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом;
- воєнний злочин у формі серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права у зв’язку зі збройним конфліктом неміжнародного характеру;
- воєнний злочин у формі серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом або збройним конфліктом неміжнародного характеру;
- злочин агресії;
- пропаганда акту агресії;
- відповідальність командира (начальника) за міжнародні злочини підлеглих.
Відповідальність за вчинення міжнародного злочину може нести фізична осудна особа, яка на момент його скоєння досягла 18 років. Терміни давності, як і імунітети за особами, що вчинили такі злочини, застосовуються не будуть. Єдиною і винятковою підставою звільнення від покарання за міжнародний злочин визнається помилування президентом.
Також законопроєкт пропонує встановити систему покарань за міжнародні злочини: позбавлення волі терміном до 30 років або довічне, а також додатково конфіскація майна.
Окрім цього, законопроєкт №11539 передбачає внесення відповідних змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.
- Міжнародний кримінальний суд був створений 17 липня 1998 року, тоді ж було ухвалено Римський статут, що регулюватиме роботу судового органу. Поштовхом до цього стали криваві югославські війни й випадки геноциду в Сребрениці та в африканській країні Руанда. Цей судовий орган отримав повноваження розслідувати міжнародні злочини та притягувати до відповідальності за вчинення геноциду, злочинів проти людства (масове винищення людей, депортація або насильницьке переміщення населення, тортури, апартеїд тощо) і воєнні злочини (напади на цивільних людей та інфраструктуру, катування та нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти, позбавлення військовополонених права на справедливий суд, застосування заборонених міжнародним правом зброї, боєприпасів та техніки тощо). Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його понад 20 років.
- Наприкінці 2023 року Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду впровадив нову Політику щодо злочинів, пов’язаних із сексуальним, гендерно зумовленим та репродуктивним насильством. Зокрема, згідно з новою політикою, практично всі злочини, що належать до юрисдикції МКС за Римським статутом, можуть включати форми сексуального, репродуктивного чи інших форм гендерно зумовленого насильства. Також у новій політиці було визначено 10 принципів, які лежать в основі роботи щодо гендерних злочинів.
- У червні 2022 року Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію (Конвенцію Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством), в розробці якої Україна брала участь та підписала її ще 11 листопада 2011 року. Але ратифікація документа затягнулася на довгі роки, адже проти виступала Всеукраїнська рада церков та деякі народні депутати, які стверджували, що конвенція «нав’язує гендерну ідеологію».
- У листопаді 2023 року український парламент підтримав зміни до Кодексу про адмінпорушення, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству, сексуальним домаганням і насильству за ознакою статі, щоб узгодити його зі Стамбульською конвенцією.
- 21 серпня 2024 року Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
Фото: Андрія Нестеренка: Верховна Рада
