У «Видавництві Старого Лева» вийде книжка «Покинь нарциса назавжди. Як вийти з аб’юзивних і токсичних стосунків» британської психологині та терапевтки з психічного здоров’я, докторки Сари Девіс, яка спеціалізується на лікуванні нарцисичного насильства, співзалежності, стресу, тривоги та травми.
Легенда про самозакоханого грецького Нарциса та закохану в нього Ехо — стара як світ, але вона донині про одержимість та сліпоту ілюзорного кохання та даремність подібних стосунків. Як розпізнати нарциса, розуміти його поведінку, склад розуму задля особистого відновлення? Як розірвати токсичні стосунки з особою-нарцисом, а найголовніше, як зрозуміти, прийняти і пережити цей досвід? У цьому практичному посібнику авторка пропонує зрозуміти природу стосунків із нарцисом і назавжди звільнитися від них.
Над перекладом працювала Ілона Віннічук, книжка «Покинь нарциса назавжди. Як вийти з аб’юзивних і токсичних стосунків» має надійти у продаж у другій половині грудня.
Публікуємо уривок.
Фантазія проти реальності: будьте реалістами
Багато людей, перебуваючи у романтичних стосунках із нарцисом, можуть надовго застрягати в цих деструктивних і нездорових взаєминах. Серед причин цього — вони проводять більше часу у світі фантазій, ніж заземлені в реальності. Одна з небезпечних пасток, у яку дуже легко потрапити, перебуваючи у стосунках із нарцисом, — це його «невловна» фантазія.
Світ уяви — це таке місце, в якому дуже просто повірити у брехні, які нам розповідатиме нарцис. Це місце, в якому ми виправдовуємо вчинки нарциса, применшуємо їх значущість, прикидаємося перед іншими і перед собою, наче «все не так погано». У своїй фантазії ми відчайдушно чіпляємося за мрію і сподіваємося, що одного дня нарцис зміниться, що все стане по-іншому. Цілком зрозуміло, чому, коли йдеться про нарциса, відпустити останню надію може бути важко. Зазвичай на ранніх стадіях ми переживаємо потужне любовне бомбардування, й оце перше враження часто триває. На початку аб’юзивні стосунки можуть бути абсолютно чудовими, захопливими і п’янкими — це найвища точка. Нарцис підбирається до нас найчастіше в період нашої вразливості. Він з’являється, щоб нас урятувати. Ми стаємо залежні, або принаймні так вважаємо. Хай там як, нарцис роздаватиме прекрасні обіцянки і формуватиме величезні очікування. А тоді все починає змінюватися, і повільно, але впевнено запускається ледь помітний, а іноді й доволі явний аб’юз. Це насилля часто супроводжується ще однією хвилею любовного бомбардування, романтики чи захоплення, а тоді ми вже розуміємо, що нас затягнули в пастку фантазії. Слідом за цим можуть тривати місяці, роки чи навіть десятиліття дедалі більшого нарцисичного насилля, зради, брехні, порушених обіцянок і травм, і при цьому партнери цих нарцисів перебувають в ненастанному очікуванні того дня, коли їхня нарцисична половинка знову стане люб’язною, прекрасною, милою, романтичною і дбайливою — «такою, як була на початку стосунків». Це схоже на те, ніби наш мозок не може обновитися до теперішнього періоду і нової реальності.
Ехоїсти, співзалежні або залежні від любові люди, відчайдушно тримаються за нездійсненну надію і мрію, що все може змінитися, що партнер-нарцис робитиме те, на що вони сподіваються. І навіть якщо вони можуть погодитися з тим, що поведінка нарциса аб’юзивна чи неадекватна, їм притаманна небезпечна фантазія і така собі нарцисична віра: саме вони є тими, хто може змінити партнера. Аргументи такі: «Я єдина, хто по-справжньому його розуміє», «Я можу бачити її “справжню” — цей свій бік вона відкриває лише переді мною», «Я бачу його вразливість», «Між нами такий глибокий зв’язок», «Ніхто не може любити його так, як я» (чи навпаки), «Він казав, що все буде по-іншому».
Однак не створюйте собі жодних ілюзій: це тільки пусті балачки й головна складова нездорових, деструктивних стосунків. У таких думках також присутній елемент нарцисизму. Віра, наче ви реально наділені особливою силою, яка дозволить вам змінити чиїсь глибоко вкорінені проблеми і стиль поведінки, який вироблявся протягом усього життя цієї людини, може викликати у вас почуття, схожі на муки. Ви не можете нікого змінити. І не ваш обов’язок виправляти когось чи допомагати йому. Навіщо вам узагалі це потрібно?
Як кваліфікований психолог, я вам скажу з власного досвіду, що нарцисичний розлад особистості — одна з найважчих клінічних проблем, з якою доводиться працювати. Надзвичайно складне завдання навіть для найбільш висококваліфікованих лікарів-практиків. І вирішити його можливо лише за умови, що клієнт високомотивований, цілеспрямований і хоче й може прийняти позитивні зміни. А якщо навіть для фахівців це непросто, то неспеціалісти, звісно, матимуть ще менше шансів на успіх — хіба що сподіватимуться якимось магічним чином зцілити нарцисичні рани в інших. Я перейду ближче до суті й запитаю ще раз: чому ви зацікавлені в цьому? Це важливе питання для роздумів, адже відповідь на нього може розповісти більше про вас, ніж про них.
У здорових, емоційно зрілих стосунках дорослі беруть відповідальність і за себе, і за власні вчинки та свій вибір. Нарциси і співзалежні партнери можуть стверджувати, що: «Це він / вона змусив / змусила мене так зробити», «Я почуваюся так через тебе» і «Якби ти так не поводилася, мені б не довелося сердитися / брехати / зраджувати» і таке інше. Звинувачувати інших і вірити в те, що хтось цілком відповідальний за ваше благополуччя й особисті рішення, або ж що ви відповідальні за чийсь настрій чи поведінку, — нездорово і неправильно. Це фантазійна нісенітниця. Не зрозумійте мене зараз неправильно: так, звісно, те, що ми робимо і говоримо, якоюсь мірою матиме вплив на інших. Так, на нас, певною мірою, теж впливають близькі люди, їхні слова і вчинки. Ми не роботи. Але ми відповідальні за те, що робитимемо далі, як зберігатимемо наші особисті кордони. Зрештою, саме ви відповідаєте за своє щастя, власне благополуччя й вибір.
Якщо ви продовжуватимете миритися з дедалі жорстокішою чи згубною поведінкою, це завдаватиме вам шкоди, до того ж загрожуватиме вашому життю. В аб’юзивних стосунках, особливо такого типу, підступ і жорстокість часто ледь вловимі й розвиваються повільно — настільки, що це важко помітити. Разом з тактикою газлайтингу це може викликати в партнера сумніви у власному досвіді й підозри, що, мабуть, певного вияву насилля взагалі не було. Ми замислюємося про те, чи часом не оцінили ситуацію хибно, або надто бурхливо відреагували на неї чи взагалі вигадали собі це. Нарцис залюбки навіюватиме вам, начебто ви «надто вразливі». І ми знову повернемося до думки «Це я у всьому винна». Зазвичай у стосунках з нарцисичним насиллям партнери у будь-якому разі відчувають вину, оскільки ці взаємини зруйнували їхню самоповагу і впевненість у собі.
Не всі нарциси є явними, харизматичними і компанійськими типами. Егоїстів, які прагнуть влади / слави / успіху, як і їхню виразну самолюбну й корисливу поведінку легше зауважити, ніж менш помітні й витонченіші чари прихованого нарциса. Важливо ознайомитися з основними рисами нарциса та пам’ятати, що серед них: нездатність взяти відповідальність за себе; звичка переносити вину на вас; упевненість, що все крутиться тільки довкола них; використання різних типів маніпуляції, щоб отримати бажане; потреба здаватися кращими чи ліпше почуватися; думка, що вони особливі або не такі, як інші; осудливість.
Як би не було, коли робитимете важливі, хоч і складні, кроки до розпізнавання нарцисичного насилля, дуже важливо, щоб ви могли чесно й об’єктивно розглянути та оцінити свій досвід. Це не завжди дуже приємний процес, проте він має ключове значення для формування більш збалансованого уявлення про дійсність. Розпочати проводити все більше й більше часу заземленим у реальності — важливий крок на шляху до відновлення. Вам потрібно навчитися дивитися правді у вічі й менше часу проводити у фантазіях і мріях, хай як це буває болісно.
