Нещодавно Верховна Рада України підтримала одразу кілька законопроєктів, що впроваджують нові механізми захисту прав жінок, зокрема, щодо домашнього насильства та сексуальних домагань. Йдеться про законопроєкти №8329, №10420 та №10249.
«Підтримка парламентом ідей, які закріплені у згаданих законопроєктах, є очікуваним кроком після ратифікації Стамбульської конвенції та спрямованим на впровадження у національне законодавство стандартів, які в ній закріплені», — каже керівниця Аналітичного центру «ЮрФем» Катерина Шуневич.
Найважливіші аспекти щодо цих проєктів законів та участь «ЮрФем» у їхній розробці/адвокації
Законопроєкт №8329 Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому 22 травня. Днями його підписав голова парламенту, тож тепер очікується підписання президентом України.
Катерина Шуневич пояснює, що ухвалений законопроєкт формулює визначення «сексуальних домагань» та передбачає за їх вчинення адміністративну відповідальність (раніше окремої статті не було). Також закріплюється можливість притягнення до відповідальності за неповідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дитини, виокремлення насильства за ознакою статті як окремого адміністративного правопорушення та інші зміни.
«Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” працювала у різних напрямах з метою адвокації таких законодавчих змін, починаючи від надання експертних коментарів щодо формулювань окремих законодавчих пропозицій (наприклад, формулювання визначення “сексуальних домагань”)», — розповідає Катерина.
Так, законопроєкт визначив сексуальні домагання як дії сексуального характеру (що не посягають на статеву свободу чи статеву недоторканість особи), виражені вербально, невербально або фізично (слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії), які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища (ситуації).
А відповідно до нового положення КУпАП (173-7) вчинення сексуальних домагань тягне за собою накладення штрафу від 80 до 160 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 20 до 40 годин, або виправні роботи терміном до одного місяця з відрахуванням 20 процентів заробітку.
Законопроєкт №10420 Верховна Рада ухвалила в першому читанні та за основу 22 травня.
«Законопроєкт спрямований на виконання однієї з вимог Конвенції, передбаченої ст. 55, в частині необхідності створення державою умов, коли початок або результати кримінального провадження щодо правопорушень, пов’язаних із домашнім та сексуальним насильством, не залежали виключно від ініціативи та активності постраждалої особи (пропозиції щодо виключення таких кримінальних правопорушень із категорій справ приватного обвинувачення)», — зазначає Катерина.
Водночас пропонується низка інших гарантій, зокрема щодо можливості укладення угод про примирення виключно за ініціативою потерпілої особи у таких категоріях справ, особливостей набуття статусу потерпілих неповнолітніми особами та проведення окремих слідчих дій.
Законопроєкт №10249 Верховна Рада ухвалила за основу 9 травня.
«Цей законопроєкт є черговим кроком на шляху імплементації положень Стамбульської конвенції, зокрема щодо передбачення на законодавчому рівні таких важливих гарантій як заборони на застосування обов’язкових альтернативних процесів вирішення спорів, у тому числі посередництва та примирення у випадках домашнього насильства та насильства за ознакою статі, а також додаткові заходи для забезпечення того, щоб під час надання захисту та послуг з підтримки потерпілих належно враховувалися права та потреби дітей-свідків усіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції», — пояснює Катерина.
Що також важливо: чинне законодавство (стаття 110 Сімейного кодексу) передбачає, що «позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини».
Законопроєкт пропонує додати до цього положення ще таку умову — «крім випадків, коли один із подружжя вчинив домашнє насильство».
Водночас «ЮрФем» звертає увагу на те, що під час другого читання варто вдосконалити пропозиції змін до статей 110 та 111 Сімейного кодексу України, щоб повністю усунути обмеження, що стосуються розлучення подружжя. Тобто дати можливість парам добровільно виходити зі шлюбу, якщо у подружжя є дитина до одного року або жінка вагітна, — не лише тоді, коли вчиняються домашнє насильство чи інша протиправна поведінка.
- Стамбульська конвенція або Конвенція Ради Європи про попередження і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнього насильства — міжнародна угода, уперше підписана у 2011 році. Першою країною, яка ратифікувала цей документ, стала Туреччина. Вона ж першою скасувала конвенцію через 10 років — у березні 2021 року. Наразі конвенцію підписали понад 40 країн. Україна брала участь у розробці конвенції та підписала її 11 листопада 2011 року, але ратифікація документа затягнулася на довгі роки, адже проти виступала Всеукраїнська рада церков та деякі народні депутати, які стверджували, що конвенція «нав’язує гендерну ідеологію». Верховна Рада України ратифікувала Стамбульську конвенцію лише в червні 2022 року. У червні 2023 року до Стамбульської конвенції приєднався Євросоюз.
