У ключових медіа світу жінки становлять менше чверті головних редакторів, а чоловіки обіймають керівні посади навіть в інформаційних виданнях, де серед працівників жінок більше, ніж чоловіків.
Про це свідчать результати дослідження «Жінки та лідерство в ЗМІ 2024: дані з 12 ринків» (Women and leadership in the news media 2024: Evidence from 12 markets), які оприлюднив Інститут вивчення журналістики Reuters.
Дослідниці/ки розглядали по 10 найкращих та найпопулярніших онлайн- та 10 офлайн-агенцій новин у 12 країнах на п’яти континентах (загалом 240 медіа): США, Великій Британії, Японії, Фінляндії, Південній Кореї, Гонконгу, Німеччині, Південній Африці, Іспанії, Кенії, Бразилії та Мексиці.
Виявилося, що на всіх 12 ринках більшість головних редакторів — чоловіки, включно з країнами, де жінок серед журналістів більше, ніж чоловіків. Лише 24% зі 174 керівників у 240 медіа (у деяких редакціях під час проведення дослідження відбувалися кадрові зміни — прим.ред.) є жінками, попри те, що в середньому 40% журналістів на 12 ринках — жінки. Серед 33 нових головних редакторів, призначених у цих агенціях 2023-го та 2024 року, жінки становлять також лише 24%.
Найбільше жінок очолюють редакції у США та Великій Британії — 45% та 40% відповідно. У Південній Кореї — 20% головних редакторок, у Кенії — 13%, у Мексиці — 6%, а у Японії — у жодному топовому медіа немає жінки керівниці.
За даними дослідження, відсоток жінок серед головних редакторів за останні роки загалом трохи збільшився у шести країнах — з 23% у 2020 році до 25% у 2024 році. За таких темпів гендерний паритет на вищих редакційних посадах прогнозують ближче до 2074 року. Водночас зміни не є однаковими для всіх ринків — у Мексиці та Японії показники залишилися на тому ж рівні, що й були (6% та 0% відповідно), а у Німеччині та ПАР зменшилися (з 27% до 25% та з 47% до 29% відповідно).
Окремо у дослідженні зазначається, що нинішній підхід медіаіндустрії до різноманітності є «поверховим» і «перформативним», а відсутність різноманітності сприяє дефіциту суспільної довіри.
- Раніше ГО «Жінки в медіа» за підтримки Українського жіночого фонду провели дослідження щодо становища журналісток та інших працівниць медіа в Україні після початку повномасштабної війни. Виявилося, що на тлі зниження доходів жінок у медіа робоче навантаження збільшилося.
- Результати дослідження «Гендерний профіль українських медіа», до якого долучилися понад 200 українських медіа на підконтрольних уряду територіях із близько 5000 працівників і працівниць, свідчать, що у галузі існує розподіл на «жіночі» та «чоловічі» професії, які умовно можна поділити на творчі та технічні. Так, повʼязані зі створенням і дистрибуцією контенту та творчі професії диспропорційно представлені жінками, тоді як технічні професії — чоловіками.
- Нещодавно громадська організація «Інститут масової інформації» оприлюднила результати 10-річного моніторингу представленості жінок в онлайн-медіа та тем, в яких вони фігурують. Виявилося, що з 2014-го до повномасштабного вторгнення кількість експерток і героїнь матеріалів мала тенденцію до зростання, проте велика війна звела нанівець багаторічний прогрес.
Фото: IgorVetushko: Depositphotos
