Представленість жінок в українських медіа після Революції гідності щороку зростала, проте повномасштабне вторгнення росії звело нанівець багаторічний прогрес.
Про це свідчать результати 10-річного моніторингу представленості жінок в онлайн-медіа та тем, в яких вони фігурують, проведеного громадською організацією «Інститут масової інформації» в лютому 2024-го.
За даними моніторингу ІМІ, у 2021 році 30% усіх експертних коментарів у медіа були від жінок, після вторгнення росії цифра щороку падає приблизно на 5% і наразі становить лише 17%.
Найбільше жінок-експерток у першому кварталі 2024 року дослідники зафіксували на сайті «Суспільне. Новини» — 38%, найменше — у ТСН, «24 каналу» (по 12%) та УНІАН (11%).
Найчастіше жінки коментували міжнародну тематику (36,8%), кримінал та ДТП (11,5%), тему війни та економіки (по 9,2%), здоров’я (5,7%). Траплялися також поодинокі випадки, коли журналісти залучали експерток у темах суспільства, політики, погоди та спорту.
Найчастіше коментарі жінок щодо міжнародної тематики публікувала редакція «Цензора».
Публікації, пов’язані з кримінальною хронікою, найчастіше коментують речниці та пресофіцерки. Найбільше таких коментарів — у матеріалах «Суспільного».
Головною спікеркою в моніторинговий період на тему війни була лише керівниця пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
Присутність жінок як героїнь в онлайн-медіа становить 22,5%, водночас згадки про чоловіків трапляються в 77,5% матеріалів.
Найбільше текстів про жінок опублікували «24 канал» (42%) та ТСН (47%), проте вони здебільшого стосуються жінок у шоубізнесі (39,2%) та мають ознаки сексизму.
Зокрема, «24 канал» вдавався до стереотипних тверджень щодо старших інфлюенсерок, стверджуючи, що «люди у похилому віці також здатні володіти чудовим смаком до одягу та стилізувати вбрання згідно з теперішніми тенденціями». Редакція ТСН традиційно займалася детальним описом тіла та одягу, писала про «зайві кілограми» після вагітності та розповідала про відомих жінок без макіяжу.
На думку експертів ІМІ, матеріали, якими журналісти лише намагаються зібрати якнайбільше переглядів, тільки шкодять, оскільки вони є маркером того, що редакція не планує створювати якісний контент і не припускатися дискримінаційних меседжів.
До того ж дослідники зауважили, що сексизм та дискримінаційні меседжі в українських медіа стосуються лише жінок. Так, у 2014 році редакції часто поширювали стереотипи про «обов’язок жінки бути берегинею домашнього вогнища», а матеріали про жінок обмежувалися темами здоров’я, психології та освіти. За даними моніторингу 2019 року, новини з мовою ворожнечі у 61,5% від загальної кількості стосуються жінок.
Найбільше на видимість жінок впливали вибори. Наприклад, напередодні місцевих виборів 2020 року присутність експерток в українських медіа зросла на 3%, порівнюючи з початком передвиборчої кампанії.
Майже кожна п’ята новина в онлайн-медіа стосувалася криміналу (18%), жінки в них найчастіше були жертвами ДТП, потерпілими від нещасних випадків або зловмисницями-колаборантками. Найбільше таких матеріалів підготували редакції «Суспільного» та «Обозревателя».
Героїні публікацій на міжнародну тематику (11,3%) найчастіше згадувалися нейтрально, проте дослідники фіксували випадки лукізму. Також жінки стали героїнями 8,8% спортивних матеріалів та 6,7% публікацій про суспільство, зокрема новин про народження дітей та скандали, пов’язані з освітнім процесом.
«Найсумніше трапилося після повномасштабного вторгнення: ми почали фіксувати, що рівень присутності жінок як експерток знизився на кілька відсотків та відкотився на роки й роки назад. Чоловіки-військові, посадовці та їхні коментарі витіснили жінок з публічного простору. Зрозуміло, що це пов’язано з активними бойовими діями та актуальністю теми, втім, серед військових теж є жінки, які можуть коментувати та залучати свій досвід і експертизу. Є складність у тому, що чоловіків частіше ставлять на керівні посади, тому жінки з релевантним чи навіть більшим досвідом можуть упиратися в так звану скляну стелю. Втім, ми розуміємо, що тут ще є робота редакції та її бажання, вміння залучати жінок до експертизи», — наголосила дослідниця ІМІ Яна Машкова, зазначивши, що є редакції, які постійно працюють над високим залученням жінок у своїх матеріалах, щоб тримати планку гендерно збалансованого медіа.
Згідно з опитуванням ІМІ серед українських медійників, 41% журналістів вважає, що гендерний баланс ускладнить їм роботу, категоричних противників гендерного балансу серед журналістів лише 9%.
Видимість українських військовиць у медіа також є незначною — перед вторгненням на них припадало лише 5% згадок, інші 95% стосувалися чоловіків-військовослужбовців. Хоча станом на початок 2023 року на службі в ЗСУ налічували близько 62 тисяч жінок, серед них 43,4 тисячі — військовослужбовиці.
За даними опитування ІМІ, основними причинами, що заважають жінкам бути публічними, є брак часу (30%), страх критики та булінгу, особливо в соцмережах (27%), і недовіра до медіа (23%). Водночас дві третини (69%) експерток вважають, що жінки недостатньо представлені в медіа.
Дослідження контенту проводилось у лютому 2024 року й охопило 10 загальнонаціональних онлайн-медіа: ТСН, «Українська правда», NV, «Цензор.нет», «Обозреватель», «РБК-Україна», «Кореспондент.net», УНІАН, «24 канал», «Суспільне».
-
Раніше ГО «Жінки в медіа» за підтримки Українського жіночого фонду провели дослідження щодо становища журналісток та інших працівниць медіа в Україні після початку повномасштабної війни. Виявилося, що на тлі зниження доходів жінок у медіа робоче навантаження збільшилося.
-
Результати дослідження «Гендерний профіль українських медіа», до якого долучилися понад 200 українських медіа на підконтрольних уряду територіях із близько 5000 працівників і працівниць, свідчать, що у галузі існує розподіл на «жіночі» та «чоловічі» професії, які умовно можна поділити на творчі та технічні. Так, повʼязані зі створенням і дистрибуцією контенту та творчі професії диспропорційно представлені жінками, тоді як технічні професії — чоловіками.
Фото: Vlada Karpovich: Pexels
