Українсько-шведський проєкт Re-framing My Body-2 випустив фотощоденники та історії жінок на війни під назвою The War Edition.
Для проєкту військовослужбовиці ЗСУ, медикині, волонтерки й журналістки розповіли, що їх мотивує, що означає бути жінкою чи небінарною людиною на фронті, і як вони дають собі раду з переходом між цивільним і воєнним життям. Історії 12 героїв/нь зібрані в онлайн-публікацію та проілюстровані фотографіями з персональних архівів. Дехто з них на фронті з часів АТО, інші долучилися до боротьби після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
«Під час повномасштабного вторгнення відкрилося, як на мене, більше можливостей для жінок. Звичайно, не у всіх підрозділах. Є більш women friendly, є менш. Але в цілому професіоналів зараз не вистачає. І якшо жінка виконує свої обовʼязки сумлінно. вона напевне реалізується в армії», – ділиться своєю думкою Ірина Рибакова, пресофіцерка 93 механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ, героїня проєкту Re-framing My Body-2: The War Edition.
Прочитати «The War Edition» можна за посиланням.
- Re-framing my body – спільний проєкт ГО «Мистецькі мандри» (Україна) іLava-Dansproduktion (Швеція), направлений на протистояння стереотипам про жінок у медіа та культурі. Вперше проєкт відбувся 2020 року, у ньому взяли участь 10 українських художниць, які працювали разом зі шведськими колегами онлайн та на воркшопі в Києві. Друга редакція Re-framing my body зібрала 28 українських мисткинь, та була реалізована не повністю через повномасштабне вторгнення.
- Також, читайте про історії пережиті українськими військовими в російському полоні: «били молотком, змушували ходити голими».
- Нагадуємо, що в цьому році в Україні видали збірку коміксів «Війна очима жінок», гроші з продажів передадуть на пошиття жіночої військової форми.
Фото: з персональних архівів героїнь The War Edition.
