В онлайн-кінотеатрі Takflix з’явився поетичний документальний фільм української режисерки Оксани Карпович «Не хвилюйся, двері відчиняться» (2019).
Це атмосферна стрічка-контраст про українське суспільство. Щодня люди з передмістя сідають в електричку та їдуть до Києва, щоб заробити на життя. Знятий після першого російського вторгнення 2014 року, фільм став інтимним поглядом на історію незалежної України, показуючи, як її переживають прості люди. У фільмі немає образів війни, але її присутність відчувається.
«Не хвилюйся, двері відчиняться», який став для Оксани Карпович дебютним повнометражним фільмом, знімали влітку та взимку 2018 року в електричках, що курсують між Києвом та провінційними містечками Фастів, Козятин, Миронівка та Ніжин. Герої стрічки — продавець газет Сергій (на прізвисько «Гоголь») із 25-річним стажем, військові, підлітки, які слухають музику в тамбурі, бабусі, що обговорюють саджанці.
Режисерка спостерігає за ними під час щоденних подорожей і зупинок на приміських станціях, де люди грають у карти, продають пиріжки і чекають на наступну електричку.
Ідея фільму виникла в Оксани Карпович у 2013 році, коли вона емігрувала до Канади: «Електрички — реальність моєї сім’ї в 1990-х роках. Вони були і досі залишаються основним транспортним засобом для звичайних людей із робітничого класу, таких як мої батьки. Мій досвід і відповідно спогади про електрички — найрізноманітніші, часом приємні, часом травматичні, але завжди дуже візуальні та звукові».
За словами режисерки, живучи за кордоном, вона помітила, що знання іноземців про Україну обмежувалися Чорнобилем та однойменним серіалом HBO, Революцією Гідності, російською війною та боксом.
«Вони забували, що на маргінесі великих історичних подій і політики живуть реальні люди зі щоденними проблемами і боротьбою, люди з унікальною красою, чиї життя мають значення. Саме цим людям я присвятила фільм. Знімаючи «Не хвилюйся», мене не полишало відчуття, що спільнота електрички і моя команда заразом рухаємося до колективної катастрофи. Тоді це відчуття було незбагненним. Сьогодні я розпізнаю в ньому передчуття великої війни», — додала Оксана Карпович.
Оператором фільму став британський фотограф Крістофер Нанн, який працював в Україні, зокрема документував події першого російського вторгнення на сході країни.
Стрічка доступна в усьому світі з англійськими субтитрами, переглянути фільм можна за посиланням.
- Українська прем’єра «Не хвилюйся, двері відчиняться» відбулася на фестивалі Docudays UA. У 2019-му фільм отримав приз «Нові бачення» на фестивалі RIDM у Монреалі, у 2020-му — спеціальну відзнаку журі в секції канадських дебютів на фестивалі Hot Docs у Торонто.
- Раніше на Takflix вийшов тревелог Надії Парфан «Я не хотіла знімати фільм про війну», онлайн-прем’єра якого відбулась на сайті американського журналу The New Yorker.
