Аня Іванічева відкрила у Львові «Майстерню Мрії», що допомагає соціалізуватися молоді з ментальними порушеннями. Відвідувачі центру пакують «Карпатський чай», який кожен охочий може купити на сайті.
Аня розказала про те, як влаштована «Майстерня» та соціальний бізнес, а також які плани має на майбутнє.
Про появу «Майстерні Мрії»
У мене технічна освіта, і я працювала в ІТ, але коли серйозно втягнулася у роботу з молоддю і постав вибір, як розвиватися кар’єрно, то вирішила ризикнути, кинула стару зайнятість і повністю перейшла у громадський сектор. Ще зі студентських часів я волонтерила у супроводі осіб із ментальною інвалідністю, загалом маю досвіду в цій сфері більше 13 років.
Після закінчення університету я не була впевнена, що хочу працювати в ІТ-галузі. Не знала, чим хочу займатися, але була впевнена, що це має бути якась соціальна робота, щоб одразу можна було бачити зміни в житті людей із якими працюєш. Знайомі розказали, що поруч із будинком, в якому я на той час жила, була громадська організація, що саме працювала з молоддю з ментальними порушеннями. Тому я пішла до них спочатку волонтеркою, потім працювала асистентом і координатором майстерні. Коли я прийшла у соціальну сферу, то не мала жодних знань, але мені було дуже цікаво, вечорами намагалася прочитати все, що знаходила на тему в інтернеті. Перед тим як заснувати вже свою громадську організацію, я встигла пройти кілька спеціалізованих програм та отримати чималий досвід роботи.
Ідея започаткувати соціальне підприємництво виникла одночасно з ідеєю створити центр для молоді з ментальними порушеннями. Двері «Майстерні Мрії» відчинилися для відвідувачів у січні 2017 року, а однойменна ГО була заснована ще за кілька років до того. Я розуміла, що для фінансування соціальної частини будуть потрібні кошти, і хотілося бути максимально незалежними, а також надихати інші організації – що можна створювати і соціальний ефект, і робити внесок в економіку.
Я чітко бачила, наскільки великим є запит від сімей та від самих осіб із цим типом інвалідності й наскільки мало опцій існує. Тому вирішила, що маю створити щось своє, щоб нарощувати кількість можливостей, мати більший рупор для озвучення проблем і відчувати, що якось змінюю ситуацію, нехай і маленькими кроками.
Про залучення відвідувачів центру
Батьки молоді і дітей із ментальними порушеннями переважно знайомі між собою, тому для пошуків відвідувачів «Майстерні Мрії» зовсім не докладала зусиль. Просто сказала знайомій, вона сказала це своїй знайомій – і далі понеслося. Запитів було більше, ніж ми могли прийняти на той час. Запитів є значно більше, ніж їх можуть покрити всі організації, що існують у Львові.
На початку ми дуже поступово вводили відвідувачів у наш центр. Бо нам треба було познайомитися з ними, перезнайомити їх між собою і ще паралельно вибудовувати робочі процеси.
Для мене цей час був повним зануренням у невідомість, бо з усіх, хто був причетний до створення «Майстерні», у мене було найбільше досвіду у соціальній сфері. Це була величезна авантюра. Та чого була? І зараз є.
Із залученням нових учасників доволі складно – маємо невеличке приміщення. З вересня плануємо все-таки долучити хоча б двох новеньких.
Нам складно запрошувати нових відвідувачів ще й через маленьку команду. Кожна нова людина потребує на початку більше уваги, і не хочеться цю увагу забирати від інших. Тому ми завжди запрошуємо всіх львів’ян і гостей міста ставати нашими волонтерами.
Наш центр відвідує 11 молодих людей із аутизмом, синдромом Дауна, різними інтелектуальними порушеннями. Ми допомагаємо їм соціалізуватися, ставати самостійнішими, впевненішими в собі, знаходити друзів. Ходимо в різні громадські місця, і це цінно не лише для учасників «Майстерні» як новий досвід, а й для суспільства. Коли показуємо можливе тепле приязне ставлення між нормотиповими і ненормотиповими людьми, це змінює кут свідомості оточення.
Ще ми займаємося супроводом сімей наших студентів, бо переконані, що ніхто не існує у вакуумі, і сім’я це система, яка найсильніше впливає. Спільно з «Психічним здоров’ям для України» запустили півторарічну серію групових та індивідуальних психотерапевтичних сесій для родичів.
Третій напрям діяльності – це адвокація, привернення уваги суспільства до нашої теми. Ми робимо це через кінопокази, аукціони, кооперації з бізнесом (наприклад, спільно з Griffon socks створили унікальний благодійний дизайн шкарпеток).
Про чай із «Майстерні Мрії»
Мені хотілося створювати щось корисне і затребуване водночас. Чай – це напій, який люди вживають майже щодня. Виходить, що це популярний, зрозумілий і водночас корисний продукт. Наш чай збирається вручну, на 100% складається з квітів, трав і ягід, не містить кофеїну, багатий вітамінами.
Наша передня етикетка виглядає як типовий чай, а задня повністю присвячена історії центру і соціальній місії: 50% прибутку ми передаємо на роботу центру для молоді. Ми вирішили говорити відкрито, не боячись використовувати в пакуванні непопулярне слово «інвалідність», але презентуючи саме продукт, а не емоції. Переконана, що недостатньо бути соціальними, треба бути якісними, тому «Насолоджуйся смаком – змінюй світ!»
Ми працюємо шість годин на день. За цей час проводимо багато розвиткових занять із молоддю, і відповідно до їхніх можливостей залучаємо їх до створення чаю. Сировину для нас збирають у горах досвідчені травники, з якими ми співпрацюємо вже п’ятий рік. У «Майстерні» ми перетворюємо сировину на продукт, коли кожен докладає свої здібності. Задатки і вподобання у всіх різні.
За деяких складніших формах діагнозів, із якими ми працюємо, люди не можуть виконувати роботу в класичному розумінні слова. Але вони можуть і хочуть бути корисними. Тому хтось наклеює етикетки, хтось допомагає пакувати відправлення, хтось виступає кур’єром, якщо замовлення надійшло з його району, хтось малює листівки з подякою, які ми вкладаємо у пакунки, а хтось, навпаки, не любить малювати, але вміє писати, тому пише кілька теплих слів чи ставить фірмову печатку. Так кожне замовлення стає унікальним.
Наша аудиторія – це ті, хто дбає про своє здоров’я, шукає зрозумілий продукт, кому не байдуже на світ навколо. Ті, хто хоче поєднати корисне і приємне – для тіла і для душі. Хто обирає працювати в цій країні, бо вірить у неї, вірить у себе і знає, що скалу треба лупати. Інколи для цього достатньо просто випити чашку чаю.
Про місію соціального бренда
Я хочу показати, якими чудовими і різними є всі люди. Що кожен має право бути прийнятим, залученим, може дружити і розвиватися – і не має значення, чи є в тебе інвалідність, чи немає. Чи вмієш ти писати або говорити, полюбляєш великі компанії, чи надаєш перевагу тісному колу. Я вірю, що своєю роботою наш центр вибудовує нове суспільство і що, змінивши життя навіть однієї людини чи окремої сім’ї, ти насправді змінюєш світ.
Наша мета – розвинутися до мережі «Майстерень» спершу у Львові, а потім вийти і в маленькі містечка, де взагалі не існує жодних опцій для людей із ментальними порушеннями. Далі відкрити будинок підтриманого проживання, щоби створити альтернативу страшній інтернатній системі.
У нашої команди дуже багато мрій про те, як має виглядати «Майстерня Мрії» в майбутньому. Найближча мрія – це знайти і переїхати в більше приміщення, яке б було доступним для всіх. Це б дало нам можливість збільшити кількість відвідувачів. Але для цього, крім приміщення, ще потрібно збільшити команду, а отже, ще потрібно залучити кошти на зарплати. Бо всі в нашій організації фактично є волонтерами.
Тривалий час організація фінансувалася винятково коштом соціального підприємства – виготовлення трав’яного чаю. Це не давало швидко розвиватися ні організації, ні соціальному підприємству. Тому ми потрохи почали залучати грантові кошти, і це дає можливість відкрити нові напрямки роботи. Наприклад, завдяки гранту від проєкту «Ментальне здоров’я для України» ми організували психотерапевтичну групу для батьків молоді, яка відвідує наш центр. Також почали залучати кошти через краудфандинг, зокрема через Українську біржу благодійності. На цій платформі розміщені три наших проєкти з дуже різних напрямів.
З одного боку, в Україні в моїй галузі є повно проблем і білих плям, вона аморфна і байдужа. З іншого, це означає, що активні люди, залучившись підтримкою партнерів, відповідальних великих компаній та тисяч покупців продуктів соціального бізнесу, можуть створювати нові правила гри. Викроювати таку структуру супроводу осіб із інвалідністю, яка буде співзвучна з поняттям людської гідності. Бо все, що робить «Майстерня Мрії» – це про гідність кожної особи.
Особисто для мене «Майстерня Мрії» є місцем, де я вчуся розуміти, що всьому свій час і що найменший крок – це все ж таки крок, що люди різні, і кожен потребує чогось іншого, але всі точно потребують прийняття і любові. В «Майстерні» я вчуся турбуватися не тільки про інших, а й про себе, бо якщо буду не в ресурсі, то це буде відбиватися на всій роботі.
