Не закінчивши навчання, Іванна Бурченя – засновниця бренду – вирішила створювати одяг, і не помилилася. Як розвивалася, з чого починала та яка модель принесла Booriva широку популярність, дівчина розповіла нам.
Початок
Я навчалася на дизайнера одягу – це було мрією дитинства. На четвертому курсі, коли стало нудно, вирішила створювати щось своє. Був ще й інший варіант – почати працювати помічником дизайнера за 500 доларів. На той час це були великі кошти, але ми з хлопцем поміркували і вирішили ризикнути, а якщо вже нічого не вийде – тоді піду працювати на когось. На той момент мені було всього 20 років, і в багатьох моментах допомагав бойфренд. Починали з маленьких кроків: випускали капсульні колекції «Три душі», зробили сайт і продавалися в декількох шоурумах. Продажі були досить невеликими, доки я не зробила світшоти з гербами (тоді багато хто підхопив цю хвилю). Але наші відрізнялися ручною роботою – символ викладався з маленьких троянд, кожну з яких я скручувала і прикріплювала сама. Це займало дуже багато часу, але було того варте.
Світшоти подобалися багатьом, і якось Катя Осадча обрала один із них для ефіру «Світського життя». Після цього у нас відбувся справжній бум, і клієнтів ставало все більше і більше. Саме цей момент я вважаю початком розвитку бренду.
Спочатку віддавали речі на аутсорс, а потім найняли швачок. Три людини розшивали світшоти протягом року, бо охочих виявлялося чимало. Також створювали невеликі колекції з елементами ручної роботи, що, мабуть, і приваблювало покупців. До того ж ціна була невисокою за оригінальну, на той момент, річ. Ще робили світшоти та сукні з пухнастими, об’ємними серцями.
Мені це довго подобалося, але в один момент вирішила відокремити booriva від одягу з національним символом, щоб не виникало сильної асоціації. А через рік і зовсім припинили брати замовлення на світшоти. Не бачили сенсу тупцяти на одному місці. Тому вирішили рухатися далі, випускаючи сезонні колекції.
Колекції та клієнти
Ми довго шукали себе, тричі змінювали логотип, намагалися робити дитячий і чоловічий одяг. Останнє – точно не моє. Зараз ми випускаємо жіночі моделі і дублюємо їх для дітей. Не маємо наміру створювати окремі колекції для малюків, бо це вже зовсім інша сфера з купою тонкощів та нюансів.
«Зараз ми випускаємо чотири колекції в рік, але щомісяця намагаємося дивувати новинками».
Знайшла себе і власний стиль я тільки тоді, коли ми почали готуватися до відкриття шоуруму. Саме в той період зрозуміла, що саме хочу робити і як мій одяг має виглядати. Напевно, на це вплинула минула зимова колекція бежевих та пісочних кольорів, через яку почалася справжня депресія. Так, вона гарно продавалася, але я усвідомлювала, що це зовсім не моє. Тоді й спіймала себе на думці, що booriva пропонуватиме речі з милим дитячим акцентом, але не тільки для дівчат 18-ти років.
Цільова аудиторія бренду – це самодостатні дівчата 21–30 років. Хоча ціни й невисокі, приблизно масс-маркету, але все одно студенти звикли одягатися на знижках, і на booriva sales також. Клієнтам подобаються наші виразні елементи. Здавалося б, річ звичайна, буденна, але є деталь, яка доповнює і робить одяг унікальним. Наприклад, ті ж самі світшоти з гербом, пальта з жуками, футболки з написами, які запам’ятовуються.
Зараз те, що всередині мене, – це вже стиль бренду. Якщо подобаються єдинороги чи фламінго – роблю їх. Можливо, це занадто просто, але так виходить ненавмисно.
Коли клієнти приходять до шоуруму, то ми спілкуємося, впізнаємо один одного і таким чином підтримуємо зв’язок. Декілька разів проводили вечірки з нашими дівчатами – цікаво контактувати з людиною, яка в тебе щось купує. Завжди боялася таких тет-а-тетів – можливо, щось не так, є скарги тощо. Але все проходить чудово, клієнти йдуть задоволені, а я – більше за всіх.
Процес та концепція
Усі моделі народжуються від моїх ідей. Лекала також роблю сама. Хочу від цього відійти, проте ще не знайшла людину, якій зможу все довірити. Далі підбираю тканину, збираю комплект і віддаю швачкам на тестовий пошив. Якщо все добре – відносимо речі в цех, який «множить» екземпляри.
Здебільшого використовуємо натуральні матеріали, бо в інтернеті купувати синтетику ніхто не хоче. Якщо в складі зазначений поліестер, то в кошик річ не покладуть. Через це ми повністю перейшли на натуральні тканини. Одного разу були світшоти з неопрену, але це єдина модель, виготовлена зі штучного матеріалу.
Більшість моделей – повсякденний одяг. Таке позиціонування бренду пов’язане з тим, що я не люблю святкові речі. Намагалася створювати, але не відчуваю їх так добре, щоб пропонувати комусь на продаж. Майже будь-яку модель можна вдягати і з підборами, і з кедами – речі комфортні і натуральні.
Нещодавно протягом декількох днів відбувалася міні-акція – безкоштовна доставка з приміркою. Замовлень виявилося чимало: у деяких вдома діти, хтось не встигає після роботи. Тому ми вирішили подовжувати послугу і надалі – шукаємо постійного кур’єра.
Шоурум
Давно мала бажання відкрити власний шоурум. Спочатку планували знайти невелике приміщення, де стоятимуть дві-три стійки для примірок і все. Почали шукати і зупинилися на двох місцях: те, де ми перебуваємо зараз, та інше – менше й дешевше. Вирішили не економити – і жодного разу ще не пошкодували. Тут просторо і яскраво – все так, як я і уявляла.
Допомогти з оформленням запропонувала знайомій дівчині – дизайнеру інтер’єру. В мене була ідея і цілісне бачення майбутнього шоуруму, але деякі важливі деталі додумувала і створювала вона. Ми разом жили тут місяць – з ранку до вечора. Від «Епіцентра» нудило – здавалось, що ходимо туди щодня як додому. Коли завершили – я зітхнула з полегшенням, і тепер всім говорю, що це був найгірший місяць у житті.
Плани
Плануємо збагачувати асортимент і поширювати одяг по всій Україні, щоб у регіонах нас також знали і могли купити. Хочемо створити місце, куди можна прийти і повністю вдягнутися. Людина готова до частих обнов, але малий асортимент надто обмежує.
Хочу взяти участь у показі Mercedes-Benz Kiev Fashion Days наступного сезону. Довго думала, чи потрібно мені це, чи ні, адже люди там інші – не моя аудиторія. Та все одно маю бажання долучитися до цієї події і поставити позначку у своєму внутрішньому органайзері.
