Спільнота жінок, які цінують книжки
Книжковий клуб DIVOCHE.MEDIA
Книжковий клуб DIVOCHE.MEDIA щомісяця пропонує книгу для читання, авторкою якої є жінка. Книги будуть відібрані з урахуванням сучасних тенденцій та інтересів читачок.
Читаємо у лютому
«Я люблю Діка», Кріс Краус
(перекладачка Анастасія Осипенко)
Після вечері з харизматичним академіком на ім’я Дік художниця Кріс, яка стоїть на порозі сорокаріччя й переживає творчу кризу, раптово піддається вихору пристрасті. Вона не може забути цю зустріч і разом із чоловіком починає з Діком своєрідну гру в листах. Коли він перестає відповідати, Кріс продовжує самостійно, перетворюючи захоплення на нову філософію.
Поєднуючи художню прозу, есеїстику й мемуари, роман Кріс Краус став літературною сенсацією одразу після виходу у 1997 році. Його часто називають одним із найважливіших феміністичних романів останніх десятиліть. «Я люблю Діка» і сьогодні залишається обов’язковим до читання — таким само актуальним, зухвалим і дотепним, як і раніше.
Нон-фікшн клуб (грудень-січень)
«Гострі каблуки. Настільна книга з літературного фемінізму»
Віра Агеєва і Ростислав Семків
Це історії про чотирнадцять письменниць, які руйнували стереотипи й змінювали уявлення про традиційні ролі жінки. Вони змушували публіку довкола боятися їх, дратуватися, критикувати — але й поважати водночас. У книжці українські авторки представлені поруч із письменницями західної літератури, що наголошує на належності нашого письменства до світового культурного простору. Від Мері Шеллі до Лесі Українки, від Вірджинії Вулф до Соломії Павличко. І хоч не всі були задекларованими феміністками, але від часу високої романтики й до вступних акордів початку XXI сторіччя кожна по-різному стверджувала: «Бути самій собі ціллю». Гострі каблуки елегантно вивищували їх серед сучасників, а їхні історії продовжують надихати на зміни й сьогодні.
Це оповідь про перехресність культур і спільний нерв жіночого письма, про гостроту розуму й стилю.
Про клуб
Книжковий клуб DIVOCHE.MEDIA – це спільнота, що об’єднується навколо ідеї розвитку культури читання та популяризації жіночого письменства.
Щоб долучитися до Книжкового клубу, необхідно підписатися на щомісячний благодійний внесок на сайті DIVOCHE.MEDIA або стати підписницею на патреоні видання. Після оформлення підписки ви отримаєте лист на пошту з посиланням на закритий канал клубу в телеграмі та анкетою на участь у найближчій зустрічі.
Доступ до клубу
Підписка на щомісячний платіж на сайті або на патреон DIVOCHE.MEDIA від 200 гривень.
Для членкинь клубу
Доступ до закритого телеграм каналу та чату, спеціальні пропозиції від видавництв.
Формат клубу
Книжковий клуб DIVOCHE.MEDIA проводиться онлайн та в офлайн форматі у Києві.
Читали у січні
«Революціонерки»
«Революціонерки» — це збірка текстів жінок, які на початку XX століття опинилися в самому вирі історії й не лише проживали події, а й намагалися їх зафіксувати.
Ці тексти про нові ідеї й досвіди, про особисті потрясіння та суспільні злами класикинь, чиї твори десятиліттями залишалися в архівах і бібліотеках, сьогодні читаємо як репортаж із буремної доби й водночас як дуже сучасні свідчення.
До збірки увійшли художні й публіцистичні твори Христі Алчевської, Лідії Горбачової, Наталії Романович-Ткаченко та Хариті Кононенко.
Упорядкувала книжку літературознавиця Анастасія Євдокимова, передмову написала мисткиня Олена Павлова. Видавництво #книголав.
Нон-фікшн клуб (грудень-січень)
«Чому в нас не було великих художниць?», Лінда Нохлін
Американська історикиня мистецтва досліджує інституційні перешкоди, які заважають жінкам досягти успіху в мистецтві.
Читали у листопаді / грудні
«Американа», Чимаманда Нґозі Адічі
Роман про любов, розлуку, культурну адаптацію та пошук себе.
Це соціальна сатира про расу, ідентичність і досвід еміграції. Іфемелу й Обінзе — підлітки з Нігерії, які мріють про майбутнє разом. Через політичну нестабільність вони розʼїжджаються: Іфемелу вирушає до США, де починає вести успішний блог, а Обінзе — до Англії, де живе як нелегал.
Читали у жовтні
«Наші дружини на дні морському», Джулія Армфілд
Дебютний роман англійської письменниці, відзначений численними літературними нагородами. Це містична історія про любов, втрату й невидимі глибини людського серця.
Мірі здається, що вона повернула дружину, коли Лія виходить із глибоководної експедиції, яка завершилася катастрофою. Але дуже швидко стає зрозуміло: Лія вже не та. Що б не сталося на дні океану, частину цього вона принесла із собою — у їхній дім, у їхнє життя. Намагаючись утримати видимість нормальності, Мірі усвідомлює: минулого більше немає, і кохана поступово вислизає з її рук.
Нон-фікшн клуб (жовтень)
«Власне життя. Дев’ять письменниць починають усе спочатку», Джоанна Біґґз
За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґз зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась.
У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Симони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала. «Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п’єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом.
Читали у вересні
Галина Журба, «Доктор Качіоні»
Галина Журба — одна з найяскравіших представниць української мелодраматичної прози. Її стиль — елегантний і виразний, у ньому відчувається традиція європейського роману початку ХХ століття, але водночас він звучить напрочуд сучасно.
Цей текст дивовижним чином поєднує емоційну насиченість і тонку літературну майстерність. «Доктор Качіоні» — позачасова історія про любов і пристрасть, війну й розлуку, про вибір між життям і смертю, що торкається найглибших людських переживань.
Читали у серпні
«Уроки грецької», Хан Ґан
Історія про викладача, який втрачає зір, і жінку, яка втрачає голос — у буквальному й метафоричному сенсі.
Вони зустрічаються на курсах грецької мови і поступово знаходять у мовчанні розуміння. Це інтелектуальний і поетичний роман про біль, втрати, міжкультурні межі й надію.
Нон-фікшн клуб (серпень)
«Власна кімната», Вірджинія Вулф
Есей «Власна кімната» виріс із лекції, яку Вірджинія Вулф прочитала у 1928 році в Гертон-коледжі (Кембридж), і згодом став знаковим твором феміністської думки.
Читали у липні
Ганна Барвінок, «Вибране». Серія «Рядки з тіні»
Досі ім’я Ганни Барвінок (справжнє — Олександра Білозерська-Куліш) з’являлося переважно в тіні її відомого чоловіка — Пантелеймона Куліша. І хоча їхнє життя та творчість були нерозривно пов’язані, ми несправедливо забули про неї як самостійну й талановиту письменницю, а її внесок у розвиток української жіночої прози залишається недооціненим.
Оповідання Ганни Барвінок, що черпали натхнення з народних переказів та усних оповідей, нічим не поступалися творам таких видатних письменниць, як Марко Вовчок чи Наталя Кобринська. Вони майстерно передають колорит народного життя, створюючи глибокі та реалістичні образи, що відображали менталітет українського села.
Нон-фікшн клуб (липень)
«Місто самоти» Олівія Ленґ
«Місто самоти» — один із найвідоміших творів британської письменниці Олівії Ленґ, в якому майстерно поєднано жанри мемуарів, біографії, мистецької і культурної критики.
На певному етапі свого життя авторка опиняється у неосяжному Нью-Йорку, де попри мільйони людей і постійний рух її не полишає відчуття самотності.
Ця книжка — подорож крізь простір особистої ізоляції та її несподівані аспекти, що відкриваються через взаємодію з мистецтвом. Олівія Ленґ, досліджуючи життя і творчість багатьох митців — «хроністів міста самоти», — серед яких були Едвард Гоппер, Енді Воргол, Генрі Дарджер, Девід Войнарович та інші, шукає і знаходить відповіді щодо того, як самотність позначилася на їхній творчості та який вплив вона чинить на формування людського досвіду загалом.
Читали у червні
«Привиди Дому на пагорбі», Ширлі Джексон
Це історія чотирьох шукачів, які прибувають до зловісного та непривітного маєтку Гілл-хаус.
Доктор Монтеґю, окультист і дослідник, що шукає переконливі докази існування привидів, безтурботна асистентка Теодора, самотня та вразлива молода жінка Елінор, добре знайома з полтергейстами, і Люк, майбутній спадкоємець Гілл-хаусу. Спочатку їхнє перебування здається просто моторошною пригодою з незрозумілими явищами. Але Гілл-хаус поступово збирає свої сили — і невдовзі обере одного з них, щоби залишити назавжди.
Нон-фікшн клуб (травень-червень)
«Стерте задоволення. Клітор і мислення», Катрін Малабу
«Стерте задоволення. Клітор і мислення» французької філософині Катрін Малабу є вагомим внеском у феміністичну філософію.
Це провокативне та глибоке дослідження витіснення жіночого задоволення та клітора у західному філософському дискурсі. Авторка використовує методи деконструкції та психоаналізу, щоби критично осмислити культурне, історичне та філософське ігнорування клітора, кидаючи виклик усталеним уявленням про сексуальність та задоволення.
Книжка написана з притаманною Малабу інтелектуальною строгістю та ясністю, а міждисциплінарний підхід, що поєднує філософію, психоаналіз і феміністичну теорію, забезпечує всебічну і переконливу критику культурного стирання клітора. За допомогою ретельного аналізу та інноваційного мислення Малабу закликає до радикальної переоцінки жіночого задоволення та автономії.
«Стерте задоволення» вийшло друком у видавництві «Контур».
Читали у травні
«Тайна нашої принцеси», Любов Яновська
Любов Яновська — українська письменниця, громадська діячка, членкиня Української центральної Ради; внучата небога Ганни Барвінок. Навчалася в Полтавському інституті шляхетних дівиць, займалася самоосвітою; згодом викладала та організувала недільну школу. Відстоювала національні права українців на рідну мову, літературу, культуру.
Любов Яновська написала близько 100 творів, найпомітніші з яких увійшли до добірки «Тайна нашої принцеси». У творах на соціально-побутову тематику з легкою іронією та психологізмом зображено життя людей.
Читали у квітні
«Шлюбний портрет», Меґґі О’Фаррелл
Флоренція, 1550-ті роки. Лукреція, третя донька великого герцога, почувається комфортно у своїй непомітній ролі в палаццо: вона вільно милується його скарбами, спостерігає за таємним життям придворних і присвячує себе мистецтву. Та коли її старша сестра помирає напередодні весілля з правителем Феррари, Модени та Реджо, Лукреція несподівано опиняється у центрі подій: герцог негайно просить її руки, і батько так само швидко погоджується від її імені.
Ледве залишивши дівоцтво позаду, Лукреція змушена ввійти в чужий, незрозумілий світ нового двору, де її поява викликає не лише інтерес, а й неприйняття. Найзагадковішою постаттю для неї стає власний чоловік — Альфонсо. Він той самий витончений інтелектуал, який чарував її до весілля, любитель мистецтва й музики? Чи все ж безжальний політик, перед яким тремтять навіть його могутні сестри?
Коли Лукреція позує в тісному вбранні для портрета, покликаного увічнити її образ на віки, їй стає моторошно ясно: придворні чекають від неї лише одного — спадкоємця, який зміцнить феррарську династію. До того часу, попри високе походження, майбутнє молодої герцогині залишається під загрозою.
Читали у березні
«Перший вінок»
Жіночий альманах надрукований у Львові 1887 року. Це безпрецедентний збірник творів 17 письменниць з усієї України, які порушували важливі для свого часу теми й об’єднувалися довкола національної єдності та жіночого руху.
Не всі з них у майбутньому стали відомими письменницями, як Наталія Кобринська, Леся Українка, Олена Пчілка, Уляна Кравченко, Людмила Старицька чи Дніпрова Чайка. Чимало авторок є малознаними або абсолютно невідомими постатями, як-от Ольга Левицька, Катерина Довбенчук, Анна Павлик, Сидора Навроцька, Михайлина Рошкевич або Олеся Бажанська.
До альманаху увійшли 49 творів різних жанрів — поезія, проза, наукові розвідки. Це один із перших маніфестів українського фемінізму.
Нон-фікшн клуб (березень)
«Патріархи. Витоки нерівності»
У книжці «Патріархи. Витоки нерівності» наукова журналістка Анжела Саїні досліджує коріння того, що ми називаємо патріархатом: як він уперше вкорінився в суспільствах і поширився усім світом від доісторичних часів до сьогодення.
Подорожуючи до найдавніших відомих людських поселень, аналізуючи новітні наукові та археологічні дослідження, а також простежуючи культурні та політичні історії від Америки до Азії, Саїні шукає відповідь на питання: звідки взялася гендерна нерівність і як вона змінювалася?
У XIX-XX століттях філософи, історики, антропологи та феміністки почали активно ставити під сумнів значення патріархату в спробі зрозуміти коріння нерівності. У наш час, попри активну боротьбу проти сексизму, насильства та дискримінації, навіть революційні спроби досягти рівності часто завершувалися невдачами та відкатом назад. Проте «Патріархи. Витоки нерівності» — це книжка, яка дарує надію. Вона демонструє, що людські суспільства завжди були різноманітними, а отже, не існує єдиного, непорушного порядку речей.
Читали у лютому
«Зайчик», Мона Авад
Роман «Зайчик» Мони Авад сповнений щільної метафоричності, соціальної критики та деконструкції сучасного літературного мистецтва.
Головна героїня — аутсайдерка Саманта, яка з відразою спостерігає за «восьминогоподібною» клікою своїх однокурсниць у мистецькій академії. Вони багаті, манірні, нудотно-солодкаві й майже нерозлучні. Та, отримавши запрошення до їхнього «Салону непристойностей», Саманта не відмовляється — і опиняється у вибухово-кривавому культі з елементами кустарної чорної магії.
Мона Авад досліджує теми фемінності, тілесності та самоідентифікації жінки, особливо питання психологічних кордонів у токсичному середовищі, саркастично розбираючись із мізогінією та мізандрією. Фантастичний наратив приховує глибоке дослідження сексуальності, насильства та бажання бути причетним, яке поступово переростає в прагнення безкомпромісної влади.
Для цього авторка використовує горорні тропи, брутальний сюрреалізм, упізнавані класичні літературні образи та гостру іронію. Філологи оцінять руйнування, яке вона залишає від елітарної гуманітарної освіти, а поціновувачі жанрової літератури ще довго не отямляться від того, як із цукрово-тістечкових образів зненацька зроїться чисте лавкрафтіанство.
Нон-фікшн клуб (лютий)
«Філософині»
Це унікальна антологія філософських текстів видатних жінок XVII–XIX століть, уперше опублікованих українською мовою. Збірка підважує поширене уявлення про філософію як чоловічу справу та знайомить із поглядами шести мислительок.
У творах Сожурне Трус і Гарієт Тейлор-Міл викладено засадничі ідеї фемінізму й аболіціонізму. Гарієт Мартіно радить, як розвивати критичне мислення, а Франсіс Павер-Коб обґрунтовує етичне ставлення до тварин. Марґарет Кавендіш розкриває поняття нескінченності та свою концепцію живої матерії як основи світу, а Мері Шеперд аналізує відмінності між сприйняттям і реальністю. Тексти філософинь вперше вийдуть українською мовою, над перекладом з англійської працювали Вероніка Пугач та Микола Бакаєв.
Читали у січні
«Шовкова пані», Наталена Королева
Збірка «Шовкова пані» об’єднує загадкову автобіографічну коротку прозу Наталени Королевої.
Ім’я Наталени Королевої оповите легендами та загадками. Вона не залишила офіційних документів чи листів, лише свої художні тексти, які сама називала «життєписом».
Читали у 2024-му
Читали у 2023-му
Доєднуйтесь до спільноти DIVOCHE.MEDIA
Книжковий Клуб DIVOCHE.MEDIA створює спільноту людей, які цінують книжки та хочуть насолоджуватися їхнім читанням в компанії з іншими людьми. Це можливість познайомитися з новими авторками та ділитися своїми враженнями з іншими людьми, які мають схожі цінності.
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «Media Viability Project». Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки International Media Support (IMS) та NED.
