Білі обійми пам’яті
Я підрахувала, що від сімнадцяти років переїжджала щонайменше двадцять два рази. І, неминуче згадуючи початок «У пошуках втраченого часу» Пруста, я все ж таки навряд змогла б відтворити на межі сну та пробудження всі ті кімнати, в яких мені доводилося прокидатися. Але…