У 2023 році управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) в усіх областях та Києві зафіксували 119 випадків поширення дискримінаційної реклами за ознакою статі.
Про це йдеться у щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
За його словами, поширення такої реклами вдалося зупинити, а до замовників і розповсюджувачів застосували штрафні санкції.
«На кінець 2023 року ухвалено 34 рішення про усунення порушень або зупинення реклами та 93 рішення про накладення штрафів на загальну суму 293,7 тисячі гривень», — зауважив Лубінець.
Також омбудсман зафіксував дискримінаційні оголошення про роботу (вакансії). Але, оскільки під час дії воєнного стану Державна служба України з питань праці (Держпраці) не здійснює перевірки щодо дотримання вимог закону «Про рекламу», заходи контролю щодо порушень не проводили.
У зв’язку з цим Лубінець виступив із пропозицією відновити заходи держнагляду за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо вакансій. Натомість в Кабміні зазначили, що наразі це питання не розглядається, оскільки уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт про перерозподіл функцій між центральними органами виконавчої влади, зокрема щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу.
Згідно з українським законодавством (ч.1, ст. 8 закону «Про рекламу»), у рекламі заборонено розміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.
- Раніше омбудсман Дмитро Лубінець відкрив провадження щодо харківського бару «Поза зоною», що став відомим через меню з коктейлями, назви яких спричинили скандал. Зокрема, відвідувачкам пропонували напої «Медова сучка», «Подвійне проникнення», «Зґвалтований», «Інцест», «Дешева хвойда», «Мрія педофіла» тощо. У відповідь на зауваження людей представники закладу почали відверто висміювати та знецінювати їх. Українська виконавиця ТУЧА (Марія Тучка), а також харківські видання «Люк» та «Накипіло» звернулися до поліції та Держпродспоживслужби зі скаргами на бар. Згодом у Харкові провели акцію протесту проти сексизму та об’єктивації жінок у барі «Поза зоною».
Фото: Асоціація рітейлерів України
