Правозахисна група GWL Voices (Group of Women Leaders Voices for Change and Inclusion) заявила, що Організація Об’єднаних Націй взяла права жінок «у заручники», та закликала вжити заходів для боротьби з гендерною нерівністю в організації.
Відповідну заяву понад 60 екслідерок ООН, які входять до складу групи, зокрема колишня генеральна директорка ЮНЕСКО Ірина Бокова, колишня прем’єр-міністерка Нової Зеландії Хелен Кларк і керівниця апарату генсекретаря ООН Пан Гі Муна (2007–2016) Сусана Малькорра, оприлюднили після 78-ї сесії Генасамблеї ООН, повідомляє The Guardian.
Правозахисниці закликали ООН терміново впровадити правило, згідно з яким Генеральною Асамблеєю раз на два роки повинна керувати жінка. Пропозицію щодо «гендерної зміни» підтримали президенти Словенії, Ботсвани та Іспанії.
«Гендер загалом і права жінок зокрема стали місцем політичної боротьби. Багато прав, які, як ми вважали, були захищеними, насправді такими не є. Це проблема не окремих країн, це проблема, яка стосується всього світу. Починаючи з 1963 року, Генеральна Асамблея щороку переходила до представників різних регіонів. Тепер Генасамблея повинна щороку погоджувати зміну статі президента», — наголосила президентка GWL Voices Сусана Малькорра.
Також колишні лідерки ООН вважають, що вперше обрати жінку на посаду генерального секретаря ООН необхідно вже під час наступного голосування у 2026 році.
На думку правозахисниць, відсутність гендерної рівності в керівництві організації має негативний вплив на прогрес для жінок і дівчат у всьому світі.
За словами однієї з чотирьох колишніх президенток Генасамблеї ООН (з 1946 року), членкині GWL Voices Марії Фернанди Еспіноси, попри те, що будь-яка держава, яка входить до складу ООН, може запропонувати впровадження правила щодо обрання жінки через резолюцію, досягнення цього може бути складним завданням.
«Можна подумати, що це здоровий глузд і це легко зробити, але питання гендерної рівності та прав жінок стало надзвичайно спірним, а також предметом торгівлі… Перехід до дуже чіткого багатополярного світу, війна в Україні й субрегіональна напруженість створили напружену атмосферу в ООН. Відчувається брак довіри між сторонами, між Північчю і Півднем, Сходом і Заходом. На жаль, жінки й дівчата стали заручницями цієї загальної напруженості», — додала вона.
Водночас Еспіноса вважає, що жінки на посадах генерального секретаря ООН та президента Генасамблеї можуть допомогти змінити ситуацію та створити «більш сприятливу та більш позитивну атмосферу».
«Ми не можемо думати про краще майбутнє світу, в якому панують мир, процвітання та права людини — ті самі стовпи ООН — без участі 50% населення світу», — резюмувала вона.
Також GWL Voices оприлюднила звіт про жіноче лідерство, який свідчить, що від 1945 року:
- жінки керували 33 найважливішими установами лише 12% часу;
- лише третину ключових багатосторонніх організацій очолює жінка;
- жінки ніколи не очолювали 13 організацій, зокрема чотири найбільші банки розвитку;
- лише 24% постійних представників в ООН — жінки.
- За даними ООН, гендерна нерівність у світі лише прогресує, дев’ять із десяти людей будь-якої статі мають упередження щодо жінок. Цей показник залишається на тому ж рівні, що десять років тому.
- Раніше генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив, що для досягнення гендерної рівності за нинішніх темпів знадобиться 300 років, а здобутий за десятиліття прогрес «тане на очах». За його словами, деякі країни виступають навіть проти включення гендерної проблематики до багатосторонніх переговорів.
- Згідно зі звітом Світового банку щодо рівноправ’я та позитивного впливу законів на економічні можливості жінок «Women, Business and the Law 2023», лише 14 зі 190 країн надають жінкам повний правовий захист та гарантують рівні права, принаймні з юридичного погляду. Україна у цьому списку лише на 71-му місці.
Фото: GWL Voices
