Жінки почали частіше досягати керівних посад у бізнесі та уряді у світі, проте вони й досі недостатньо представлені на посадах, що мають найбільший економічний та політичний вплив. Тож за нинішніх темпів прогресу повного паритету за всіма показниками вдасться досягти лише через 120 років.
Про це свідчить щорічний звіт про глобальний гендерний розрив (Global Gender Gap Report) від Всесвітнього економічного форуму (WEF), що охоплює 145 країн за чотирма категоріями: економічна участь та можливості, рівень освіти, здоров’я та виживання, а також політичне представництво та участь. У звіті показник 100% означає повне подолання гендерного розриву між жінками та чоловіками за відповідними показниками.
У світовому масштабі рівень подолання гендерного розриву зараз становить 69,2%, що на 0,4% більше, ніж минулого року. Серед 97 країн, дані яких аналізують із 2006 року, розрив скоротився на 5,2% — до 69,4%, і це найвищий зафіксований рівень. Економічна участь та можливості (61,7%) і розширення політичних прав і можливостей (22,1%) є найвіддаленішими від паритету категоріями.
«Дані за 20 років показують, що гендерний паритет досяжний. Економіки з усіма рівнями доходу досягли прогресу, тому перешкодою є не брак ресурсів. Рівність є основою для зростання та конкурентоспроможності, але вона не є неминучою. Щоб прискорити цей процес, уряди та роботодавці повинні вчитися на досвіді політики, яка працює, та швидше застосовувати її. Нова економіка вимагає нового підходу до талантів», — заявила виконавча директорка Всесвітнього економічного форуму Саадія Західі.
Лідирує в рейтингу звіту 17-й рік поспіль Ісландія, яка подолала 93% гендерного розриву і залишається єдиною країною, якій вдалося досягти рівня понад 90%. Фінляндія (87,2%) та Норвегія (85,7%) посідають друге та третє місця третій рік поспіль.
Водночас четверте місце посіла Намібія (84,5%), яка піднялася одразу на чотири позиції, ставши лідеркою серед країн Африки на південь від Сахари. За нею йдуть Велика Британія (84,2%), Нова Зеландія (82,8%), Швеція (82,3%), Австралія (81,9%), яка вперше увійшла до першої десятки, Німеччина (81,7%) та Ірландія (81,4%).
Україна нині посідає 66-те місце із показником 72,1%. Одним із найсильніших компонентів результату стала ситуація в галузі освіти: згідно з аналізом WEF, у доступі до освіти українські жінки не мають великого відставання від чоловіків (98,2%). Схожою є ситуація й у сфері охорони здоров’я та виживання: показник гендерного паритету становить 97,8%, отже, за співвідношенням статей при народженні та очікуваною тривалістю життя між жінками й чоловіками розрив є незначним. В економічній сфері показник України становить 75,3%: за даними WEF, тут зберігається помітніший гендерний розрив — у рівні зайнятості, доходах, оплаті праці та представленості жінок на керівних посадах.
Найбільший гендерний розрив в Україні спостерігається у сфері політичного представництва — показник становить лише 17,1%. Він відображає рівень представленості жінок у парламенті, уряді та на найвищих державних посадах.
Майже в кожній країні, дані якої аналізують з 2006 року, ситуація покращилась. Розширення політичних прав і можливостей набуло найбільшого значення за останні 20 років, збільшившись на 8%. У 2006 році на кожні 8,1 чоловіка припадала одна жінка-міністр, сьогодні це співвідношення становить одну жінку на 4,3 чоловіка. У парламентах воно змінилося з однієї жінки на кожні 5,6 чоловіка до однієї на приблизно трьох. Але розширення політичних прав і можливостей залишається категорією, що демонструє найчіткіші ознаки нестабільності прогресу. Зараз її показник нижчий, ніж у 2016 році, і за минулий рік він знизився ще на 0,4%. Частка країн, очолюваних жінками, досягла піку у 2022 році — 27%, найвищого показника за півстоліття, — і відтоді впала до рівня 2016 року.
Посилаючись на дані Дослідницького інституту економічних графіків LinkedIn, WEF зазначає, що з 2024 року частка жінок у вищому керівництві зупинилася на середньому рівні менше 30% у 62 країнах. У вищому керівництві жінки обіймають 19,1% посад головних виконавчих директорів та близько чверті посад фінансових директорів та головних операційних директорів — позицій, які зазвичай є одними з найпоширеніших шляхів до керівних посад. Водночас жінки обіймають близько двох третин посад директорів із персоналу, але менше однієї з п’яти посад директорів з інформаційних технологій та менше однієї з десяти посад директорів із технологій.
Ця закономірність проглядається і на державній службі. Кількість міністерських посад, очолюваних жінками, зросла на 26% із 2008 року, але частка жінок, які очолюють міністерства з найбільшим впливом, практично не змінилася — лише кожна десята. Це вказує на перешкоду в розподілі посад, а не на брак талантів.
Згідно з даними LinkedIn, у компаніях, що займаються штучним інтелектом (ШІ), жінки менш представлені на всіх рівнях, порівнюючи з компаніями, що не пов’язані зі ШІ, — 36,6% та 44,8% на рівні окремих співробітників, а також від 25,3% до 27,7% серед керівників вищої ланки. У професіях, пов’язаних зі ШІ, жінки зосереджені на посадах із анотування даних, які часто є низькооплачуваними у цій сфері, тоді як серед інженерів ШІ вони становлять лише 19,3%.
«Прогрес у напрямку гендерного паритету в керівних посадах зупиняється вже четвертий рік поспіль. З огляду на поточну тенденцію, дівчата, народжені сьогодні, не отримають рівного представництва на керівних посадах протягом свого життя. І ця проблема ще більш виражена для жінок, які працюють у сфері штучного інтелекту. Але ми можемо змінити цю тенденцію, подолавши постійні бар’єри, що стримують жінок у розвитку їхньої кар’єри — від кращого інвестування в навички, найму на основі здібностей до нормалізації нелінійних кар’єр», — наголосила виконавча директорка EMEA та LATAM і керівниця відділу глобальної державної політики та економічного графіку в LinkedIn Сью Дюк.
- Раніше генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив, що для досягнення гендерної рівності за нинішніх темпів знадобиться 300 років, а здобутий за десятиліття прогрес «тане на очах». За його словами, деякі країни виступають навіть проти включення гендерної проблематики до багатосторонніх переговорів.
- За даними Європейської комісії, жінки в Європейському Союзі досі заробляють менше, ніж чоловіки: середній гендерний розрив в оплаті праці становить 13%. Нині на кожен 1 євро, який заробляє чоловік, жінка заробляє лише 0,87 євро.
- Жінки в Україні в середньому отримують лише 73% зарплати чоловіків. Станом на 2026 рік, за даними Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (KSE), гендерний розрив в оплаті праці сягнув 27%.
Фото: Gustavo Fring: Рexels
