Щороку 28 травня відзначається Міжнародний день менструальної гігієни. В Україні тема менструального здоров’я поступово починає обговорюватись відкрито, з’являються освітні проєкти, зростає кількість обізнаних підлітків, а петиції про доступність засобів гігієни набирають потрібну кількість підписів. Попри це, «менструація» залишається табуйованою для багатьох українських родин, що має цілком реальні наслідки: пропущені уроки, використання неякісних засобів гігієни та їх несвоєчасна зміна через брак коштів, яка може призвести до запальних процесів у статевих органах.
Про те, що таке менструальна бідність, чому засоби гігієни — базова потреба й чому хлопці слухають лекції про менструальне здоров’я нарівні з дівчатами, розповідаємо в матеріалі DIVOCHE.MEDIA.
Як пронести прокладку непомітно. З чого починається стигма?
«Чи не видно слідів на стільці? Чи встигну змінити прокладку на перерві? Як пронести її до вбиральні так, щоб ніхто не помітив?» — для багатьох дівчат-підліток менструація починається не з турботи про тіло, а з тривоги, сорому й постійного контролю за собою.
Саме це повсякденне замовчування стає першим кроком до менструальної бідності. Вона не зводиться лише до нестачі грошей на прокладки, тампони чи інші засоби гігієни. Це також брак інформації, безпечного простору, приватності, доступу до води й туалету, а ще права говорити про власне тіло без сорому.
За даними ЮНІСЕФ та U-Report, 93% дівчат в Україні кажуть, що потребують більше інформації про менструальну гігієну. Водночас 38% дівчат покладаються на інтернет як основне джерело знань про менструацію.
Майже 39% дівчат стикалися з випадками, коли їхніх одноліток дражнили через менструацію, а 18% самі ставали мішенню для таких жартів. Попередні опитування U-Report також показували, що кожна друга дівчина стикалася з насмішками та жартами через менструацію, а 15% переживали глузування через плями крові на одязі.
Менструальна стигма впливає на те, як дівчата почуваються у школі, чи можуть спокійно попросити про допомогу, вийти з уроку, купити засоби гігієни або сказати дорослим, що їм потрібна підтримка.
Окрема проблема — умови у вбиральнях: у деяких громадах у туалетах бракує чистоти, приватності, а також гігієнічних засобів, що негативно впливає на відчуття безпеки і гідність жінок. У багатьох закладах немає доступу до належно обладнаних інклюзивних санітарних приміщень.
Люди з інвалідністю і люди, які живуть у бідності, стикаються з додатковими перепонами в доступі до гігієнічних засобів і санітарних приміщень, що підвищує ризики для здоров’я. 30% людей з інвалідністю повідомляють про недоступні туалети, натомість переміщені особи часто стикаються з браком води і належних санітарних умов.
Повномасштабна війна лише загострила ці проблеми. Через переміщення, руйнування інфраструктури, життя в тимчасовому житлі, перебування в укриттях або в дорозі доступ до засобів менструальної гігієни став ще менш стабільним. На початку повномасштабного вторгнення, за оцінками UN Women, близько 90% тих, хто виїхав з України, становили жінки й діти. Для багатьох із них засоби гігієни не були тим, що можна було взяти із собою в достатній кількості, а доступ до нормального туалету, води, чистої білизни чи можливості усамітнитися став нерегулярним.
Що насправді означає менструальна бідність
На сайті Кабінету міністрів України петиція про зниження ПДВ на засоби жіночої інтимної гігієни набрала необхідні 25 тисяч голосів. Нині прокладки, тампони й менструальні чаші в Україні оподатковуються за стандартною ставкою ПДВ — 20%. Авторка петиції пропонувала знизити її до 7% — за аналогією до окремих товарів медичного призначення.
У відповіді на петицію в уряді пояснили, що вказані у зверненні засоби — прокладки, тампони й менструальні чаші — за загальним правилом не є медичними виробами згідно з відповідним технічним регламентом. Саме тому вони не належать до товарів, постачання яких може оподатковуватися за ставкою 7%.
Водночас у Кабміні посилаються на Директиву Ради ЄС 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість. Вона дозволяє державам-членам ЄС застосовувати одну або дві знижені ставки ПДВ до окремих категорій товарів і послуг. Національна стратегія доходів України до 2030 року передбачає приведення Податкового кодексу у відповідність із нормами цієї Директиви.
Міжнародна дискусія про «tampon tax» — податок на засоби менструальної гігієни — триває не перший рік. У Німеччині ставку ПДВ на такі товари знизили до 7%, в Іспанії — до 4%. Велика Британія з 2021 року застосовує нульову ставку ПДВ до засобів жіночої гігієни, а з 2024 року поширила цю пільгу й на менструальну білизну.
У Великій Британії також запустили кампанію Cost of Bleeding («Ціна менструації») з вимогою надавати безплатно прокладки, тампони, менструальні чаші тощо.
Деякі країни пішли далі за податкові зміни. Шотландія стала першою країною у світі, яка законодавчо гарантувала безплатний доступ до засобів менструальної гігієни для всіх, хто їх потребує. Закон зобов’язує місцеву владу забезпечувати безплатну доступність таких засобів у публічних місцях.
У Каталонії з березня 2024 року в аптеках безплатно видають багаторазові засоби менструальної гігієни: менструальні чаші, тканинні прокладки та менструальну білизну. Ініціатива стала частиною політики протидії менструальній бідності: за даними уряду Каталонії, програма охоплює жінок, дівчат, а також небінарних і транслюдей.
Показовим є й приклад Індії. У січні 2026 року Верховний суд країни визнав право на менструальне здоров’я частиною фундаментального права на життя, гідність, приватність та тілесну недоторканність, закріпленого в Конституції, а також наказав усім школам забезпечити учениць безплатними біорозкладними гігієнічними прокладками.
Зниження ПДВ із 20% до 7% не означає автоматичного здешевлення товарів на 13% для покупчинь. Це приблизно 6–7% зниження кінцевої ціни. Тобто для бюджету — це відносно невеликі втрати, оскільки ринок не надто великий, але для жінок із низьким доходом це суттєво.
«Розуміння того, що менструальна гігієна має бути якісною, безпечною, екологічною і з турботою про здоров’я жінки, поступово зростає як серед самих жінок, так і серед батьків підліток. Але, на жаль, більшість якісних засобів гігієни залишаються досить дорогими відносно середнього доходу в Україні. Якщо врахувати, що за правилами гігієни засіб менструальної гігієни бажано змінювати кожні 3–4 години, витрати на один цикл можуть бути відчутними», — говорить лікарка-сексологиня Анна Галаєва.
За її словами, коли засоби гігієни стають фінансово недоступними, жінки часто обирають один із двох способів економії: купують найдешевші товари або рідше їх змінюють. Обидва варіанти можуть шкодити здоров’ю. Дешеві прокладки з великою кількістю синтетичних матеріалів можуть спричиняти подразнення й дерматити, а надто рідка заміна підвищує ризик порушення мікрофлори, запалень і, в окремих випадках, синдрому токсичного шоку.
Представництво Фундації «АнтиСНІД-США в Україні» (AHF Ukraine) долучається до міжнародних кампаній до Дня менструального здоров’я, адаптуючи глобальні меседжі до реалій країни, яка живе в умовах повномасштабної війни.
«В Україні тема менструального здоров’я сьогодні нерозривно пов’язана з гуманітарною кризою. Якщо глобально ми говоримо про доступ, освіту й подолання стигми, то в українському контексті додаються ще питання виживання, переміщення, втрати дому, доходу та базового відчуття безпеки», — говорить голова AHF Ukraine Ярослава Лопатіна.
Бенефіціарками допомоги AHF Ukraine є передусім ВПО, жінки у складних життєвих обставинах, мешканки прифронтових регіонів, підлітки, жінки в шелтерах і кризових центрах, а також жінки, які живуть із ВІЛ. Для багатьох із них менструальна гігієна стала не питанням комфорту, а питанням гідності. Тому організація адаптує міжнародні кампанії до реальних потреб українських жінок: надає гуманітарні набори, проводить освітні лекції, підтримує ВПО, працює зі школами та займається адвокацією змін у державній політиці.
«До війни про менструальну бідність в Україні говорили недостатньо. Повномасштабне вторгнення просто зробило проблему видимою: шелтери, евакуація, гуманітарні центри, життя без стабільного доходу показали, що величезна кількість жінок не має гарантованого доступу до базових засобів гігієни», — додає Ярослава Лопатіна.
Петиція про зниження ПДВ на засоби гігієни, на її думку, є важливим сигналом: суспільство починає розуміти, що засоби менструальної гігієни — не «предмет розкоші», а базова необхідність.
«Це важливий крок, але потрібна комплексна політика: безплатні засоби гігієни у школах, шелтерах, лікарнях, освітні програми, доступ до лікарів та нормальна санітарна інфраструктура. Для багатьох це реальна можливість купити необхідне без вибору між гігієною та іншими базовими потребами. Особливо для ВПО, багатодітних матерів або підлітків із малозабезпечених сімей», — каже Ярослава Лопатіна.
Чому менструація — питання гідності
Роками менструація існувала у публічному просторі переважно як «жіноче питання»: що купити, як не протекти, як приховати. Але менструальне здоров’я виходить далеко за межі аптечних полиць. Це тема про рівність, доступ і право кожної людини не соромитися власного тіла.
«Жінка, яка вимушена купувати найдешевші засоби, економить не лише на них, а на всіх базових потребах. Необхідність економити на базових речах створює відчуття меншовартості й вилученості із соціуму», — наголошує лікарка-сексологиня Анна Галаєва.
Голова AHF Ukraine Ярослава Лопатіна зазначає, що менструальне здоров’я — це про право жінки навчатися, працювати, пересуватися, почуватися безпечно й не бути приниженою через фізіологічний процес. Це питання людської гідності та рівного доступу до базових потреб.
«Табу досі існує. Ми бачимо це за соромом підлітків, за відсутністю відкритих розмов у сім’ях і школах. Але важливо також не впадати в іншу крайність — коли тема перетворюється лише на маркетингову “позитивність”. Нормалізація — це про чесну, спокійну й професійну розмову без сорому та без романтизації», — говорить вона.
Відсутність доступу до засобів гігієни призводить до пропуску школи та роботи, поглиблюючи нерівність між чоловіками й жінками. І це лише верхівка айсберга. Брак менструальних засобів може спричиняти фізичні проблеми зі здоров’ям — інфекції, ускладнення репродуктивної системи, а також негативні соціальні та психологічні наслідки.
«Часто проблема навіть не в самій менструації, а в середовищі, яке робить цей процес соромом. Коли дівчина регулярно пропускає школу через відсутність засобів або страх, це прямо впливає на її освіту, впевненість і майбутні можливості», — додає Ярослава Лопатіна.
За словами Анни Галаєвої, тема менструального здоров’я досі часто сприймається як суто жіноча, хоча насправді це стосується всього суспільства.
«Чоловіки живуть у соціумі, вони мають сестер, колег, партнерок. Вони мають розуміти потреби жінки в цей період і не відчувати сорому, купуючи засоби гігієни на прохання. Партнерка не має почуватися відокремленою або соромитися поруч зі своїм чоловіком», — переконана Анна Галаєва.
Водночас лікарку радує, що підлітки сьогодні значно краще орієнтуються в питаннях менструального здоров’я, ніж попередні покоління. Раніше до шкіл приходили переважно представники брендів прокладок — і часто це сприймалося радше як маркетинг. Тепер з’являються освітні проєкти, запити від шкіл і фондів, а також простір для відкритих запитань.
AHF Ukraine проводить лекції для підлітків, починаючи з восьмого-дев’ятого класу. Це вік, коли підлітки активно проходять фізичні та емоційні зміни, а також формують уявлення про тіло, межі, безпеку й ставлення до себе. До освітніх заходів долучають не лише дівчат, а й хлопців.
Найбільше фахівців AHF Ukraine вражає кількість підлітків, які ніколи не мали можливості поставити дорослим базові запитання. Наприклад: «Чи нормально, що мені соромно купувати прокладки?» або «Чи можна комусь сказати, якщо мені страшно через зміни в тілі?»
«Менструація — це не “жіноча таємниця”, а частина базової освіти про людське тіло та повагу. Коли хлопці отримують нормальну інформацію, рівень булінгу та стигматизації зменшується. Злить те, що у 2026 році жінки й дівчата все ще змушені доводити, що менструальна гігієна — це базова потреба. Але водночас надихає, що молодь уже значно відкритіша до цієї розмови, а суспільство поступово переходить від сорому до усвідомлення й підтримки», — впевнена Ярослава Лопатіна.
На державному рівні, за словами голови AHF Ukraine, менструальне здоров’я можна інтегрувати в програми громадського здоров’я, забезпечити доступність засобів гігієни у школах і гуманітарних просторах, а також впровадити системну сексуальну та репродуктивну освіту.
У школах це може починатися з мінімальної інфраструктури менструальної гідності: безоплатних засобів гігієни, чистих туалетів, доступу до води, приватності, освітніх матеріалів і дорослої людини, до якої можна звернутися без страху осуду.
Анна Галаєва додає, що почати можна з простого: розмістити засоби гігієни в шкільних туалетах для дівчат і повісити інформаційний плакат. Усе, що є на виду, обговорюється і нормалізується, а отже, знижує рівень стресу й сорому. Якщо тема відкрита, діти знають, що можна питати, уточнювати й звертатися по допомогу.
«Ставтеся до менструації не як до дня, коли треба ховатися й перечекати, а як до прояву своєї природи. Не соромтеся свого тіла, поважайте його і забезпечуйте всім необхідним», — радить лікарка-сексологиня.
Експертки помічають позитивні зміни: Україна поступово рухається від сорому до усвідомлення. Цей шлях ще довгий — потрібні зміни у законодавстві, шкільній інфраструктурі, гуманітарній політиці та в суспільній свідомості.
Кожна лекція у школі, підписана петиція або вбиральня із засобами гігієни — це крок до розуміння, що менструальна гігієна є базовою необхідністю, а не приватною проблемою.
