В Україні через соціально-економічну нестабільність, масове переміщення населення та зміну структури зайнятості, спричинені повномасштабною війною, загострилася проблема NEET — молоді люди, які не працюють, не навчаються та не набувають професійних навичок. Зокрема, поза освітою та ринком праці нині перебувають 1,34 мільйона дівчат і молодих жінок віком 15–34 роки.
Про це свідчать результати дослідження «Дівчата та молоді жінки поза освітою, зайнятістю та професійним навчанням в Україні: бар’єри, потреби та шляхи до інтеграції на ринку праці», проведеного ГО «Інститут молоді» в жовтні–листопаді 2025 року.
У 2023 році частка NEET серед української молоді віком 15–29 років становила 21,4%, при цьому спостерігається суттєвий гендерний дисбаланс — жінки становлять майже 70% цієї групи.
Пік NEET припадає саме на вік, коли жінка, як правило, вже завершила навчання, але ще не закріпилась у кар’єрі. Майже половина жінок 25–29 років (48,7%) — поза ринком праці й освітою.
Більшість опитаних дівчат і молодих жінок у NEET-статусі (70%) мають вищу або фахову освіту. Значна частина з них — 67,5% (15–29 років) і 75,2% (15–34 роки) — зайняті неоплачуваною домашньою працею та доглядом за дітьми чи родичами, особливо у сільській місцевості, де доступ до ринку праці та соціальної інфраструктури є обмеженим.
Кожна п’ята опитана (20,3%) повідомила, що зазнавала дискримінації під час пошуку роботи протягом життя, а 1,8% — протягом останніх чотирьох тижнів. Найпоширенішими «підставами» були вік, наявність дітей або шлюб, статева чи гендерна ознака, інвалідність чи стан здоров’я, а також статус внутрішньо переміщеної особи. В окремих випадках жінки стикалися з прямою дискримінацією та порушенням етичних норм з боку роботодавців, зокрема при працевлаштуванні на «чоловічі» або «силові» професії.
Також зберігається гендерний розрив в оплаті та вертикальна сегрегація, внаслідок якої на керівних посадах домінують чоловіки.
Водночас 39% жінок у NEET-статусі взагалі нічого не знають про програми підтримки, ще 51% мають лише поверхневу інформацію. Під час опитування понад дві третини (66%) респонденток виявили інтерес до курсів, консультацій і грантових програм, а 64% запевнили, що готові долучитися до безоплатних ініціатив із навчання або працевлаштування.
«Дівчата і молоді жінки поза освітою та зайнятістю — не однорідна чи пасивна група. Вони мають значний потенціал і готові до активності, якщо отримають доступні та чутливі до їхніх обставин можливості. Наше дослідження показує: проблема не у відсутності бажання, а у відсутності інформації про можливості», — наголосила керівниця дослідження, кандидатка економічних наук, голова ГО «Інститут молоді» Наталія Тілікіна.
Для подолання кризи NEET серед жінок дослідниці пропонують комплексний підхід, який включає розширення доступу до соціальної інфраструктури, зокрема дошкільних закладів та гнучких форм догляду за дітьми. Це дозволить жінкам ефективніше поєднувати сімейні обов’язки з професійним розвитком. Водночас критично важливим є створення короткострокових інтенсивних курсів перекваліфікації та програм здобуття часткових кваліфікацій, адаптованих до потреб мешканок сільської місцевості та внутрішньо переміщених осіб.
- Раніше вийшов новий сезон подкасту «На її плечах» від DIVOCHE.MEDIA у межах програми Британської Ради «Gender Equality Partnerships», присвячений гендерній рівності та жіночому лідерству у вищій освіті. Сезон складатиметься з п’яти епізодів і зосередиться на системних бар’єрах, з якими стикаються жінки в університетах. Гостею першою випуску стала кандидатка юридичних наук, доцентка, адвокатка, експертка з гендерної рівності та недискримінації Катерина Ілікчієва.
