У «Видавництві Старого Лева» готується до друку новий роман американської письменниці Руфі Торп «У Марго фінансові проблеми», за яким зняли вже серіал.
Марго — донька офіціантки та колишнього професійного реслера. Її батьки давно розлучені. Дівчина вступає до місцевого коледжу й влаштовується на роботу, однак роман із викладачем англійської закінчується вагітністю — і це руйнує всі плани.
Марго вирішує залишити дитину, але навіть не уявляє, наскільки складно їй буде: без диплома, без грошей, із втратою роботи й загрозою виселення з квартири. Постає питання — де взяти гроші?
Тоді молода мама створює акаунт на OnlyFans і починає публікувати власний еротичний контент. Несподівано для себе Марго добре заробляє й швидко стає популярною. Та якою буде ціна такої слави — і чи справді вона допоможе розв’язати всі проблеми?
Над перекладом книжки «У Марго фінансові проблеми» працювала Божена Козирєва.
Публікуємо уривок.
Ти починаєш читати нову книжку і, будьмо чесними, трохи напружуєшся. Початок роману — це як перше побачення. Ти сподіваєшся, що з перших рядків тебе захопить раптова магія і ти потрапиш в історію, як у гарячу ванну: повністю зануришся в неї. Але ця надія обережна, бо завжди є ризик просто дізнатися імена горстки людей і ввічливо відвідати з ними вечірку на честь майбутнього народження дитини незнайомої тобі жінки.
Все гаразд: книжки, які не затягували з першого абзацу, потім часто захоплювали найбільше. Це не заважало тобі мріяти, що і цього разу все буде так само — сюжет непомітно підкрадеться, проникне в темні закутки твоїх фантазій і залишить поцілунок на шиї.
Вечірку baby shower для Марго влаштувала Тесса — власниця ресторану, в якому працювала дівчина. Начальниця вирішила, що буде дуже кумедно, якщо торт матиме вигляд величезного прутня: бо Марго незаміжня, їй лише дев’ятнадцять і за законом вона навіть не може вживати алкоголь; або ж тому, що дівчина завагітніла від свого професора.
Тесса була досвідченою кондитеркою. У власному ресторані вона сама готувала всі десерти, тож виклалася на повну і з прутнетортом. Це був виліплений вручну 3D-фалос із дванадцятьма бісквітними шарами в рожевій матовій глазурі. Усередині вона встановила ручну помпу. Коли всі заспівали «Бо в неї буде гігантська дитина» на мотив «Бо він хороший хлопець», а Марго задула свічки — навіщо? це ж не її день народження, — Тесса стиснула помпу, і білий рідкий пудинг почав пирскати з голівки та сочитися по стовбуру. Жінка радісно вищала. Марго вдавано засміялася, а потім розплакалася в туалеті.
Марго розуміла, що начальниця приготувала торт із любов’ю. Тесса була грубуватою, але водночас дбайливою. Одного разу, коли вона дізналася, що її «салатний хлопець» — хлопець із салатної станції — не відчуває ні смаку, ні запаху, бо в підлітковому віці його мало не забили до смерті, вона подала йому тарілку з піною для гоління та ґрунтом для вазонів і сказала, що це новий десерт. Він з’їв два великі шматки, перш ніж вона його зупинила.
Марго знала: Тесса просто намагалася пом’якшити не дуже веселу ситуацію. Перетворювати трагедію на карнавал було її фішкою. Проте здавалося несправедливим, що єдина любов, доступна тоді для Марго, була такою неправильною і так боляче ранила.
Шаєн — майбутня бабуся — радила Марго зробити аборт. Професор влаштував істерику і також наполягав на цьому. Однак Марго не так обстоювала дитину, як хотіла показати їм, що не буде коритися їхнім бажанням. Дівчині й на думку не спадало, що, коли вона стоятиме на своєму, вони просто почнуть менше з нею спілкуватися. Або, як професор, узагалі обірвуть усі зв’язки.
Хоча Шаєн зрештою погодилася з рішенням Марго і навіть намагалася її підтримувати, ця допомога не завжди була корисною. Коли в доньки почалися пологи, жінка з’явилася в лікарні із чотиригодинним запізненням, бо їздила містом у пошуках правильного ведмедика.
— Ти не повіриш, Марго, але я повернулася у Bloomingdale, бо там продавалися найкращі! — сказала вона.
Шаєн працювала там майже п’ятнадцять років. Одним із перших дитячих спогадів Марго були ноги матері в чорних капронках. Шаєн простягнула ведмедика з трохи бракованою мордочкою, а потім писклявим голосом сказала:
— Виштовхуй цього малюка, я хочу познайомитися з новим другом!
Вона зловживала парфумами, тож Марго майже зраділа, коли мати відійшла, сіла в кутку і почала грати в покер на телефоні. PokerStars — це була її тема. Вона жувала жуйку, грала всю ніч і перегравала тих «блазнів» — так Шаєн завжди називала інших гравців.
У лікарні була медсестра, яка грубо поводилася з Марго й кепкувала з обраного для дитини імені. Дівчина обрала ім’я Бодгі — як бодгісаттва. Навіть Шаєн вважала це глупством, але все ж заліпила тій грубіянці ляпаса, спричинивши в лікарні чималий переполох. У той момент Марго відчула, що мама таки справді її любить, і ще багато років потому прокручувала в пам’яті той ляпас і вираз щирого здивування на обличчі медсестри.
Але це було вже після епідуралки і цілої ночі шаленої спраги. Марго випрошувала шматочки льоду, натомість отримала жовту губку для смоктання — адже губки добре відомі своєю здатністю втамовувати спрагу.
— Якого біса, — сказала Марго, тримаючи в роті губку з лимонним смаком.
Це сталося після всіх потуг і дефекації на стіл. Акушер прибирав усе з такою огидою на обличчі, що Марго крикнула йому:
— О, та припини, ти ж уже не раз таке бачив!
Він відповів зі сміхом:
— Та-та, твоя правда, мамцю, бачив. А тепер, ну ж бо, ще раз сильно тужся.
І тоді Марго відчула дивну магію слизького, трохи багряного тільця Бодгі, коли його поклали їй на груди й обгорнули рушником. Його очі були міцно заплющені. Вона миттєво почала хвилюватися через його худорлявість: ніжки здавалися недорозвиненими, малюк скидався на пуголовка. Хлопчик важив лише 2700 грамів, хоча колеги співали їй зовсім іншу пісню.
І Марго любила його. Вона любила його так сильно, що в неї аж у вухах дзвеніло.
