В Україні розподіл ролей у догляді за дітьми залишається нерівномірним: 77% матерів займаються дитиною самостійно, тоді як лише 20% чоловіків готові взяти для цього повну відпустку.
Про це свідчать результати першого комплексного дослідження системи відпустки з догляду за дитиною, яке провела громадська організація «Генерація матерів Лада» у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Те, що основний тягар щоденного догляду у перші роки життя дитини лягає на матір, підтверджують і чоловіки, 72% яких називають партнерку головною доглядальницею. Водночас лише у 14% випадків чоловіки не проживають з родиною через мобілізацію — в інших ситуаціях, попри присутність обох батьків, обов’язки розподілені нерівно.
Це безпосередньо впливає на психологічний стан: жінки під час відпустки найчастіше відчувають втому (47%) та емоційне виснаження (39%), а чоловіки натомість частіше відчувають впевненість у собі та своїх діях (25%).
Фінансове питання є визначальним при ухваленні рішення, хто доглядатиме за дитиною після народження. Для 67% жінок основним джерелом доходу є зарплата партнера, тоді як чоловіки частіше розраховують на власні заощадження (47%). Третина матерів (32%) залишилися у відпустці довше саме тому, що чоловік заробляє більше.
Водночас 80% роботодавців визнають, що тривала перерва в роботі негативно впливає на професійний розвиток працівників. Цю думку частіше поділяють керівники-чоловіки (86%), ніж жінки (73%). Загалом роботодавці висловлюють готовність підтримувати як короткі (до року), так і довготривалі (1–3 роки) відпустки незалежно від статі. Проте рівень підтримки жінок у цьому питанні все ж майже вдвічі вищий, ніж чоловіків.
«Зв’язок між відпусткою з догляду за дитиною і гідністю жінки не завжди очевидний, але він прямий. Якщо ми не даємо жінці можливості народити і виховати дитину, без шкоди для її професійної та суспільної самореалізації, — ми матимемо простий вибір: жінка або народжує дитину, або самореалізується професійно. І це має негативні наслідки або для ринку праці, або для демографії», — переконана перша заступниця міністра економіки України Дарина Марчак.
Майже третина жінок (29%) розповіли про помірне або суттєве зниження бажання мати дітей через професійні ризики. Нових викликів додає війна: кожна четверта родина зазначає, що мобілізація ускладнює ухвалення рішення про батьківство, а кожна п’ята — відкладає народження дитини через цей чинник.
Окрім цього, жінки стикаються зі страхом втрати навичок та ризиком дискримінації після завершення відпустки з догляду за дітьми.
«Дуже велике значення має усвідомлення роботодавців, що потрібно враховувати потреби жінок з маленькими дітьми, створювати умови для поєднання сімейних і професійних обов’язків. Це може бути і через гнучкі графіки роботи, через дистанційну роботу. Ми будемо результати дослідження враховувати в державній політиці. Міністерство соцполітики є спеціально уповноваженим органом з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», — запевнила керівниця експертної групи з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та гендерної рівності Директорату розвитку соціальних послуг Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України Наталія Богданова.
Після народження дитини 58% жінок хочуть змінити роботу або формат зайнятості. Головні причини:
- потреба у гнучкому графіку (27%);
- бажання приділяти більше часу сім’ї (22%);
- неможливість поєднувати старий графік із доглядом за дитиною (22%).
«Держава має стимулювати повернення жінок на ринок праці після відпустки. Якщо жінка не хоче повертатися на своє попереднє робоче місце, вона може звернутися до кар’єрного радника в центрі зайнятості, де їй допоможуть з профорієнтацією або пошуком іншої роботи, про таку можливість насправді ніхто не знає. Для жінок, які хочуть змінити свою професію, потрібно пропонувати короткострокові курси за спеціальностями з високим попитом. Це те, над чим потрібно працювати», — зазначила директорка Українського жіночого фонду Олеся Бондар.
Опитані експертки вважають, що чинний механізм відпусток з догляду за дитиною застарілий і потребує оновлення.
«Генерація матерів Лада» проаналізувала зібрані дані, міжнародні підходи та досвід і сформувала цільову модель відпустки з догляду за дітьми, що включає:
- вдосконалення фінансової підтримки;
- розвиток інфраструктури догляду;
- створення механізмів для більшого залучення тат до відпусток;
- трансформацію корпоративної культури.
«Модернізація відпустки з догляду за дитиною має бути комплексною, довгостроковою реформою, яку неможливо реалізувати “швидко”. Її успіх залежатиме від поєднання чинників — політичної волі, спроможності системи соціального захисту та бюджету, готовності ринку праці й роботодавців, культурних уявлень про ролі жінок і чоловіків у догляді, а також воєнного й безпекового контексту. Водночас зволікання консервує бар’єри, що вже шкодять добробуту дітей і сімей, участі жінок у ринку праці, економічній продуктивності та рівності, тому зміни варто починати вже зараз — у реалістичному темпі, послідовними кроками та з чітким баченням цільової моделі», — заявила голова та співзасновниця ГО «Генерація матерів Лада» Марина Марченко.
- Раніше DIVOCHE.MEDIA спільно з ГО «Генерація матерів Лада» розповідало про період післяпологового відновлення. Зокрема, гінекологиня Наталія Лелюх деталізувала, які зміни в тілі відбуваються після пологів; психологиня Оксана Королович говорила про пологи як важливу ініціацію жінки та про те, як стати мамою для самої себе; ендокринологиня Таля Домбровська пояснювала, як втома молодої мами може свідчити про проблеми з гормонами.
