Іранські жінки запустили новий флешмоб: вони підпалюють фотографії верховного лідера країни Алі Хаменеї та підкурюють від них сигарети на знак спротиву чинному режиму.
Знімок, на якому молода жінка запалює сигарету від охопленого вогнем портрета аятоли Алі Хаменеї, став одним із найшвидше розповсюджуваних і найвірусніших кадрів січня 2026 року. Хоча фото є реальним і відображає реальний акт символічного протесту, проведене редакцією DIVOCHE.MEDIA дослідження виявило важливий нюанс. Контекстний аналіз фону, архітектури, вуличних знаків і вигляду сміттєвих контейнерів свідчить, що оригінальне зображення (або відео) майже напевно створене представницею іранської діаспори в Північній Америці (найімовірніше — у Канаді).
Тренд стрімко набирає обертів у соцмережах, а кадри з протестувальницями, які до того ж зображені без хіджабів, репостять у всьому світі.
Переглянути цей допис в Instagram
В Ірані тривалий час куріння для жінок було під негласною забороною, а спалення зображення верховного лідера вважається тяжким державним злочином. Поєднання цих дій стало зухвалим актом протесту як проти диктатури, так і проти обмеження прав жінок.
Ситуація в Ірані знову стала критичною наприкінці грудня 2025 року. Люди масово вийшли на акції протесту через різке падіння курсу ріала (іранської валюти) до рекордно низького рівня — майже 1,4 мільйона за долар, а інфляція перевищила 52%. Мітинги відбуваються у всіх провінціях Ірану, у натовпах скандують «Смерть диктатору» та «Жінка, життя, свобода», люди перекривають вулиці та підпалюють урядові будівлі. Режим відповів на протести відключенням інтернету та блокуванням телефонного зв’язку, під час жорстоких розгонів демонстрацій загинули щонайменше декілька десятків людей, тисячі протестувальників заарештували.
Жінки активно долучаються до протестів. Вони стають у перші лави під час сутичок з іранськими силовиками. На одному з таких відео зафіксовано, як протестувальниці відбивають затриманих.
Переглянути цей допис в Instagram
На іншому вірусному відео — жінка, в якої, схоже, тече кров з рота. Вона крокує вулицями Тегерану та скандує антиурядові гасла.
«Я не боюся. Я мертва вже 47 років», — кричить вона.
Переглянути цей допис в Instagram
За словами лауреатки Нобелівської премії миру, іранської адвокатки і правозахисниці, засновниці Центру захисників прав людини Ширін Ебаді, протести показали, що іранці більше не готові миритися з автократією.
«Відбувається найбільший страйк і протест в історії Ісламської Республіки. Ця солідарність проти Ісламської Республіки, від Курдистану до Хормозгану, від Боруджерду до Азни та Малекшахі, стане уроком для кожної політичної течії в майбутньому Ірані, що ці люди не підкорятимуться тиранії. Вільний і демократичний Іран буде побудовано в єдності, солідарності та співпраці між усіма людьми. Народ Ірану разом будує інший Іран; Іран, в якому ми побачимо менше страждань і більше щастя», — написала вона на своїй сторінці в Instagram.
- У вересні 2022 року в Ірані спалахнули масові антиурядові протести, причиною стала смерть 22-річної Махси Аміні, яку госпіталізували в стані коми після затримання поліцією моралі через «неправильне носіння хіджаба». Протестувальники підпалювали машини та влаштовували сутички з силовиками, до того ж жінки демонстративно спалювали хіджаби. Влада намагалася придушити мітинги силою, проте це лише розлютило протестувальників. Під час розгонів мітингів загинули сотні людей. Журналісти CNN провели розслідування та з’ясували, що силовики в Ірані ґвалтували затриманих жінок для придушення протестів. Жорстокого насильства зазнали також і чоловіки, які брали участь у мітингах.
- У липні 2024 року після загибелі президента Ірану Ібрахіма Раїсі в авіакатастрофі на дострокових президентських виборах переміг іранський торакальний хірург і політик-реформатор Масуд Пезешкіян, який під час своєї передвиборчої кампанії пообіцяв пом’якшити заходи контролю щодо жінок.
- За даними правозахисників, в Ірані за минулий рік (з листопада 2024-го) внаслідок домашнього або сімейного насильства були вбиті щонайменше 110 жінок та дівчат. Наймолодшій жертві було п’ять років.
