В Ірані 25-річній Голі Кухкан загрожує страта за вбивство свого чоловіка, якщо вона не встигне до грудня зібрати 10 мільярдів томанів (приблизно 100 тисяч доларів) як компенсацію його родині.
Як повідомляє The Guardian, жінка вже сім років перебуває в камері смертників у центральній в’язниці Горган на півночі Ірану.
За даними правозахисників Центру прав людини в Ірані (Iran Human Rights, IHR), Кухкан належить до белуджів — однієї з найбільш маргіналізованих громад країни, що становить близько 2% населення. Вона вийшла заміж за свого двоюрідного брата у 12 років, завагітніла за рік і народила хлопчика. Жінка не має офіційних документів, що посвідчують особу. Кухкан роками страждала від фізичного та емоційного насильства. Одного разу їй вдалося втекти, вона прибігла до батьківського дому, сподіваючись на захист та підтримку, проте батько сказав їй: «Я віддав свою доньку в білій сукні, вона має лише один спосіб повернутися [загорнутою в саван]».
У травні 2018 року жінка побачила, як її чоловік б’є п’ятирічного сина, та покликала на допомогу іншого двоюрідного брата, між чоловіками зав’язалась бійка. В результаті чоловік Кухкан загинув, вона викликала швидку та повідомила правоохоронцям про те, що сталося. Її та двоюрідного брата заарештували.
Під час допиту, що проводився без адвоката та під тиском, 18-річна Кухкан підписала зізнання, хоча вона була неписьменною. Згодом суд ухвалив вирок — смерть через повішення. Водночас за іранським законодавством родина загиблого чоловіка може помилувати її в обмін на виплату кровних грошей — компенсацію за вбивство або тілесні ушкодження. Керівництво в’язниці домовилося з родиною чоловіка: вони помилують Кухкан, якщо та сплатить 10 мільярдів томанів і покине місто Горган. Із сином, якому зараз 11 років, бабуся і дідусь по батьківській лінії навряд чи дозволять їй спілкуватися.
Правозахисники кажуть, що цей випадок є показовим прикладом дискримінаційного ставлення до жінок та меншин в Ірані, де дитячі шлюби є легальними, а правовий захист від домашнього насильства обмежений.
«Кухкан належить до етнічної меншини, вона жінка і вона бідна. Вона, мабуть, найслабша в іранському суспільстві. Її вирок символізує використання іранською владою смертної кари для створення страху, а також дискримінаційні закони та суспільні фактори, які призвели до цієї ситуації», — зазначив директор організації Iran Human Rights Махмуд Амірі-Могаддам.
- З 2010-го до 2024 року в Ірані стратили щонайменше 241 жінку, з них 114 — за вбивство. Приблизно 70% жінок, страчених за вбивство, страждали від домашнього або сексуального насильства та діяли з відчаю. Кількість феміцидів та «вбивств честі» в Ірані зростає — щодня в країні від насильства помирає одна жінка. Законодавство Ірану не тільки не забезпечує жінкам необхідний захист від насильства, не визнає домашнє насильство чи зґвалтування в шлюбі, але й заохочує феміциди як покарання.
Фото: Janko Ferlic: Pexels
