У Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт №13597, який передбачає посилення відповідальності за злочини на ґрунті нетерпимості.
Ініціаторкою законопроєкту є голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, документ підписали 32 депутат(к)и. Ця законодавча ініціатива є оновленою версією законопроєкту №5488 та умовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
За словами Ольги Полякової, виконавчої директорки ГО Gender Stream, що адвокатує законопроєкт, документ пропонує конкретні дії: вперше в українському законодавстві визнається нетерпимість як серйозне правопорушення, злочини на цьому ґрунті стають публічними справами, а не приватними проблемами потерпілих. Крім того, законопроєкт передбачає відповідальність за втягнення дітей у пропаганду жорстокості, а також створює механізми захисту для ромських спільнот, ЛГБТІК+, жінок, ветеранів і ветеранок та інших вразливих груп.
Мотиви нетерпимості є обтяжливою обставиною під час вчинення злочину. Проте чинні норми кваліфікують злочини на ґрунті нетерпимості переважно як «хуліганство» або інші адміністративні правопорушення. Як наслідок — нападникам вдається обійтися лише штрафами, навіть коли йдеться про агресію проти громадських активістів. Водночас чинне кримінальне законодавство визнає злочинами на ґрунті нетерпимості лише ті, що скоєні через расу, національність або релігію.
Законопроєкт №13597 передбачає впровадження штрафів або виправних роботи за дискримінаційні дії, навіть якщо вони не містять насильства. Вища відповідальність передбачена для посадових осіб, підприємців та при повторному порушенні.
Окрім цього, за дискримінацію пропонується запровадити дисциплінарну відповідальність, а за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості — кримінальну.
Під заборону розповсюдження потраплять друковані матеріали, а також відео, кіно- та аудіопродукція, що пропагує нетерпимість. Автор(к)и законопроєкти хочуть включити цю норму до статті 300 Кримінального кодексу України.
«Законопроєкт повністю відповідає європейським стандартам і рекомендаціям Ради Європи. Це ще один крок до євроінтеграції та створення справді безпечного суспільства для всіх», — наголосила Полякова.
- Законопроєкт №5488 було зареєстровано три роки тому — 13 травня 2021 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль подав його на розгляд парламенту. Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за злочини, вчинені на ґрунті нетерпимості та дискримінації, зокрема, за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, інвалідності, за політичними, релігійними та іншими переконаннями, етнічним та соціальним походженням, громадянством, за сімейним та майновим станом, за сексуальною орієнтацією, гендерною ідентичністю, місцем проживання, мовою тощо. Законодавча ініціатива отримала позитивний висновок головного комітету, після чого потрапила до порядку денного парламенту.
- У травні 2024 року понад 30 організацій, активістів та активісток, які працюють у напрямі захисту внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, мігрантів, національних та етнічних спільнот, ЛГБТК+ людей та інших вразливих груп, підписали спільний Маніфест за ефективний захист від дискримінації та нетерпимості в Україні.
- У липні 2025 року Верховна Рада відкликала законопроєкт №5488 з розгляду — через відставку уряду Дениса Шмигаля. До першого читання документ так і не дійшов.
- Наприкінці 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про медіа», яким забороняється сексизм, дискримінація ЛГБТК-спільноти тощо.
Фото: Вадим Сарахан: пресслужба Апарату Верховної Ради України
