Після повномасштабного вторгнення росії в Україну значну частину територій було забруднено вибухонебезпечними предметами, тож пріоритетним напрямом відновлення країни стало гуманітарне розмінування. Проте жінки все ще недостатньо представлені у цій сфері — причиною є стереотипне та певною мірою шаблонне сприйняття професії через призму небезпеки.
Про це свідчать результати «Дослідження сприйняття жінками зайнятості у сфері гуманітарного розмінування: ключові бар’єри», проведеного ГО «Дівчата» за підтримки FSD в Україні.
Дослідження складалося з двох етапів: якісного, що передбачав 16 глибинних інтерв’ю онлайн із жінками Харківської та Чернігівської областей (половина з яких працює у сфері гуманітарного розмінування, а половина – є потенційними працівницями), та кількісного — анкетування 122 працівниць гуманітарного розмінування, зокрема представниць польового складу, адміністративного складу, ключових менеджерських позицій та керівного складу.
Одним із ключових викликів для респонденток стали гендерні стереотипи: 54% опитаних вважали, що це «робота для чоловіків». Значною перепоною для жінок залучатися до розмінування 35% учасниць вважають нерозуміння з боку родини та партнерів.
Понад третина (39%) опитаних кількісного етапу та більшість респонденток якісного етапу назвали перешкодою дефіцит загальної інформації про роботу у сфері розмінування, адже вона часто асоціюється з постійним ризиком для життя.
Серед ключових аспектів, що стали мотивацією для початку роботи у сфері гуманітарного розмінування респондентки згадали бажання допомогти країні та бути дотичною до важливої справи (85%), можливість навчання та освоєння нової сфери (54%), прагнення хорошої зарплати (36%), гідних умов праці (6%), стабільності (5%).
Додатковими мотивами обрати роботу в гуманітарному розмінуванні, котрі відзначали жінки під час анкетування, були також можливість працювати в неурядовій/міжнародній організації (21%), офіційне працевлаштування (16%), залученість до військової сфери/оборони (12%).
За результатами кількісного опитування, всі респондентки повністю задоволені (55%) або задоволені (44%) своєю нинішньою роботою. Проте близько 5% респонденток вважають, що рівень зарплати радше не відповідає їхнім запитам у зв’язку з «відсутністю підвищення оплати праці попри їхній тривалий стаж», а також «занизьку, порівняно із зарплатою колег та аналогічними компаніями оплату».
Майже всі опитані (91%) під час анкетування відзначили хорошу атмосферу в колективі (підтримка, взаєморозуміння тощо), решта зізналися, що стикалася з конфліктними ситуаціями, образами, нездоровою конкуренцією, сексизмом, зокрема жартами чи жартівливими висловлюваннями (підколюваннями) на їхню чи інших жінок адресу (12%), маніпуляціями (4%) або словесними образами (3%) з приводу того, що вона / її колега — жінка. Респондентки глибинних інтерв’ю не стикалися з дискримінаційними стереотипами на роботі та з бар’єрами щодо просування кар’єрними сходами, проте мали досвід упереджень та гендерних стереотипів від близького оточення, місцевого населення або співробітників інших дотичних організацій (ігнорування, менсплейнінг, несприйняття факту дотичності жінок до військової справи тощо).
За результатами дослідження авторки також надали свої рекомендації роботодавцям для залучення жінок у сферу гуманітарного розмінування: проводити відкриті лекції, вебінари, ознайомчі сесії та дні відкритих дверей, які допоможуть зруйнувати страхи й подолати стереотипи навколо цієї професії; чітко комунікувати щодо навчання та незалучення новачків до завдань без підготовки; акцентувати на принципах гендерної рівності та відкритості до працевлаштування жінок, долаючи уявлення про цю професію як виключно чоловічу.
«Для нас це дослідження важливе, бо воно показує бар’єри та упередження, які заважають жінкам реалізуватися у сфері гуманітарного розмінування, де вони могли б допомагати країні та водночас мати стабільний дохід. Воно допомагає нам зрозуміти ці стереотипи та правильно комунікувати про них, щоб залучати жінок», — розповіла директорка ГО «Дівчата» Юлія Спориш.
- Торік в уряді заявили, що до процесу розмінування українських земель активно залучатимуть жінок, оскільки Україна має обмежені ресурси у протимінній діяльності, зокрема потрібно більше операторів. Станом на початок 2025 року частка жінок, що задіяні у сфері протимінної діяльності, становить понад 35%.
- За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, близько 139 тисяч квадратних кілометрів території України є потенційно небезпечними через можливе забруднення вибухонебезпечними предметами.
Фото: FSD: Facebook
