Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) випустила нові рекомендації щодо запобігання «медичному» каліцтву жіночих статевих органів та підтримки постраждалих від цих операцій.
Згідно з рекомендаціями, опублікованими на сайті організації, у кодексі професійної етики медичного працівника потрібно закріпити заборону проведення «жіночого обрізання».
За даними ВООЗ, станом на 2020 рік приблизно 52 мільйони дівчат та жінок зазнали каліцтва жіночих статевих органів від рук медичних працівників — приблизно кожен четвертий випадок.
«Каліцтво жіночих статевих органів є серйозним порушенням прав дівчат і ставить під загрозу їхнє здоров’я. Сектор охорони здоров’я відіграє важливу роль у запобіганні каліцтву жіночих статевих органів — медичні працівники повинні бути агентами змін, а не винуватцями цієї шкідливої практики, а також повинні надавати високоякісну медичну допомогу тим, хто страждає від її наслідків», — заявила директорка ВООЗ з питань сексуального й репродуктивного здоров’я та досліджень, а також Спеціальної програми ООН з репродукції людини, докторка Паскаль Аллотей.
Зазвичай видалення або травмування частин жіночих статевих органів з немедичних причин роблять дівчатам до досягнення ними статевої зрілості. Незалежно від того, хто проводить операцію, це завдає шкоди. «Медикалізація» каліцтва жіночих статевих органів також несе ризики ненавмисної легітимізації цієї практики і тим самим може поставити під загрозу ширші зусилля щодо її припинення.
З цих причин, ВООЗ рекомендувала прямо заборонити медичним працівникам проводити операції з каліцтва жіночих статевих органів. Окрім цього, в організації наголосили на необхідності залучення та навчання медичних працівників профілактичним заходам.
«Дослідження показують, що медичні працівники можуть бути впливовими лідерами громадської думки у зміні ставлення до каліцтва жіночих статевих органів та відігравати вирішальну роль у його запобіганні. Залучення лікарів, медсестер та акушерок має бути ключовим елементом у запобіганні каліцтву жіночих статевих органів та реагуванні на нього, оскільки країни прагнуть припинити цю практику та захистити здоров’я жінок та дівчат», — переконана науковиця ВООЗ та Спеціальної програми ООН з репродукції людини Крістіна Паллітто.
Окремо ВООЗ рекомендувала забезпечити доступ до емпатичної, високоякісної медичної допомоги для постраждалих від «жіночого обрізання». Враховуючи масштаби як короткострокових, так і довгострокових проблем зі здоров’ям, що виникають внаслідок цієї практики, жінкам може знадобитися низка медичних послуг на різних етапах життя — від психіатричної допомоги до управління акушерськими ризиками та, за потреби, хірургічного втручання.
- У 2012 році ООН ухвалила резолюцію про заборону каліцтва жіночих статевих органів, у Стамбульській конвенції (Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством) процедура визнана формою насильства проти жінок, за що передбачена кримінальна відповідальність. За останні три десятиліття поширеність «жіночого обрізання» у всьому світі знизилася на третину, проте досі практикується в 30 країнах Африки та Близького Сходу, а також в деяких країнах Азії, Латинської Америки й серед іммігрантів у Західній Європі, Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії.
- За даними ЮНІСЕФ, за останні вісім років кількість жінок і дівчаток, яким робили «жіноче обрізання», зросла з 200 до 230 мільйонів. Найбільше постраждалих — в африканських країнах: понад 144 мільйони випадків. Ще понад 80 мільйонів операцій провели в Азії та понад шість мільйонів — на Близькому Сході. Гамбія входить до 10 країн із найвищим рівнем каліцтва жіночих статевих органів: 73% жінок і дівчат віком від 15 до 49 років пройшли процедуру.
Фото: Lemniscate L: Pexels
