У Києві вперше презентували Індекс гендерної рівності України (ІГР) за європейськими стандартами.
Під час заходу, в якому взяли участь віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністерка юстиції України Ольга Стефанішина, посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова, представили комплексний аналіз за шістьма ключовими сферами: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я.
Згідно з результатами за 2024 рік, Україна отримала 61,4 бала й посідає 20 місце серед 28 країн (27 країн ЄС та Україна — прим.ред.), випереджаючи Хорватію, Кіпр, Естонію, Словаччину, Грецію, Чехію, а також Угорщину та Румунію.
За загальним балом ІГР 2023 року Україна має найближчі до середньоєвропейських показники за категоріями «Здоров’я», «Гроші» та «Час».
У жодній категорії Україна не посіла останнє місце в рейтингу, натомість завдяки активній залученості як жінок (57,7%), так і чоловіків (54,4%) до благодійної та волонтерської діяльності, країна отримала найвищий бал у категорії «Час». Для порівняння: середнє значення в ЄС для жінок — 10,9%, для чоловіків — 14,7%.
Невіддільною частиною сталого економічного та соціального розвитку суспільства є рівний доступ жінок і чоловіків до оплачуваної роботи, гідних умов праці та рівної оплати праці за роботу рівної цінності. Активність на ринку праці в Україні є традиційно нижчою для жінок і близькою до середньоєвропейського рівня. Це свідчить про те, що жінки мають більше перешкод на ринку праці.
У 2021 році для населення віком 15+ рівень повної зайнятості становив 42,9% для жінок проти 56,9% для чоловіків. Середні для ЄС значення — 42,5% для жінок та 57,4% для чоловіків. Найбільш економічно активними є жінки у Литві (54,1%) та Швеції (52,8%).
Тривалість трудової діяльності у жінок також є нижчою і становить в середньому 29 років, тоді як у чоловіків — 31,5 року. Гендерний розрив обумовлений низкою факторів, зокрема необхідністю брати відпустки для догляду за дітьми чи іншими родичами та дискримінація жінок на ринку праці. Середні значення для ЄС — 33,6 року для жінок та 38,1 року для чоловіків. Нижчою, ніж в Україні, тривалість трудової діяльності для жінок була лише в Румунії та в Італії. Найбільша тривалість трудової діяльності — у Нідерландах (40,5 року для жінок та 44,3 року для чоловіків) та у Швеції (41 рік для жінок та 43,6 року для чоловіків). Найменший гендерний розрив — в Естонії (38,8 та 38,9 року відповідно).
Водночас Україна має найнижчий показник можливості зайнятих поєднувати роботу з сімейними обов’язками — 7,7% як для жінок, так і для чоловіків. Середні для ЄС значення — 29% для жінок та 37,2% для чоловіків. Найпростіше відпроситися з роботи у Нідерландах (47,3% для жінок та 66,9% для чоловіків) і Швеції (46,8% та 58,5% відповідно).
Окрім цього, в Україні, що належить до країн із низьким рівнем оплати праці, зберігається гендерний розрив у заробітній платі, пенсіях та інших джерелах доходу — 76,6 бала, це на шість балів нижче за середньоєвропейський рівень (82,6 бала). Середні для ЄС значення зарплат — 2321 євро для жінок і 2818 євро для чоловіків, Україна є найближчою до Греції, де рівень зарплати становить 1524 євро та 1802 євро відповідно. Найбільші зарплати — у Люксембурзі: 3497 євро і 3625 євро відповідно.
За показниками доступності освіти Україна належить до країн з високим гендерним розривом: жінки частіше здобувають вищу освіту (49% проти 39,9%), натомість чоловіки мають кращий доступ до здобуття базової освіти або її неформальних форм. Також жінки частіше за чоловіків (41,8% проти 16,7%) обирають навчання у сферах охорони здоров’я та соціального забезпечення, освіти, гуманітарних наук і мистецтва.
Наявність сімейних обов’язків є основним чинником, що обмежує можливості працевлаштування та перспективи кар’єрного розвитку для жінок. Відсутність дієвих механізмів, які б сприяли балансуванню професійних і сімейних обов’язків та їх рівномірному розподілу серед жінок і чоловіків, спричиняє гендерну нерівність.
В Україні частка населення, яке щодня доглядає та навчає своїх дітей чи онуків, людей похилого віку чи людей з інвалідністю, становить в Україні 33,4% серед жінок і 19,1% серед чоловіків. Середні для ЄС значення — 33,5% для жінок та 24,6% для чоловіків. Лише в трьох країнах ЄС — Швеції, Естонії та Данії — чоловіки частіше за жінок залучені до догляду. Частка дорослого населення, яке кожного дня займається приготуванням їжі або хатньою працею, в Україні становить 80,0% серед жінок і 62,5% серед чоловіків. Середні для ЄС значення — 63,1% для жінок та 35,7% для чоловіків.
За показниками впливу Україна належить до країн з високим дисбалансом щодо залученості жінок і чоловіків на керівні посади у державних політичних, економічних та соціальних структурах. Зокрема, у Кабінеті міністрів жінок лише 18,8%, чоловіків — 81,2%. Середні для ЄС значення — 33,4% для жінок та 66,6% для чоловіків. Гірша, ніж в Україні, ситуація лише в Румунії (9,7% жінок), на Мальті (12,3%), у Греції (14%) та в Угорщині (15,4%). Найбільше жінок очолюють міністерства у Фінляндії (54,6%).
Серед депутатів Верховної Ради лише 20,5% — жінки. Середні для ЄС значення — 32,7% депутаток. Відносно краще жінки в Україні представлені серед депутатів місцевих рад усіх рівнів (37,2% проти 62,8% чоловіків). Серед членів правлінь найбільших котируваних компаній, членів наглядових рад або рад директорів в Україні жінки становлять лише п’яту частину (21,3%).
Згідно з ІГР, у сфері охорони здоров’я Україна має високі показники щодо стану здоров’я та способу життя, проте вони нижчі за дані країн ЄС. Чоловіки мають значно нижчу очікувану тривалість життя (65,2 року проти 74,4 року в жінок), зумовлену високим рівнем смертності через серцево-судинні захворювання, алкогольну залежність та куріння (70,1% проти 41,1% у жінок).
- 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі.
- Раніше Всесвітній економічний форум (WEF) оприлюднив щорічний Глобальний звіт про гендерний розрив, заявивши, що людство зможе досягти рівноправності між чоловіками і жінками тільки через 134 роки. Україна опинилася на 63-му місці.
- Торік Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш повідомив, що для досягнення гендерної рівності за нинішніх темпів знадобиться 300 років, а здобутий за десятиліття прогрес «тане на очах».
Фото: Jack Sparrow: Pexels
