Вперше в історії астронавтка з Гонконгу вирушила у космос на борту китайського космічного корабля 24 травня під час запуску місії «Шеньчжоу-23».
Про це повідомляє China in Space.
Лі Цзяїн — 43-річна колишня інспекторка поліції, докторка філософії з обчислювальної техніки та інформатики, мати трьох дітей. Вона стала спеціалісткою з корисного навантаження в екіпажі з трьох осіб, що ввечері 24 травня вирушив на китайську космічну станцію «Тяньгун».
«Для мене, звичайної гонконжки, це велика честь — стати частиною команди тайконавтів і приєднатися до цього екіпажу задля виконання космічного польоту, що дарує мені таку дорогоцінну можливість. Це те, про що я раніше не сміла навіть мріяти. Зараз моє серце сповнене вдячності та гордості. Я також глибоко усвідомлюю важливість цієї місії та всю відповідальність, що лягає на мої плечі. Тайконавти поруч зі мною — неймовірні професіонали. Тренуватися з ними — привілей для мене, і я щиро щаслива, що ми стали друзями. Для мене, людини, яка виросла в Гонконгу, дух “Левової скелі” завжди був закарбований у серці. Це прагнення ставати сильнішими в негараздах і ніколи не здаватися повністю співзвучне з духом пілотованої космонавтики. Ми маємо бути сміливими та наполегливими. Саме завдяки цій упертості я сьогодні опинилася тут. Хочу сказати молоді Гонконгу: мрії не десь далеко, і вони не залежать від вашого походження. Якщо в наших серцях є любов до своєї країни та до життя, якщо ми залишаємося вірними собі й віддаємо свій розум і сили Гонконгу та батьківщині — кожен із нас зможе засяяти власним світлом», — сказала Лі Цзяїн перед польотом.
Окрім Лі, до складу місії залучені 39-річний колишній бортінженер, доцент Інженерного університету космічних військ Чжу Янчжу та 39-річний колишній пілот ВПС Чжан Чжиюань.
Під час місії екіпаж «Шеньчжоу-23» проведе понад сотню експериментів, зокрема тайконавти вивчатимуть, як космічне випромінювання та середовище мікрогравітації впливають на розмноження та розвиток, використовуючи ембріони риб даніо-реріо, мишей та штучний людський ембріон, отриманий зі стовбурових клітин; спостерігатимуть за концентрацією метану та вуглекислого газу в атмосфері Землі; досліджуватимуть зразки ґрунту тощо.
Очікується, що місія «Шеньчжоу-23» триватиме традиційні п’ять місяців. Згодом хтось із екіпажу залишиться на орбіті з двома членами місії «Шеньчжоу-24», що запланована на жовтень 2026-го, та проведе у космосі цілий рік. Хто саме це буде — влада визначить пізніше.
- У 2011 році США заборонили NASA співпрацювати з Китаєм, усунувши Пекін від участі в програмі Міжнародної космічної станції. Тож країна почала розвивати власну орбітальну станцію «Тяньгун». Перші тайконавти вирушили на станцію у 2021-му. Зараз Китай працює над новим космічним кораблем «Менчжоу», що має замінити застарілі апарати. Його перший орбітальний випробувальний політ запланований до кінця року.
- У 2024 році китайський апарат «Чан’е-6» вперше зібрав зразки гірських порід зі зворотного боку Місяця та доставив їх на Землю.
- У квітні 2026 року Національне космічне агентство США (NASA) вперше за понад 50 років запустило на навколомісячну орбіту пілотовану місію Artemis II, до складу екіпажу якої увійшла жінка — Крістіна Геммок Кох.
Фото: Jiuquan Satellite Launch Center Communications
