Що змінює новий порядок реагування на дискримінацію та домагання в ЗСУ і держорганах: пояснює юристка

текст
10.03.2026
57 переглядів
2 хв на читання
Домагання та дискримінація в армії та держорганах: що змінює новий порядок

Скарги на дискримінацію чи домагання у військових та державних структурах тривалий час розглядалися без єдиного зрозумілого алгоритму. Закон містив загальні гарантії, однак на практиці бракувало чіткої процедури: хто приймає звернення, в які терміни його розглядають тощо.

18 лютого 2026 року уряд ухвалив постанову №226, якою затвердив Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань у державних органах і секторі безпеки та оборони.

Юристка напряму захисту прав військовослужбовців ГО «Юридична сотня» Юлія Засоба проаналізувала постанову та розкрила ключові питання процедури оскарження дискримінації чи домагання.

На кого поширюється новий порядок?

Постанова №226 стосується не лише військовослужбовців, а й широкого кола працівників публічного сектору, зокрема в:

  • органах державної влади;
  • ЗСУ;
  • інших військових формуваннях;
  • правоохоронних органах спеціального призначення;
  • силах цивільного захисту;
  • оборонно-промисловому комплексі;
  • органах місцевого самоврядування;
  • підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери їх управління.

Що саме змінюється?

1. У кожному органі створюють спеціальні комісії

Відтепер у відповідних структурах мають діяти комісії з розгляду звернень щодо:

  • дискримінації за ознакою статі;
  • сексуальних домагань;
  • насильства за ознакою статі.

2. Тягар доказування — не на заявнику

Одна з ключових новацій — обов’язок довести відсутність порушення покладають на людину, щодо якої подано звернення, а не на заявника.

3. Обов’язкове навчання членів комісій

Члени комісії обов’язково мають пройти професійне навчання з питань протидії дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальним домаганням.

4. Навчання має бути підтверджене сертифікатом.

Хто може подати звернення?

  • Будь-яка людина, яка вважає себе постраждалою від дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань (незалежно від форми зайнятості та посад, включаючи тих, які навчаються, приймаються на роботу, проходять стажування, а також звільнені працівники);
  • Люди, яким стали відомі будь-які обставини дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.

Звернення може бути:

  • усним (через гарячу лінію);
  • письмовим;
  • електронним.

Паперове чи електронне звернення повинне містити:

  • опис ситуації;
  • відомості про дату, час та місце, де сталася подія;
  • відомості про особу, яка подала звернення (ПІБ, посада, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані);
  • аналогічні відомості про особу, щодо якої подано звернення;
  • інформацію, чи вживалися заходи з відновлення порушених прав до звернення;
  • докази — повідомлення, електронні листи, фотографії, відео-, аудіоматеріали тощо (за наявності);
  • спосіб інформування про результати розгляду звернення (пошта, телефон, адреса тощо);
  • підпис і дату.

Якщо звернення не містить усіх зазначених вимог, його не розглядатимуть.

Також залишать без розгляду й анонімні звернення (якщо не вказано місце проживання, підпис, ПІБ).

Постраждалі мають право на:

  • безоплатну психологічну допомогу в загальних та спеціалізованих службах підтримки;
  • психосоціальну підтримку;
  • консультації в центрах життєстійкості;
  • направлення до загальних та спеціалізованих служб підтримки та/або центрів життєстійкості (за бажанням постраждалих).

Також вони можуть отримати соціальну, медичну та безоплатну правничу допомогу.

Особи, щодо яких подано звернення, мають право:

  • подавати в паперовій або електронній формі заперечення, пояснення щодо обставин, викладених у зверненні, протягом п’яти робочих днів від дня отримання повідомлення про надходження звернення;
  • бути присутніми на засіданні комісії;
  • ознайомлюватися з матеріалами, запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії;
  • надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;
  • заявляти клопотання про необхідність одержання та долучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень;
  • користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та законами України.

Терміни розгляду

Збір інформації — до 10 робочих днів.

Загальний строк розгляду звернення — до одного місяця. За потреби — до 45 календарних днів.

Якщо під час розгляду звернення виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, звернення надсилається до Національної поліції або іншого органу досудового розслідування, не пізніше ніж протягом одного робочого дня від дати ухвалення комісією висновку.

Інформація, отримана під час розгляду звернення, є конфіденційною. Вона може бути розголошена лише правоохоронним органам, сторонам провадження та керівництву відповідного органу — у межах необхідного.

Якщо ви зустрічались із подібними ситуаціями під час проходження військової служби, звертайтеся на гарячу лінію ГО «Юридична сотня» — юристи нададуть безоплатну консультацію: 0 800 308 100.

 

Фото: kaboompics.com: Рexels