Ще не так давно рівні можливості у вищій освіті сприймалися як додаткова, а радше — бажана опція, ніж як базовий принцип. Жінок було чимало серед студенток і молодших викладачок, проте на рівні керівних посад їхня присутність різко зменшувалася. «Скляна стеля», «синдром самозванки», нерівна оплата праці та відсутність підтримки після декрету зупиняли кар’єри й стримували розвиток університетів. Сьогодні провідні світові інституції визнають: рівність — це не про репутацію, а про ефективність.

Університети шукають практичні способи подолати гендерну нерівність. Такі інструменти вже з’являються й в Україні завдяки грантовій програмі міжнародного партнерства Gender Equality Partnerships, започаткованій Британською Радою.

У межах проєкту «Жінки у вищій освіті» DIVOCHE.MEDIA розповідає про дві британські ініціативи — програму розвитку жіночого лідерства Aurora та ініціативу підтримки гендерної рівності у вишах Athena SWAN Charter. Вони допомагають жінкам виявляти лідерський потенціал, просуватися кар’єрною драбиною та здобувати керівні посади, а також спільно змінювати академічне середовище на більш інклюзивне. Ініціативи підтримують не лише «юних та завзятих», а й відкривають нові можливості для жінок на вищих посадах у галузі освіти.

Швидка навігація

У вересні 12 університетських команд з усієї України, які беруть участь у програмі Gender Equality Partnerships, зібралися в Києві, щоб поділитися досвідом реалізації проєктів і познайомитися з колегами. Фото: Андрій Вашків, Британська Рада

У 2005 році у Великій Британії з’явилася ініціатива Athena SWAN Charter — рамкова програма, яка допомагає університетам і науковим установам усувати бар’єри для жінок та впроваджувати гендерно чутливі практики. 

Спершу хартія була спрямована лише на STEM-напрями — науку, технології, інженерію, математику й медицину — і мала на меті заохочувати інституції створювати рівні умови для кар’єрного розвитку жінок.

У 2011 році вимога мати срібну відзнаку Athena SWAN навіть стала умовою отримання фінансування від Національного інституту досліджень охорони здоров’я. І хоча цю норму скасували у 2020 році, вона наочно показала, наскільки серйозно почали сприймати інструмент гендерної рівності.

У травні 2015 року хартію розширили: тепер вона охоплює не лише STEM, а й гуманітарні та соціальні науки, мистецтво, бізнес і право. Також її дія поширилася на інші категорії працівників і студентів — адміністративний та технічний персонал. Перші нагороди поза межами STEM оголосили вже у 2016 році. Відтоді Athena SWAN винагороджує не лише роботу з подолання бар’єрів для жінок, а й відзначає системні зусилля, які забезпечують рівні можливості усіх груп у вищій освіті.

Під час інтерактивної сесії з експерткою з гендерної рівності Катериною Ілікчієвою (праворуч) команди ділилися своїми досягненнями та труднощами. А далі учасниці й учасники працювали в групах разом із фасилітаторкою Оксаною Павленко (на фото ліворуч), щоб сформувати практичні кроки для сталості гендерних ініціатив, визначити механізми оцінки змін та обговорити, як інституціоналізувати результати у вишах. Фото: Андрій Вашків, Британська Рада

Athena SWAN аналізує ситуацію в університетах, зокрема, враховує, скільки жінок працюють, як швидко вони просуваються кар’єрними щаблями, які є бар’єри (наприклад, звертають увагу, чи підтримує університет кар’єрне просування жінки після декретної відпустки, чи таку жінку навпаки відсувають убік, заганяючи в тінь). Аналізуючи отриману інформацію, хартія заохочує зміни та допомагає університетам розробити план конкретних дій, щоб зробити керівні позиції доступнішими для жінок. 

Якщо університет дійсно працює над змінами та впроваджує їх, Athena SWAN винагороджує зусилля відзнаками. «Бронзою» — коли проблеми визнано, а університет склав план конкретних дій, щоб виправити ситуацію. «Сріблом» відзначають перші помітні та реальні зрушення в кращий бік. «Золотом» винагороджують інституції, які стають лідерами змін у цілій галузі й спонукають своїм прикладом колег. 

Так, срібну інституційну винагороду з лютого 2023 року має Оксфордський університет, а різні його факультети сумарно отримали чотири золоті, 19 срібних і 20 бронзових винагород (дані на 2025 рік). Університет Астона у березні 2024 року відзначили інституційною золотою винагородою.

Університети, відзначені винагородами Athena SWAN, сприяють змінам і перетворюють академічне середовище із максимально жорсткого і конкурентного на інклюзивне і таке, що надихає людей, коли впроваджують політику, дружню до сім’ї, наприклад, пропонуючи гнучкий графік і підтримку після декрету. Крім того, зменшують прояви упереджень у процесі наймання на роботу, регулярно проводять тренінги з інклюзивності, підтримують наставництво жінок у науці та лідерстві, а ще підвищують прозорість зарплат і стимулюють жінок брати участь в академічних журі й комітетах. 

Хартія, започаткована у Великій Британії, поступово вийшла за її межі. Сьогодні програми на основі Athena SWAN діють в Ірландії, Австралії, США, Канаді, Індії та деяких країнах Латинської Америки. Вони адаптовані до локального контексту, але мають спільну мету — усувати бар’єри для жінок у вищій освіті та науці й створювати інклюзивне середовище.

«80% наших учасниць після програми рухаються вгору кар’єрними сходами й уперше пробують себе у ролі лідерок»

За словами директорки програми Aurora у Великій Британії та Ірландії, а також директорки програми розвитку лідерства для жінок на вищих керівних посадах у Великій Британії та Ірландії Барбари Басси, турбулентна сучасність чи не кожен день приносить зміни й нові глобальні виклики, тому програма Aurora, яка опікується підтримкою жіночого лідерства в освіті, зараз зосереджує свою увагу насамперед на адаптивному лідерстві, тобто допомагає жінкам не тільки звикати до цих змін, а й максимально гнучко на них реагувати та пристосовуватися.

Вона каже, що на заваді жіночому лідерству часом стають не лише об’єктивні перепони, як-от упередженість, нерівна оплата праці, відсутність підтримки після декрету та інші прояви гендерної нерівності, а й дуже суб’єктивні чинники, які десятиліттями затруюють свідомість жінок. Наприклад, «синдром самозванки», коли жінка свідомо уникає подаватися на вищі посади і керівні позиції через навіюване їй твердження, наче «вона не варта», «вона не впорається», «вона не на своєму місці».

Програма Aurora, ініціатива з розвитку лідерства для жінок в освіті, започаткована організацією Advance HE, існує з 2013 року. І вже понад десятиліття докладає зусиль, щоб наснажувати жінок робити рішучі кроки в науковій та освітній кар’єрі, а також розвіювати стереотипи щодо «скляної стелі», «синдрому самозванки» і «лідерство — то нежіноча справа».

Сьогодні спільнота Aurora об’єднує 15 тисяч учасниць, всі вони свого часу під керівництвом команди експертів та коучів пройшли спеціальні тренінги за ключовими темами, що пов’язані з успішним лідерством: «Ідентичність, вплив і голос», «Основи лідерства», «Політика та вплив» і «Адаптивне лідерство». За словами Барбари, програма Aurora передусім орієнтована на жінок, які ще не мають досвіду в лідерстві, але готові вивільнити свій потенціал і не тільки здобувати вищі посади, а й міняти академічне середовище на більш здорове та інклюзивне.

Набір учасниць проводять у співпраці з університетами за дуже широким спектром критеріїв, але здебільшого це стосується рівня досвіду фахівчинь: наприклад, жінкам зі значним досвідом базова програма може бути нецікавою, особливо, якщо вони мають досвід керування. Тому для них розробили окрему програму.

«Ми чітко розрізняємо поняття лідерства і менеджменту та зосереджуємо увагу на розвитку саме лідерських якостей. Учасниці програми — дуже різні жінки: як молодші співробітниці, котрі тільки починають працювати як керівниці команд і роблять у цій сфері перші кроки, так і досвідчені науковиці, які ще ніколи не проходили лідерського навчання, а зараз беруться за нові проєкти, що потребують лідерських навичок», — пояснює Барбара Басса.

Вона зазначає, що Aurora ставить за мету надихати жінок прагнути керівних посад і здобувати їх: «Випускниці нашої програми повертаються до своїх університетів і дуже часто подаються на підвищення або нові посади й ролі. Мова іде про 80% і більше жінок-авроріанок. І більшість із них дійсно отримують підвищення і пробують себе в ролі лідерок».

Aurora: як це працює

Основні компоненти програми: тематичні навчальні сесії, наставництво, коли кожна учасниця має ментора у своїй установі й отримує підтримку від досвідченої керівниці, мережування, коли під час навчання й тренінгів створюються міжуніверситетські спільноти, проводяться онлайн і наживо нетворкінгові сесії та формується потужна когорта авроріанок, для якої важлива кожна учасниця. 

Програма триває пів року. Між завершенням курсу та переходом до виконання вищих стратегічних ролей в університеті випускниці не лишаються наодинці зі щойно здобутими знаннями і навичками, а ще страхами й тривогами, що їх приносять із собою великі зміни в кар’єрі. Підтримка триває, на мережевих платформах проводяться додаткові воркшопи та зустрічі, які часто стають опорою і твердим ґрунтом під ногами у жінки, яка ось-ось зробить великий крок уперед у своїй кар’єрі. 

«Ми говоримо про те, що означає бути лідеркою, про мету і цінності, про політику і вплив. Наразі ми визначили ті елементи лідерства, які необхідні для академічного сектора: ідентичність, вплив, голос і різниця між менеджментом та лідерством. Це і є Aurora, — додає керівниця програми Барбара Басса. — А в програмі для досвідчених фахівчинь ми вирішили поєднати так звану м’яку складову лідерства з управлінням фінансами. Тому що фінансових навичок часто бракує, і саме їхня відсутність заважає людям просуватися далі».

«Нетворкінг та робота в групах — надзвичайно важливі. На фасилітованій сесії ми разом шукали рішення, як зробити так, щоб гендерна рівність не залишалася лише окремими ініціативами, а ставала частиною освітніх політик і практик. Гендерні ініціативи в освіті потребують не лише ентузіазму окремих людей, проєктної роботи, а й системних рішень», — наголосила Оксана Павленко, фасилітаторка зустрічі та керівниця DIVOCHE.MEDIA. Фото: Андрій Вашків, Британська Рада

Учасниці програми Aurora приходять із дуже різним досвідом — від молодих викладачок, які лише починають формувати власні команди, до досвідчених науковиць, що беруться за великі проєкти. Саме ця різноманітність робить програму унікальною: випускниці називають Aurora «такою, що змінює життя» і майже всі рекомендують її колегам. 

Для багатьох жінок це насамперед можливість здобути впевненість у власних силах і відчути, що вони можуть претендувати на керівні посади. Aurora допомагає розвинути конкретні лідерські навички, отримати інструменти для кар’єрного просування й почути безпосередній досвід жінок, які вже займають керівні позиції у вищій освіті. 

«Завдяки Aurora я багато попрацювала над собою, над власною ідентичністю, цінностями й тим, як мене сприймають інші. Це підвищило мою впевненість і допомогло чітко заявити про свою цінність — у результаті я отримала підвищення», — згадує випускниця програми 2018–2019 років.

Серед найціннішого учасниці називають виступи запрошених спікерів, можливість нетворкінгу як у своєму університеті, так і між різними інституціями, практичні воркшопи й менторство. А ще — «захищений час», коли вони можуть зосередитися на особистому та професійному розвитку без щоденного робочого тиску.

«Змін в ізоляції не буває — чоловіки мають підтримати жінок»

Свого часу британська програма Aurora стала відповіддю на дуже мізерне та обмежене представлення жінок на керівних посадах у закладах вищої освіти та в дослідницьких установах. Тому попри виклики, з якими сьогодні стикається освітня та наукова спільнота у Великій Британії (злиття та реструктуризація університетів, фінансові виклики, законодавчі зміни у визначенні статі, що впливає на трансгендерну спільноту в галузі вищої освіти), Aurora продовжує надихати жінок прагнути й досягати керівних посад, бути впевненими у собі, розвивати лідерські якості в будь-якому віці, а також постійно розширювати і посилювати професійну спільноту лідерок у вищій освіті. 

Тепер, за словами Барбари Басса, Aurora прагне залучати й чоловіків, щоб рухатися до справжньої гендерної рівності та якісних змін в академічних середовищах, аби зробити їх здоровішими та максимально інклюзивними: «Я виступала в ООН у Міжнародний день жінок, і це стало ключовою тезою: неможливо досягти змін в ізоляції. Чоловіків потрібно включати в цей шлях і активніше говорити про якісні переваги інклюзивного академічного середовища як для чоловіків, так і для жінок. Ми постійно говоримо про те, що, коли жінки займають керівні посади, від того виграє вся організація, і є безліч статистичних даних, які це підтверджують».

Нині програма Aurora розширює свої кордони і тепер доступна не лише у Великій Британії, а й зокрема в Австралії — вже рік там працює пілотна версія Aurora. А в найближчій перспективі — Південна Африка, країни Близького Сходу: Єгипет, Оман, Саудівська Аравія. Кажуть, що адаптувати програму до локальних потреб буде викликом: масштабним, але неймовірно цікавим.

За словами Барбари Басси, Aurora прагне залучати й чоловіків, щоб рухатися до справжньої гендерної рівності та якісних змін в академічних середовищах, аби зробити їх здоровішими та максимально інклюзивними. Чоловіки — представники українських вишів також брали активну участь у нетворкінгу з гендерних питань у вищій освіті, що відбувся 24 вересня у Києві. Фото: Андрій Вашків, Британська Рада

І Athena SWAN, і Aurora показують: університети можуть бути простором, де замість жорсткої конкуренції з’являється культура співпраці й підтримки. Це не лише про справедливість для жінок — це про якіснішу науку, інноваційність і сильніші інституції. Українські виші теж стоять перед цим викликом. І досвід британських програм може стати для них орієнтиром, як створювати сприятливе та партнерське середовище, де таланти жінок розкриваються на повну силу.

«Гендерна рівність у вищій освіті має стати частиною інституційного розвитку, а не волонтерською ініціативою»

Проблема представництва жінок на лідерських позиціях та керівних посадах в університетах залишається гострою для України. В умовах війни та глибоких соціальних трансформацій роль жінок у суспільстві набуває нового змісту. Вони беруть на себе відповідальність за стратегічні рішення, управління командами, відновлення університетів і створення безпечного середовища для студентів.

«Сьогодні жінки займають позиції, які ще недавно вважалися суто чоловічими. Вони ведуть за собою команди, ухвалюють стратегічні рішення, відновлюють університети, — говорить керівниця освітніх програм Британської Ради в Україні Юлія Соболь. — Попри це заклади освіти досі не завжди готові до таких змін».

Жінки у вищій освіті часто змушені поєднувати професійні обов’язки з додатковим навантаженням і водночас відчувають брак системної підтримки у кар’єрному розвитку.

Саме тому два роки тому Британська Рада в Україні долучилася до глобальної програми партнерських грантів Gender Equality Partnerships, що сприяє обміну досвідом між британськими та українськими інституціями у сфері гендерної рівності. 

«Протягом двох років партнерства реалізували низку важливих ініціатив: проводили дослідження про становище жінок у вищій освіті, тренінги з лідерства, створювали менторські програми, організовували фокус-групи та розробляли гендерні стратегії у своїх університетах. Очікуваним результатом таких партнерств є сталі зміни у політиках університетів і поява спільнот, які підтримують жінок-лідерок у сфері освіти, — продовжує Юлія Соболь. — Одним із головних викликів залишається нерозуміння з боку колег та керівництва важливості теми гендерної рівності. Поширеною є думка, що, оскільки жінки становлять більшість освітянської спільноти, питання рівних можливостей нібито не є актуальним. Проте статистика щодо кількості жінок на керівних посадах у закладах вищої освіти свідчить про зворотне. Жінки часто стикаються з нестачею часу, фінансів та підтримки з боку керівництва. Саме тому важливо, щоб питання гендерної рівності розглядалися як частина інституційного розвитку, а не як волонтерська ініціатива».

Досвід окремих університетів доводить: просування рівності не завжди потребує великих інвестицій.

«Важливо залучати внутрішній ресурс, наприклад, запровадження менторських програм для молодих викладачок та науковиць, коли менторами можуть виступати більш досвідчені колеги», — зазначає Юлія Соболь. 

Нещодавно Міністерство освіти і науки України зробило важливий крок для впровадження гендерної рівності у вищій освіті, затвердивши «Методичні рекомендації щодо впровадження політики протидії дискримінації, сексуальним домаганням та підтримки рівності у закладах вищої освіти України». Це рішення свідчить, що гендерна рівність стає пріоритетом державної освітньої політики.

«На інституційному рівні ми також бачимо прагнення освітянок до змін. Тому наступний крок для розвитку гендерної рівності у вищій освіті — це інституційна сталість, розроблення довгострокових стратегій гендерної рівності в університетах, включення принципів гендерного балансу в процедури управління, роботу з людськими ресурсами та систему ухвалення рішень», — додає Юлія Соболь.  

У партнерстві з Британською Радою в Україні, у межах міжнародної програми Gender Equality Partnerships, DIVOCHE.MEDIA висвітлює спільні ініціативи українських і британських університетів, ділиться практиками, що змінюють академічне середовище, а також готує серію відеоінтерв’ю з освітянками у другому сезоні подкасту «На її плечах». Фото: Андрій Вашків, Британська Рада

У Британській Раді планують і надалі підтримувати розвиток жіночого лідерства в українській освіті. Зараз розробляється нова програма підтримки лідерок за моделлю британської програми Aurora, адаптована до українського контексту. Розробкою нової програми займатиметься Advance HE — це британська благодійна організація та професійна асоціація, яка сприяє підвищенню якості вищої освіти. Саме Advance HE курує Athena SWAN.

«Ми ніколи не переносимо готові моделі буквально. Ми беремо найкращі практики — Athena SWAN, Aurora — і пристосовуємо їх до українських реалій. Ми розробляємо програми спільно з українськими партнерами, залучаючи експертів і експерток, які добре розуміють контекст системи вищої освіти», — пояснюють у Британській Раді.

Мета програми — надати учасницям практичні інструменти для розвитку лідерських навичок, впливу на університетську політику й створення більш інклюзивного академічного середовища.

«У довгостроковій перспективі ми прагнемо сформувати спільноту лідерок, які підтримуватимуть одна одну, впроваджуватимуть зміни у своїх університетах і стануть рушійною силою у відновленні освіти в Україні», — резюмує Юлія Соболь.