Жінки в Європейському Союзі заробляють лише 77% річної зарплати чоловіків (у 2015 році — 69%). Це означає, що їм потрібно працювати в середньому 15 місяців і 18 днів, аби заробити стільки ж, скільки чоловіки за рік.
Про це свідчить індекс гендерної рівності за 2025 рік від Європейського інституту гендерної рівності (EIGE).
У щорічному звіті, який відстежує прогрес Європи на шляху до повної рівності, ЄС отримує загальну оцінку 63,4 зі 100, що на 10,5 бала більше, ніж у 2010 році. Однак такими темпами для досягнення повної гендерної рівності знадобиться ще 50 років.
«Іншими словами, жінки працюють протягом цілого “примарного кварталу” безоплатно. Ці три місяці та 18 днів, які втрачаються щороку через нерівність в оплаті праці, є несправедливими. Вони перешкоджають рівності та конкурентоспроможності по всій Європі. Ми повинні зробити рівну оплату праці реальністю, побудувати системи, які не лише звільнять час для жінок, але й розподілять тягар порівну між партнерами. І встановити цілі лідерства для перетворення жіночого потенціалу на силу. Саме так ми перейдемо від теоретичного прогресу до реальної гендерної рівності у повсякденному житті», — наголосила директорка EIGE Карлін Схееле.
Це має значення, оскільки втрачені місяці — той час, який жінка могла провести із сім’єю або присвятити навчанню, професійні підготовці чи відпочинку. До того ж ця різниця впливає на дохід протягом усього життя та пенсії жінок.
Окрім цього, в EIGE виявили, що у парах жінки заробляють в середньому на 30% менше, ніж їхні партнери. І навпаки, чоловіки в парах заробляють на 52% більше, ніж їхні партнерки. Різниця більша серед людей з низьким рівнем освіти та пар із дітьми.
Індекс гендерної рівності відстежує прогрес у шести сферах: робота, гроші, знання, час, влада та здоров’я, оцінюючи результати за шкалою від 0 до 100 (що означає повну гендерну рівність). Він також відстежує насильство щодо жінок та враховує низку життєвих факторів, таких як вік, сексуальна орієнтація, інвалідність або міграційне походження. У різних країнах Євросоюзу оцінки гендерної рівності коливаються — від 47,6 для Кіпру до 73,7 для Швеції.
Попри те, що жінки дедалі частіше виходять на ринок праці, у жодній сфері не зафіксували повної рівності. Рівень зайнятості в ЄС нині становить 44% для жінок і 59% для чоловіків. Протягом останнього десятиліття обидва відсотки зросли, а гендерний розрив зменшився. Проте жінки залишаються недостатньо представленими на відповідальних посадах або високооплачуваних роботах (35%), а також в інформаційно-комунікаційних технологіях (лише кожен п’ятий спеціаліст є жінкою).
Жінки також продовжують виконувати більшість неоплачуваних хатніх справ та обов’язків із догляду, що обмежує їхню участь у соціальному та громадському житті.
Набагато більше жінок, ніж чоловіків, здобувають вищу освіту, але оскільки вони залишаються зосередженими в традиційно «жіночих» спеціальностях, таких як викладання, галузь охорони здоров’я та соціальна робота, які зазвичай недооцінюються, їхній академічний успіх не означає рівні кар’єрні можливості та рівну оплату праці чи пенсії.
У сфері «влада» (політика, економіка та суспільство) зафіксовано найкращий прогрес з 2020 року, однак цей показник є найнижчим у звіті (40,5 бала). Зараз жінки становлять 39% членів Європейського парламенту, що на два відсотки менше, ніж у 2019 році. Середній показник присутності жінок в національних урядах країн ЄС залишається стабільним на рівні 35% з 2023 року. Найнижча частка жінок в уряді зафіксована в Угорщині — жодної міністерки. Найбільше — у Фінляндії (62%).
Серед членів вищих керівних органів найпопулярніших національних олімпійських спортивних організацій в Євросоюзі жінки становлять 23%, що на один відсоток більше, ніж у 2023 році. Найнижча частка спостерігається у Словенії — 8%, тоді як найвищий рівень — у Швеції (51%).
Згідно зі звітом EIGE, сферою з найвищими показниками стало «здоров’я» — 86,2 бала. Але прогрес стагнує, а нерівність зберігається щодо здорового способу життя та кількості років здорового життя, особливо для жінок з низьким рівнем освіти.
Насильство щодо жінок залишається поширеним явищем і часто лишається непоміченим, причому 31% жінок зазнають фізичного та/або сексуального насильства протягом свого дорослого життя. У групі найбільшого ризику — жінки віком до 45 років.
- Раніше у Києві вперше презентували Індекс гендерної рівності України за європейськими стандартами, що є комплексним аналізом за шістьма ключовими сферами: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Україна отримала 61,4 бала й посіла 20 місце серед 28 країн.
- Торік Всесвітній економічний форум (WEF) оприлюднив Глобальний звіт про гендерний розрив, заявивши, що людство зможе досягти рівноправності між чоловіками і жінками тільки через 134 роки. Україна опинилася на 63-му місці.
