У Києві 13 листопада в PinchukArtCentre відкриють групову виставку «Це всього лише кінець світу», яка звертається до відчуття катастрофи, що стала буденністю.
На виставці будуть представлені роботи семи українських художників та художниць: Катерини Лисовенко, Анни Никитюк, Владислава Плісецького, Жені Степаненко, Федора Тетянича, Іллі Тодуркіна та Ольги Штейн.
«Ми навчилися існувати у стані постійної кризи, сприймаючи надзвичайне як норму», — пояснила ідею проєкту кураторка Оксана Чорноброва, зауваживши, що «кінець світу» в назві виставки — це не метафора апокаліпсису, а констатація реальності, в якій українці живуть щодня.
Центральна ідея виставки — мутація, в межах якої людина непомітно й невпинно трансформується. Як і інші живі організми, що пристосовуються до навколишнього середовища, щоб вижити, вона постає в новому гібридному тілі. Виставка пропонує подивитися на нас самих після кількох років «кінця світу» — що ми втратили, що примножили.
«Мені хотілося говорити не лише про втрату, а й про те, як на її місці виникає простір для іншого — нового способу буття», — додала кураторка виставки.
Також проєкт звертає увагу на дивне й непримітне — життя, що продовжується у своїх химерних, але витривалих формах. Процеси знищення й відродження в умовах катастрофи прискорені та інколи відбуваються одночасно. Виставка відкриває перспективу народження з руйнації: як після зникнення людей повертаються рідкісні біологічні види, так і після соціального чи емоційного краху з’являються інші способи бути, відчувати, творити.
Зокрема, художниця Катерина Лисовенко у картині «Ембріон русалки» продовжує дослідження міфологічних образів вразливості й тілесної пам’яті, що стають свідченням універсального досвіду виживання, а Анна Никитюк у своїй роботі «Ніде і ні з ким» міркує про відсутність вибору в умовах війни.
У центрі відео Жені Степаненко «Рижик перетворюється на метелика, а лисичка — на дощового черв’яка» опиняється вид грибів Cladosporium sphaerospermum, що росте у місцях з високою радіацією, зокрема на реакторі Чорнобильської АЕС.
Переглянути цей допис в Instagram
Вірш Федора Тетянича втілює філософські погляди автора у вічність життя та майбутнє переродження людства, який сприймає світ як єдиний організм, в якому все взаємопов’язане.
Крім того, на виставці буде представлено три нові роботи: у проєкті «Герої» Ілля Тодуркін створює шахи, в яких кожна фігура визначає власну мету — без поділу на переможців і переможених; робота Владислава Плісецького складається з об’єктів, через які він взаємодіє із зовнішнім світом після мобілізації. Ольга Штейн показує масштабну інсталяцію — химерну істоту, що нагадує хробака. Він виповзає зі стін інституції, втілюючи приховане життя, що оприявнює себе під час катастрофи, та нагадує про постійний цикл самознищення і самовідтворення.
Виставка працюватиме до 4 січня 2026 року, графік: середа-неділя з 12.00 до 21.00. Вхід вільний.
- У Центрі сучасного мистецтва M17 триває виставковий проєкт «Я проблема тут.?», що досліджує досвід жінок у реальності війни та виклики, з якими вони стикаються у суспільстві й культурі. Кураторкою проєкту виступила мультидисциплінарна художниця, архітекторка, перформерка Марія Куліковська. До експозиції увійшли роботи 41 художниці з різних поколінь та регіонів.
