Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки — дослідження про життя та виклики жінок у селах

13.10.2025
779 переглядів
3 хв на читання
Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки - дослідження про жінок у селах

Жінки в Україні щодня поєднують оплачувану працю з домашніми обов’язками — і це подвійне навантаження лише зростає на тлі війни та децентралізації. Найважче тим, хто живе в сільській місцевості: за останній рік 53% сільських жінок зазначили, що хатньої роботи стало більше, — це на 12% більше, ніж у середньому по країні.

Про це свідчать результати дослідження «Сільська. Сильна. Системно невидима», проведеного компанією Gradus Research спільно з Biasless до Міжнародного дня сільських жінок, який відзначають 15 жовтня. Для цього вони опитали 1000 жінок віком від 18 років по всій Україні, з них 94 — жінки, які проживають у сільській місцевості.

Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки — дослідження про життя та виклики жінок у селах
Результати дослідження «Сільська. Сильна. Системно невидима»

Сільські жінки доглядають дітей, працюють, ведуть господарство — часто без доступу до базових послуг. У багатьох селах немає шкіл, садочків, медичних закладів чи магазинів, тому жінки змушені брати на себе ще більше обов’язків, включно з городами та підсобним господарством, які стають способом виживання.

Показово, що баланс між роботою та особистим життям сільські жінки оцінюють значно гірше: 38% говорять про поганий баланс проти 28% у середньому по країні. Здатність «відключитися від роботи» після робочого дня також нижча — таку можливість мають лише 50% сільських жінок проти 56% жінок у країні загалом.

Сьогоднішній портрет сільської жінки — це жінки після 40 років, які у більшості проживають самостійно, виховують дітей та доглядають родини. У 18% респонденток із сільської місцевості доходи повністю відсутні (при 8% загалом по країні), а 43% розповіли про значне зниження доходів. Це створює додатковий тиск на жінок, які й без того несуть основний тягар домашніх обов’язків, роблячи їх більш вразливими та залежними.

Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки — дослідження про життя та виклики жінок у селах

Водночас психоемоційний стан сільських жінок залишається на рівні загальнонаціональних показників: 42% відчувають вищий рівень стресу, ніж рік тому, а 45% поскаржились на погіршення фізичного здоров’я.

Попри всі виклики, сільські жінки демонструють сильне прагнення до професійного зростання — 50% із них прагнуть будувати кар’єру та лідерських ролей, навіть трохи більше, ніж у середньому по країні (46%). І 51% відчувають себе готовими до таких змін, проте не мають доступу до ресурсів підтримки.

Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки — дослідження про життя та виклики жінок у селах
Результати дослідження «Сільська. Сильна. Системно невидима»

Загалом професійній реалізації сільських жінок заважає відсутність впевненості в собі (45% проти 35% загалом), нестача сміливості та рішучості — 40% проти 30%, знань — 23% проти 20%.

Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки — дослідження про життя та виклики жінок у селах
Результати дослідження «Сільська. Сильна. Системно невидима»

«Коли ми бачимо, що сільські жінки майже на 50% частіше відчувають брак упевненості в собі (41% проти 27%), сміливості (38% проти 23%) та досвіду (34% проти 22%) — це класичний синдром самозванки в концентрованій формі. Він не з’являється сам собою. Синдром самозванки — це наслідок середовища, де жіноче лідерство не підтримується, де бракує видимих прикладів успішних жінок, де страх осуду та упередження оточення стають реальними перешкодами. На селі традиційні гендерні ролі тиснуть сильніше, а простору для професійних експериментів — менше. Подолання синдрому самозванки вимагає не психотерапії для окремих жінок, а системних змін у середовищі — створення підтримувальних спільнот, доступу до навчання, формування нових моделей жіночого успіху. Поки сільські жінки живуть у середовищі, де їхні амбіції сприймаються як відхилення від норми, внутрішня невпевненість лише посилюватиметься», — зазначили авторки дослідження.

Водночас гендерні стереотипи та соціальний тиск створюють зовнішні перешкоди для професійної реалізації сільських жінок — лише 8% із них працюють або коли-небудь працювали за «чоловічими». Загалом в Україні цей показник становить у середньому 20%. При цьому 65% сільських жінок високо оцінюють потенціал жінок для реалізації в таких сферах, а 84% позитивно ставляться до жінок на керівних посадах.

Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки — дослідження про життя та виклики жінок у селах
Результати дослідження «Сільська. Сильна. Системно невидима»

Понад третина сільських жінок (35%) називають головним мотивом професійного зростання можливість отримати вищу зарплату (проти 31% загалом). Проте для них важлива не лише матеріальна винагорода, а й соціальна складова роботи, відчуття корисності та приналежності до спільноти — можливість допомагати іншим і працювати в команді цінують 12% (проти 8% загалом).

Окрім цього, дослідження показало критично низький рівень обізнаності про програми перекваліфікації: лише 3% сільських жінок добре знають про такі можливості, а 93% взагалі нічого про них не чують, хоча 58% хотіли б отримати більше інформації про можливості перекваліфікації, а 50% колись цікавилися такими програмами.

Для успішної перекваліфікації сільські жінки потребують: підтримки з боку роботодавців (26%), доступу до безплатних курсів (23%), державної підтримки програм (22%), гнучкого графіку або дистанційного навчання (21%).

Подвійне навантаження, низькі доходи і синдром самозванки — дослідження про життя та виклики жінок у селах
Результати дослідження «Сільська. Сильна. Системно невидима»

«Сільські жінки України — це потужний потенціал, який залишається нереалізованим через системні бар’єри. Важливість ролі сільських жінок для людської безпеки загалом і харчової безпеки зокрема важко переоцінити. Останнє десятиліття міжнародні організації раз у раз порушують тему реагування на зміну клімату і те, які можливості для сталого розвитку, подолання бідності та збереження біорізноманіття відкриває залучення сільських жінок до новітніх практик ведення справ у всіх сферах сільського господарства. На жаль, в Україні сільським жінкам держава приділяє мало уваги — і вчергове виживання жінок стає темою, якою займаються переважно жінки. Міжнародний день сільських жінок 15 жовтня — це нагадування не лише про їхній внесок у розвиток країни, а й про відповідальність суспільства та держави забезпечити їм рівні можливості для самореалізації. Адже сила України — у силі кожної жінки, незалежно від того, де вона живе», — наголосили соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк, засновниця Biasless, стратегиня та тренерка з різноманіття та інклюзивності Ірина Рубіс, гендерна експертка, тренерка з прав жінок Марія Дмитрієва та голова правління громадської організації «Центр “Розвиток демократії”» Елла Ламах, які працювали над дослідженням.

 

Фото: cottonbro studio: Pexels