У Києві 1–5 жовтня відбудеться щорічний Фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM. У спеціальній програмі Ladies First представлені десять короткометражних робіт з усього світу, авторки яких по-різному осмислюють досвід жінки: від тілесності й кохання до травм і внутрішніх трансформацій.
Розповідаємо про програму Ladies First детальніше, а подивитися фільми можна буде 3 жовтня о 18.00 в UNIT.City (вулиця Дорогожицька, 3).
«Дівчинка і горщик», Валентина Омен, Таті Бонд
У дистопічному світі стрічки дівчинка розбиває горщик, який приховує таємницю. Розбита посудина відкриває портали до паралельного всесвіту, де й починаються зміни, внаслідок яких зможе постати новий світ. Фільм був вперше показаний на Cannes Critics’ Week у 2024 році. Валентина Омен — бразильська режисерка та художниця. Її фільми брали участь у Двотижневику режисерів у Каннах, кінофестивалі в Анн-Арборі та Гаванському кінофестивалі.
«Близнюки», Джеймі Стіл Ґріффітс
Головна героїня Сара та двоє її котів живуть кожен своїм життям. Котам сняться химерні сни про власні бажання, а Сара поступово тоне у параної, їй здається, що з ними щось не так. Її параноя проникає в спілкування з іншими, а тим часом сни котів починають ставати реальністю. «“Близнюки” — це спроба об’єднати відмінності не шляхом їх злиття, а через врахування кожного як дві сторони неподільного цілого», — зазначає художниця Джеймі Стіл Ґріффітс із Вермонту (США), випускниця Каліфорнійського інституту мистецтв, де спеціалізувалася на експериментальній анімації.
«Фарфор», Сара Абіґейл Гокінс
У виконаній вручну графітовим олівцем анімації дві дівчини досліджують свої стосунки та вразливість перед світом. Сара Гокінс — експериментальна аніматорка з Вірджинії (США). Закінчила VCUArts зі ступенем у Kinetic Imaging, нині навчається на MFA з експериментальної анімації у Каліфорнійському інституті мистецтв.
«Я нарешті стану вродливою», Матільд Жорж
«Груди? Замалі, навіть Фанні так каже. Сідниці? Терпіти їх не можу. Обличчя? Хоч у дзеркало не дивись. З “Музою” я стану кращою версією себе. Усього за 30 днів у мене будуть стрункі ноги, підтягнуті груди та пружні сідниці. Я нарешті стану вродливою»: ідея анімаційного фільму перегукується з хітом 2024 року — феміністичним бодигорором «Субстанція». Матільд Жорж — французька ілюстраторка та аніматорка, випускниця École Émile Cohl у Ліоні. Працювала над дитячими книжками й пресілюстраціями, «Я нарешті стану вродливою» став її дебютним анімаційним фільмом.
«Плямка», Б’янка Скалі
Вона знала, що цей день настане і що їй доведеться зробити вибір. Та коли момент нарешті настає, Мая не може його прийняти. Дрібненька, ледь помітна родимка, просто плямка… Чому так важко з нею попрощатися? Чи зможе Мая знову відчути себе цілісною, якщо втратить частину себе? Б’янка Скалі — французька режисерка анімаційного кіно, випускниця Filmakademie Baden-Württemberg, яка у своїй творчості поєднує фотографію, цифрову й традиційну анімацію та аналогові процеси.
«Розмови у ліжку», Амандін Вотрен
Стрічка досліджує інтимні розмови між травмованою аб’юзивними стосунками з колишнім партнером Люною та чоловіками, з якими вона спить. Створила її Амандін Вотрен — французька художниця й аніматорка, студентка La Cambre у Брюсселі, яка використовує анімацію як засіб розповіді особистих історій і досвіду подолання травм.
«Поїдання апельсина», Мей Кіндред-Бутбі
У великому маєтку всі постаті рухаються однаково, виглядають однаково, їдять одне й те саме. Але для однієї жінки все змінюється, коли незнайомець дарує їй апельсин. Вона ніколи раніше не бачила апельсинів. Заглибившись у своє захопливе відкриття, героїня потрапляє в інший вимір — світ лишайників, слимаків і чуттєвої плинності. Та як поєднати це зі звичною реальністю? Їй доведеться обирати: відмовитися від відкриття або стати на новий шлях буття.
Фільм отримав Short Film Special Jury Award за режисуру в анімаційному фільмі на цьогорічному фестивалі Sundance. Мей Кіндред-Бутбі — британська аніматорка з Брістоля, випускниця Університету Брайтона та Королівського коледжу мистецтв. Вона використовує анімацію для дослідження тем гендеру та сексуальності, створюючи роботи, що кидають виклик соціальним нормам.
«Остання», Ане Інес Ландета, Лореа Льонс
Орієнтирами для головної героїні Лореї є її мати та бабуся. Спостерігаючи за двома поколіннями жінок, вона відкриває для себе глибокий зв’язок, яким жінки поєднуються через материнство. Тепер їй вирішувати, ставати матір’ю чи ні, та шукати відповіді на запитання, що залишились відкритими.
Фільм створив дует режисерок. Ане Інес Ландета — баскська режисерка та візуальна художниця, працює у кіно та анімації. Лореа Льонс — басксько-англійська режисерка й акторка, досліджує жіночі історії та сімейні зв’язки у своїх роботах.
«Звірина», Андреа Мілетич
Короткометражний фільм про дівчинку Міранду, яка готується до приїзду матері. Її плани руйнує поява дрібної Звірини, якої вона намагається позбутися. Усвідомивши, що втекти неможливо, дівчинка вирішує сховати Звірину й сподівається, що мати нічого не помітить. Але Міранді доведеться зіткнутися не лише зі злою матір’ю, а й з самою собою.
Авторка Андреа Мілетич — хорватська аніматорка, випускниця Академії образотворчих мистецтв, працювала над дитячими серіалами та короткометражними анімаційними проєктами.
«Час є», Катержина Гавлічкова
Головна героїня анімації «Час є» — бабуся. Та геть стереотипи! Ця Супержінка живе як хоче, робить, що їй заманеться, і все, переважно, її радує. Вона не вписується у чужі рамки, навіть часові. Ідея фільму народилася із захоплення бабусею режисерки. Катержина Гавлічкова — чеська аніматорка з Оломоуца, студентка університету Томаша Баті в Зліні.
- На початку жовтня в український прокат вийде драма «Пробач, дівчинко» франко-американської режисерки та акторки Єви Віктор, що стала сенсацією на цьогорічному Sundance Film Festival. Стрічка заснована на власному досвіді режисерки, яка також грає головну роль — молоду жінку Агнес, яка має гострий розум, гарне почуття гумору та звичні життєві клопоти. Проте декілька років тому з Агнес трапилося щось погане, і тепер вона намагається знайти в собі сили боротися із наслідками травматичної події. Поміж буденних справ, зустрічей та роботи дівчина намагається осмислити, що саме відбулося та як їй із цим впоратися.
