П’ять місяців у морзі через бездіяльність слідчого: деталі справи про самогубство 21-річної військової на Дніпропетровщині

14.08.2025
1.6K переглядів
2 хв на читання
Що не так зі справою про самогубство 21-річної військової Катерини Кандиболоцької на Дніпропетровщині

У селі Княжа Криниця на Черкащині 8 серпня поховали 21-річну військовослужбовицю 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ЗСУ Катерину Кандиболоцьку, яка нібито скоїла самогубство під час несення служби.

Рідні дівчини п’ять місяців не могли добитися проведення повторної судово-медичної експертизи, повідомляє «Суспільне».

За словами матері військової Марії Швець, трагедія сталася 22 березня 2025 року у Дніпропетровській області, де Катерина проходила службу на посаді кухаря у господарському відділенні взводу матеріального забезпечення другого десантно-штурмового батальйону. Відтоді жінка намагалася з’ясувати причину смерті доньки, проте через те, що тіло у морзі почало розкладатися, відкладати поховання більше було неможливо.

«Півтора місяця тому я їздила, і вже бачила, що тіло починає вкриватися чорними плямами трупними. Ми чекали повторну експертизу, нам її так і не надали, я вирішила, що буду ховати. Хоч можу до неї прийти, поплакати, порозмовляти. Дуже важко знати, що твоя дитина лежить у моргу, а ти нічого не можеш зробити для того, аби встановити правду», — розповіла Марія.

Жінка згадує, що донька зі школи мріяла бути військовою та у серпні 2022 року стала курсанткою військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львові, а вже за місяць стала до лав ЗСУ. Катерина здобула військове звання молодшої сержантки та спеціальність «Забезпечення військ сил, організація харчування у військових частинах». У 2025 році дівчину направили до однієї з військових частин у Хмельницьку область на склад продуктів, згодом вона перевелась до 79-ї бригади — виконувати обов’язки почала 1 березня.

«Що могло статися за цих 22 дні, що вона там пробула, що вона так зробила? Це наскільки треба мати силу волі, аби завдати собі такої шкоди. Посмертної записки немає, в телефоні також нічого немає. Дитина хотіла жити, дитина хотіла вийти заміж, народити дитину. В дитини були свої плани, свої мрії. Мала вона готувати вечерю і чекала, поки всі розійдуться, щоб зробити собі постріл. Я не вірю в це, і не буду вірити до своєї смерті. Військова частина мені не телефонувала, командир мені не телефонував. Коли прийшли речі, я в основному шукала паспорт, бо мені потрібно зробити свідоцтво про смерть. Ні паспорта, ні військового квитка нема», — наголосила Марія Швець.

Поліція Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за частиною першою статті 115 з відміткою «самогубство». Проте, на думку юриста Богдана Якубова, не можна виключати й варіанту доведення до самогубства (стаття 120 Кримінального кодексу України).

«Ми хочемо уникнути формалізму, що повидавали там аркуші, прописали про те, що все було добре, була в гарному настрої, не виявляла жодних скарг тощо. Уникнути оцієї фікції для того, щоб ми бачили, що дійсно особовий склад ЗСУ отримує фахову, нормальну психологічну підтримку. Ми поставили питання, чи могла Катерина здійснити такий постріл, згідно з її статурою, вагою, довжиною рук, чи були опікові сліди, чи були порохові сліди на її долонях, під яким кутом здійснювався постріл. Це дійсно математика, в якій вирішується, чи могла бути це третя особа, чи все ж таки загибла сама здійснила постріл», — пояснив він.

Коли рідні Катерини спробували з’ясувати причини її загибелі та разом з адвокатом клопотали про призначення додаткової експертизи, то зіткнулись із бездіяльністю з боку слідчих органів.

«Коли я востаннє запитала слідчого, що мені робити, він відповів — ховайте тіло. Я зрозуміла, що ховати її не буду, поки не зроблю другу судмедекспертизу. Коли мене визнали потерпілою, адвокат надав клопотання до слідчого, щоб надали нам на повторну експертизу. Нам її не надали. Слідчий не відповідає на дзвінки, грубить, він від мене трубки не бере. Представник військової частини зателефонував, надіслав документи. Ціла купа паперів за п’ять місяців — все, чого я досягла. Зупинилися на тому, що вона сама себе вбила», — зазначила мати військової.

За словами юриста, 22 травня суд офіційно визнав бездіяльність слідчого, якого зобов’язали розглянути клопотання та винести відповідну постанову.

«Окрім того, ми отримали свіжу відповідь від спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 25 липня 2025 року, де слідчий отримав також обов’язкову письмову вказівку щодо розв’язання таких питань. Якщо експерт скаже, що без тіла це (повторна експертиза — прим.ред.) неможливо, то є питання ексгумації. А ми маємо розуміти, що ексгумація — це вилучення тіла після його поховання. Ми маємо розуміти, яке це моральне страждання для родини загиблої», — додав Богдан Якубов.

 

  • Раніше військовослужбовиця 155-ї окремої механізованої бригади, командирка відділення взводу розвідки та корегування бойових безпілотних систем Єлизавета Марцинюк («Мавка») заявила про домагання з боку іншого військового. А коли вона звернулась по допомогу до офіцера з управління психологічної підтримки персоналу (ППП), той відмовився сприяти у відкритті розслідування та подав на неї рапорт, у результаті «Мавка» отримала догану за грубе спілкування.

Фото: Анастасія Кашоїд: «Суспільне Черкаси»