Альфа-самці виявилися винятком з правила у низці видів приматів, які є найближчими родичами людини. Це може поглибити дебати щодо походження гендерних ролей у людському суспільстві.
Про це свідчать результати дослідження французько-німецької команди дослідників, опубліковані в науковому журналі PNAS.
«Довгий час у нас був абсолютно бінарний погляд на це питання: ми думали, що в кожному виді домінують або самці, або самиці, — і що це постійна характеристика. Нещодавно цю ідею поставили під сумнів дослідження, які показують, що правда набагато складніша», — пояснила приматологиня Еліз Юшар з Університету Монпельє у Франції.
Протягом п’яти років науковці аналізували дані щодо 253 популяцій 121 виду приматів, включаючи цілу низку мавп, лемурів, довгоп’ятів та лорі, щоб визначити особливості ієрархії між самцями та самицями приматів. Сюди входили агресія, загрози та ознаки домінантної або покірної поведінки, наприклад, коли один примат спонтанно поступався дорогою іншому.
Дослідники виявили, що випадки конфронтації між представниками протилежних статей траплялися набагато частіше, ніж вважалося раніше. У середньому понад половина цих взаємодій відбувалися між самцем та самицею.
Абсолютне домінування самців над самицями, що визначалося як перемога у понад 90% протистоянь, спостерігалося лише у 17% популяцій. Серед цієї меншості були бабуїни та шимпанзе, які є найближчими родичами людини.
Натомість домінування самиць було зафіксовано у 13% популяцій приматів, включаючи лемурів, лорі та бонобо.
Це означає, що у 70% приматів вершину ієрархії можуть посідати як самці, так і самиці.
Зазвичай домінування самців було особливо вираженим у тих випадках, коли вони мали фізичну перевагу — більші розміри тіла або ікл. Така тенденція частіше зустрічалася серед наземних видів, у яких самицям складніше втекти, на відміну від їхніх родичів, що живуть на деревах. Тим часом самиці, як правило, домінували у спільнотах, в яких вони контролюють репродуктивні процеси.
Наприклад, геніталії самиць бабуїнів набухають під час овуляції. Самці ревно охороняють самиць протягом цих кількох днів менструального циклу, стежачи за тим, щоб їхні конкуренти не могли з ними спаровуватися. Водночас у бонобо (карликових шимпанзе) це збільшення статевих органів менш помітне.
«Самці бонобо ніколи не знають, коли у самиць овуляція. У зв’язку з цим [вони] можуть спаровуватися з ким завгодно, коли завгодно, набагато легше», — пояснила Юшар.
Окрім цього, домінування самиць зафіксовано у видів приматів, де вони конкурують одна з одною, а самці більше піклуються про молодняк. У цих видів самиці часто живуть поодинці або лише парами самець-самиця. Це означає, що моногамія тісно пов’язана з домінуванням самиць.
За словами науковиці, між людьми та нашими приматами існує багато відмінностей, але загалом хомо сапієнс визначають як середню категорію, в якій ні самці, ні самиці не мають завжди жорсткого домінування одні над іншими.
«Ми показуємо, що наші родичі-примати демонструють усі можливі патерни — від суворої жіночої до суворої чоловічої влади, і що статеві упередження відсутні або помірні у більшості популяцій приматів. Враховуючи, що люди мають помірний статевий диморфізм і демонструють надзвичайно гнучку соціальну організацію та системи спарювання, міжсексуальна влада у наших предків, ймовірно, була помірно упередженою щодо статі (або неупередженою), як і у деяких наших найближчих родичів. Простежуючи еволюційну історію відносин домінування чоловіків і жінок у наших родичів-приматів, наше дослідження робить вирішальний крок до розплутування відносних ролей, які грають наша еволюційна спадщина, екологія та культурні норми та інституції у формуванні гендерних упереджень людини щодо влади», — додали дослідники.
- Раніше журнал The Economist проаналізував результати опитувань у 20 багатих країнах та з’ясував, що у більшій частині розвиненого світу погляди молодих чоловіків і жінок дедалі більше поляризуються. Розрив між статями також помітний в тому, як вони ставляться одне до одного, що часто переходить у мізогінію.
