У 2025 році глобальний показник гендерного розриву скоротився до 68,8%, проте для досягнення повного паритету у світі потрібно 123 роки. Також третій рік поспіль уповільнюється зростання кількості жінок, яких наймають на керівні посади.
Про це свідчать результати звіту про гендерну рівність Global Gender Gap Report 2025 від Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum), що охоплює 148 країн.
Аналітики WEF щороку оцінюють поточний стан та еволюцію гендерного паритету за чотирма ключовими показниками: економічна участь та можливості, рівень освіти, а також розширення політичних прав та можливостей і розрив у сфері здоров’я та виживання.
Наразі найбільший прогрес у бік гендерного паритету спостерігається у сферах економічної участі й політичного розширення прав і можливостей. Однак країни з найкращими показниками серед країн із низьким рівнем доходу подолали більшу частку гендерного розриву, ніж понад половина країн у групі з високим рівнем доходу.
Європейські країни лідирують у звіті, займаючи вісім місць у першій десятці, — на першому вже 16-й рік поспіль перебуває Ісландія (92,6%). Це єдина країна, яка з 2022 року подолала понад 90% свого гендерного розриву. Далі йдуть Фінляндія (87,9%), Норвегія (86,3%), Велика Британія (83,8%). На п’ятому місці — Нова Зеландія (82,7%), шосте посідає Швеція (81,7%), сьоме — Молдова (81,3%), восьме — Намібія (81,1%), на дев’ятому — Німеччина (80,3%) і завершує першу десятку Ірландія (80,1%).
Україна з показником 73% посідає 62-ге місце (торік — 63-те із загальним показником 72,2%.)
Попри те, що жінки становлять 41,2% світової робочої сили, лише 28,8% з них досягають керівних посад. Між 2015-м і 2024 роками частка жінок у вищому керівництві зросла з 25,7% до 28,1%, але прогрес уповільнився після 2022 року. У багатьох секторах зростання на вищих посадах випереджає просування на середніх, що ставить під загрозу стійкість збалансованих кадрових потоків.
Жінки на 55,2% частіше, ніж чоловіки, роблять перерви в кар’єрі, причому на триваліший період (19,6 місяця проти 13,9 місяця), значною мірою через батьківські обов’язки.
Також зберігається гендерна сегрегація в галузях, адже жінки переважно працюють у низькооплачуваних, орієнтованих на людей сферах, таких як охорона здоров’я та догляд (58,5%) й освіта (52,9%).
«Більший баланс між представництвом жінок та чоловіків у робочій силі в різних галузях сприятиме креативності та інноваціям, розв’язуватиме проблему дефіциту талантів та навичок, а також скорочуватиме розрив у заробітній платі на тлі технологічних трансформацій та демографічних зрушень», — наголосили автори звіту.
У світовому масштабі жінки залишаються значно недостатньо представленими в політичній сфері, включаючи законодавчі органи, де вони становлять менше третини спікерів парламентів. У законодавчих інституціях існує 161 орган із мандатом гендерної рівності, якими керують переважно жінками. Жінки також недостатньо представлені в міністерствах економіки, інфраструктури та оборони, що, на думку аналітиків, має відчутні економічні наслідки для формування національних пріоритетів та державних інвестицій.
- Раніше генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш повідомив, що для досягнення гендерної рівності за нинішніх темпів знадобиться 300 років, а здобутий за десятиліття прогрес «тане на очах».
- У Києві вперше презентували Індекс гендерної рівності України за європейськими стандартами, що є комплексним аналізом за шістьма ключовими сферами: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Україна отримала 61,4 бала й посіла 20 місце серед 28 країн.
Фото: cottonbro studio: Pexels
