У Рівному народилась дитина, зачата від загиблого військового: коментар юристки щодо першого випадку постмортальної репродукції в Україні

30.05.2025
1.4K переглядів
2 хв на читання
У Рівному народилась дитина, зачата від загиблого військового: коментар юристки щодо першого випадку постмортальної репродукції в Україні

В Україні вперше народилась дитина, зачата за допомогою репродуктивних технологій після загибелі батька-військового на фронті.

Про це повідомили в Рівненському обласному перинатальному центрі.

«Ще за життя, через проблеми з чоловічим здоров’ям, Юрій зберіг надію — здав сперму на зберігання… І після його загибелі Наталя зробила свідомий, глибоко особистий крок: наважилася подарувати життя їхньому спільному сину. Так на світ з’явився Юрчик. Ім’я — на честь тата», — розповіли у медичному закладі.

За словами акушера-гінеколога Віктора Лесика, два роки тому після невдалих спроб завагітніти жінка звернулась до лікарів. Їй зробили декілька операцій, після чого жінка пройшла лікування. У березні 2024 року Юрій Гордійчук поїхав на Донеччину, а 21 травня загинув, захищаючи Україну. Його дружина Наталя народила 20 травня 2025 року, пройшовши процедуру екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) замороженим біологічним матеріалом.

Окремо у перинатальному центрі зауважили, що чоловік за життя написав нотаріальне доручення, яке дало право Наталі використати його біологічний матеріал.

Відео: Рівненський обласний перинатальний центр

Кандидатка юридичних наук, професорка, адвокатка, консультантка БО «100 відсотків життя» та БФ «Пацієнти України» Оксана Кашинцева на прохання DIVOCHE.MEDIA прокоментувала, що змінилось в Україні від моменту набуття чинності закону, який регулює право на біологічне батьківство (материнство) для військовослужбовців/виць та інших осіб.

«Постмортальна репродукція регулюється на рівні законодавства, питання лише в фінансуванні збереження статевих клітин після смерті людини. Протягом трьох років це фінансує держава. Далі може бути будь-хто. Обов’язку утилізації біологічного матеріалу у клінік немає. Якщо жінка вже народила, за протоколом ще три роки після народження дитини біологічний матеріал має зберігатися в клініці. Або ж його можна перенести в іншу клініку. Юридично це питання вирішити можна, організаційно теж», — розповіла вона.

За словами юристки, прижиттєве волевиявлення щодо подальшого розпорядження біоматеріалом, яке зареєстроване в нотаріальній конторі, — це дуже потужний аргумент. Але зафіксувати свою волю можна і в договорі з клінікою.

«Якщо не виникає спору, цього може бути достатньо. Але, як правило, клініки перестраховуються. Це може бути передбачено і в заповіті. В Україні вже є перша судова справа, де біологічний матеріал спадкується. Проте будь-хто, хто вважає, що його права порушуються цим нотаріальним розпорядженням, може подати до суду. Цю можливість не варто відкидати. Якщо шлюб зареєстрований, таких питань не має виникати, але якщо ні — хтось із кровних родичів померлої людини може поставити питання про те, що розпоряджатись біоматеріалом будуть вони», — додала Оксана Кашинцева.

Водночас юристка зауважила, що суттєвою прогалиною в законодавстві є питання права на спадщину дитини, яка була зачата за допомогою замороженого біоматеріалу.

«Може бути так, що родичі загиблого не приймають цю дитину з різних причин, тоді можуть виникнути додаткові спори. Відповідно до спадкового законодавства, спадкоємцем є дитина, народжена після смерті батька, але зачата за життя. У нас зачаття відбулося після смерті, звісно, у разі судового розгляду справи суд має діяти в найкращих інтересах дитини, але норми матеріального права не передбачають захист майнових прав дитини, зачатої після смерті батька, вона є незахищеною. У нас спадкове законодавство відстає від медицини й законів, які регулюють репродукцію», — зазначила вона, уточнивши, що це питання зараз розглядає робоча група, яка працює над змінами до цивільного законодавства.