Анімаційний документальний фільм «Моя бабуся — парашутистка» української режисерки Поліни Піддубної потрапив до конкурсної програми La Cinef на Каннському кінофестивалі.
Це поетичний анімаційний документальний фільм, який мандрує крізь час, географію, покоління та культури, щоб дослідити теми життя, неба, знань, втрат і війни.
Стрічка розповідає про бабусю режисерки Альфію, яка відмовилася виїхати з Харкова, попри бойові дії. Її онука турбується про безпеку жінки на тлі повномасштабного вторгнення в Україну. Дівчина намагається зв’язатися з бабусею, але телефонний дзвінок від своєї онуки з 2022 року отримує молода жінка Альфія, яка у Таджикистані 1960-х активно займається парашутним спортом і вчиться на акушерку.
У цій розмові поколінь через час і простір онука намагається відновити і переосмислити родинну пам’ять та власну етнічну ідентичність, розірвати нескінченне коло колективної травми і замислитися над сенсом людського життя.
За словами Поліни Піддубної, дослідження для цього проєкту розпочалися на початку 2022 року, що було викликано інтересом до життя своєї бабусі як молодої, прогресивної жінки з Центральної Азії, а також ширшим розвитком фемінізму в регіоні. Після повномасштабного російського вторгнення, яке безпосередньо вплинуло на рідне місто Харків та родину режисерки, ця історія набула глибшого підтексту.
«Колоніальна спадщина країни-агресора тягнеться століттями, вражаючі Східну Європу, Кавказ, Центральну та Північну Азію. Незліченні культури, мови та етнічні групи зазнавали і продовжують зазнавати утисків. Ці питання залишаються майже не обговорюваними, поза увагою міжнародної спільноти. Цей фільм слугує формою медіатерапії, надаючи простір для роздумів, зцілення та стійкості для тих, хто безпосередньо постраждав від конфліктів. Він сприяє культурній видимості та виступає за етичні підходи до маргіналізованих наративів. Він закликає до деколонізації поглядів, подолання упереджень і створення простору для історій, які тривалий час були невідомі, щоб вийти в глобальну свідомість і солідарність. По суті, фільм є політичною заявою, переданою через особисту історію моєї родини», — пояснила Поліна.
- Каннський кінофестиваль 2025 року, що стане вже 78-м, триватиме 13–24 травня. Очолить журі цьогорічного фестивалю французька акторка Жульєт Бінош.
- Також у Каннах відбудеться світова прем’єра українського документального фільму «Мілітантропос». Militantropos — сутність, якої набуває людина, вступаючи у стан війни. Цей граничний досвід вимагає постійної індивідуальної та колективної трансформації, тому в ситуації потрясіння мілітантропос обирає війну як єдину можливість, аби продовжувати існувати.
