DIVOCHE.MEDIA спільно з ГО «Генерація матерів Лада» розповідає про період післяпологового відновлення. Гінекологиня Наталія Лелюх деталізує, які зміни в тілі відбуваються після пологів; психологиня Оксана Королович говорить про пологи як важливу ініціацію жінки та про те, як стати мамою для самої себе; ендокринологиня Таля Домбровська пояснює, як втома молодої мами може свідчити про проблеми з гормонами, а голова та співзасновниця громадської організації Марина Марченко розповідає про важливість теми на суспільному рівні, адаптації нових протоколів та створення жіночих спільнот для підтримки одна одної.

У період після пологів жінка поступово повертається до стану перед вагітністю. Очільниця ГО «Генерація матерів Лада» Марина Марченко говорить, що тривалість періоду, який вважається післяпологовим, — шість-вісім тижнів. «Американський коледж акушерів і гінекологів пропонує визначати післяпологовий період як три місяці. Нам імпонує таке визначення, тому у своїй роботі ми беремо до уваги цей період».

За її словами, цей час дуже важливий, адже саме тоді закладається потенціал здоров’я жінки, не лише репродуктивного. Ускладнення й порушення після пологів значно впливають на якість життя. Деякі з них можуть давати про себе знати за багато років по тому. Часто ускладнення можна упередити профілактичними заходами або зменшити їхню інтенсивність вчасним втручанням.

«Післяпологовий період тому такий золотий і, на жаль, такий невидимий, адже жінка частіше перемикає увагу на дитину, партнер може не розуміти або недооцінювати свою участь у цьому процесі й жінка залишається сам на сам у чутливому стані з усіма наслідками пологів», — пояснює голова ГО.

Перші шість-дванадцять годин після пологів — це критичний час, в організмі відбуваються інтенсивні фізіологічні зміни. Скорочення матки, зупинка кровотечі та перші гормональні перебудови, що запускають відновлення. Через високий ризик розвитку ускладнень — післяпологова кровотеча, еклампсія, тромбоз тощо — жінка в цей період має бути під контролем лікарів.

Пізній післяпологовий період — це час, коли організм жінки інтенсивно відновлюється.

«В перші шість-сім тижнів після пологів жінка повертається до фізіологічного стану, який у неї був перед вагітністю. Це відбувається внаслідок дії гормонів та великих енергозатрат, які йдуть у жінки на новий статус, на догляд за дитиною і на початок лактації, — пояснює гінекологиня Наталія Лелюх. — Енергопотреби достатньо високі, жінка швидко скидає вагу, матка майже щодня зменшується на два сантиметри. Одразу після пологів матка має об’єм близько п’яти літрів. За шість тижнів — всього п’ять-десять мілілітрів. Це досить сильна м’язова робота, яка потребує енергії».

Всі вагітні жінки зауважують, що груди збільшилися. У першу вагітність із сьомого-восьмого місяця з сосків починає виділятися молозиво.

«Під час повторної вагітності це може початися раніше, навіть від початку. Але це не патологія — пояснює Наталія Лелюх. — Соски збільшуються, стають більш пігментовані й трошки набрякають. Груди стають більш чутливими до торкання і важкими. Тому під час вагітності треба уважно обирати білизну — вона має не перетискати молочну залозу і не давити на плечі, бути з широкими бретельками».

Гінекологиня радить обирати спеціальну білизну і мамам, що годують. Її треба змінювати, адже під грудьми часто накопичується піт, може розвиватися грибкова інфекція.

«Лактація налагоджується протягом першого тижня після пологів, може відчуватися певний дискомфорт і біль, якщо мама неправильно прикладає дитину до грудей. Якщо вам боляче прикладати дитину, якщо є кров’янисті виділення із сосків, дитина плаче і не хоче смоктати груди, здається, що молока мало або навпаки багато, — треба звертатися до консультанта. Але я б радила отримати консультацію ще під час вагітності, щоб зрозуміти, чого очікувати, на що звертати увагу, коли звертатися по допомогу», — додає вона.

Марина Марченко розповідає: «У грудному вигодовуванні важливі інвестиції на початку. Якщо цей процес одразу налагодити, то потім більше шансів, що він буде спокійний і приємний. Може бути тілесна втома, але це варіант норми. А якщо не налагодити в перші тижні життя, то протягом року, якщо мама продовжує годувати, з’являтимуться лактостази, мастит, тріщини на сосках, адже некоректне прикладання дитини призводить до таких наслідків. Одна консультація може допомогти налагодити успішне грудне вигодовування на рік і більше».

Перші три доби молока може не бути, дитина вчиться прикладатись до грудей, у жінки виділяється молозиво. Десь на другу-третю добу відбувається приплив молока. Наталія Лелюх пояснює, що цей процес на початку може бути болючим: «Також під час прикладання дитини до грудей буде скорочуватись матка. Треба це знати й не лякатися перейм, які будуть, і не лякатися, що під час перших прикладань до грудей кровотеча після пологів підсилюється, тобто відділень із матки стає більше внаслідок скорочення. Якщо пологи були планові, тобто кесарів розтин зробили до того, як почалася пологова діяльність, можуть бути проблеми зі встановленням лактації, тому молоко у таких жінок приходить або пізніше, або складніше. Про це треба також знати й налагоджувати лактацію».

Якщо без причини підвищується температура, є болі в молочній залозі під час лактації або нехарактерні виділення з соска, гінекологиня радить обов’язково звертатися до лікаря: «Нашому тілу допомагає вода. Жінкам, які тільки налагоджують лактацію, радять частіше ходити в теплий душ. Якщо є змога — приймати ванну. Можна ходити в басейн, плавати, робити вправи в воді».

Після природних пологів і після кесаревого розтину жінки можуть почуватися по-різному. Десь за шість годин після планових пологів, якщо стан матері задовільний, її починають підіймати, вона починає ходити.

«Якщо природні пологи були абсолютно фізіологічні, тоді жінка поступово почувається дедалі легше. Вона може ходити, сідати, достатньо легко починає рухатися, тому що певна вага зразу йде після пологів. Жінки часто потребують знеболення в перші дві-три доби, потрібно приймати препарати, що попереджують тромбози, також відчуваються ускладнення через тиск на живіт, болючість швів, — розповідає Наталія Лелюх. — Приблизно за тиждень після пологів і після кесаревого розтину можна порівнювати стани жінок, що народили. Якщо цей тиждень минув успішно, без ускладнень, то жінки починають відновлюватися після пологів приблизно однаково».

За словами гінекологині, зазвичай жінка відновлюється за шість-вісім тижнів, однак після кесаревого розтину передня стінка живота може загоюватися до шести місяців.

Перед випискою з пологового жінці мають зробити ультразвукове обстеження й перевірити, чи вільна порожнина матки.

В нормі лохії — кров’янисті виділення з матки — в післяпологовий період тривають до шести тижнів. Наталія Лелюх розповідає, які з них вважаються нормою: «Зазвичай у перший тиждень потрібно шість, максимум — вісім прокладок. Потім кількість виділень зменшується, і десь до шостого тижня можуть бути незначні лохії. Інколи вони посилюються, інколи — послаблюються, але це завжди не більше шести прокладок на добу. Прокладка змінюється тоді, коли її вже не можна використовувати. Якщо з’являється яскрава червона кровотеча і доводиться кожні дві-три години змінювати повну прокладку, — потрібно звернутись до лікаря. Також, якщо виділень небагато, але вони мають неприємний запах, у жінки підвищується температура, з’являються болі внизу живота, болісні скорочення матки — треба звернутися до лікаря, щоби виключити розвиток ендометриту».

Гінекологиня зауважує, що після кесаревого розтину також можуть бути ускладнення: «Якщо шви болять, набрякають, є почервоніння — не треба чекати, прикладати капусту або цибулю — йдіть до лікаря. Лікар має подивитись і, можливо, провести хірургічну обробку швів, які погано загоюються».

Ендокринологиня Таля Домбровська пояснює, як змінюються рівні гормонів в організмі після пологів: «Під час вагітності рівень естрогену і прогестерону підвищуються, щоб підтримувати розвиток плода. Після пологів, коли плацента відділяється, рівень різко знижується до допологових значень протягом перших кількох днів. Ця раптова зміна може спричинити емоційні порушення, такі як “післяпологова туга” або депресія, хоча чутливість до змін гормонального фону у кожної жінки різна».

Також під час вагітності підвищується рівень пролактину та кількість рецепторів до нього. Після пологів рівень гормону може знижуватись до норми або залишатись підвищеним.

«Саме цей гормон і чутливість клітин до нього відповідають за утворення молока. Проте не треба його перевіряти в період грудного вигодовування, щоб зрозуміти, чи достатньо у вас молока, — говорить ендокринологиня Таля Домбровська. — Рівень окситоцину після пологів зростає. Окситоцин, або “гормон любові”, або “гормон обіймів” викликає скорочення матки для зменшення кровотечі та сприяє формуванню зв’язку між мамою й дитиною. Також саме він відповідає за виділення молока».

Наталія Лелюх закликає йти до лікаря, якщо жінка відчуває, що не може впоратись з наслідками. Адже будь-яка реакція індивідуальна.

«Після фізіологічних пологів матка зменшується. Якщо загальний стан — сон, їжа — задовільні, лактація налагоджується, треба прийти до лікаря через шість-вісім тижнів на післяпологовий огляд на кріслі, можливо, зробити УЗД, щоби перевірити, чи матка нормально скоротилася і чи її порожнина вільна. Інколи основне запитання лікаря на післяпологовому огляді — чи немає проблем із дефекацією або сечовипусканням. Якщо жінка відчуває проблеми, лікар оцінить стан і пояснить — чи це мине, чи треба робити вправи, чи ж знадобиться оперативне лікування. Залежно від діагнозів та ускладнень формується індивідуальний графік візитів. Якщо все добре — наступний за рік після цього огляду, щоби подивитися шийку матки, взяти цитологію і пройти звичайний гінекологічний огляд», — пояснює гінекологиня.

Розриви, кесарів розтин, ускладнення перебігу пологів, важка анемія, важка крововтрата — приводи для післяпологового лікування. В цьому разі варто сформувати індивідуальний графік візитів до лікаря та аналізів, щоби перевірити, чи відновився рівень заліза, чи немає втрат інших мікроелементів.

«Якщо жінка погано почувається — є сонливість, слабкість, прояви депресивних розладів, — не треба чекати, що це пройде самостійно», — наголошує Наталія Лелюх.

Ендокринологиня Таля Домбровська додає, що здоровій жінці додаткові аналізи після пологів здавати не потрібно: «Якщо є захворювання щитоподібної залози, я рекомендую через три місяці після пологів здати аналіз на тиреотропний гормон, зробити загальний аналіз крові, здати аналіз на феритин. Якщо ж жінка здорова, не спостерігається в ендокринолога, в неї самостійне настання вагітності, немає гестаційного цукрового діабету під час вагітності, гіпотиреозу, латентного дефіциту заліза і залізодефіцитної анемії — не варто щось здавати після пологів. Якщо є скарги, що заважають функціонувати, можна звернутись до сімейного лікаря, гінеколога або ендокринолога».

Марина Марченко зауважує, що частина роботи ГО «Генерація матерів Лада» — комунікувати про проміжок часу, коли мама має звернутися до лікаря.

«У нас жінка на практиці може в кращому разі звернутись до лікаря за рік. Американські інститути рекомендують — через місяць, три місяці й пів року. Найкраще — це порадити жінці звернутись до лікаря в ці періоди й пояснити, що це рекомендовано, адже в нашому протоколі наразі це не обов’язково. Ускладнення можуть виникнути у жінок із різним соціальним статусом. Звісно, ті, хто більш забезпечені, мають ніби кращий і швидший доступ до медичної допомоги, бо може бути менше бар’єрів. Але всі жінки проходять один і той самий шлях: сумніви “а може це норма” або ж думають, що зараз їм не до цього, адже є маленька дитина», — говорить вона.

Таля Домбровська стверджує, що поняття втоми — суб’єктивне: «У мене були пацієнтки, які ні на що не скаржилися, але гемоглобін у них був 80. В моєму розумінні з таким гемоглобіном людина може лише лежати в ліжку. Проте ці жінки виправдовували свої скарги загальною втомою — дві дитини, робота, собака, чоловіка нагодувати треба. А декому заважає жити мінімальне відчуття втоми».

Скарги при захворюваннях щитоподібної залози неспецифічні. Тож іноді потрібне детальне обстеження.

«Мої пацієнтки, які нещодавно народили, розділяються на два табори — одні жаліються на недосип, намагаються знайти причину. Інші з такими самими скаргами кажуть: “У мене мала дитина, я три-чотири рази за ніч прокидаюсь, звісно, недосипаю”. Все залежить від людини й того, як вона була підготовлена до народження дитини. Жінці може не вистачати сил, якщо в неї мало допомоги. У мене є пацієнтки, які дуже схудли після пологів, тому що не їли — не було часу. Потрібно, щоби матері хтось допомагав, щоби вона могла відновитися. Якщо є виражені скарги на слабкість, втому, серцебиття, необґрунтовані зміни ваги, і це заважає жінці функціонувати, — це проблема і треба шукати причину. Наприклад, якщо відчуття втоми не минає місяцями, а все в нормі. Тоді я скеровую до психіатрів, щоби виключали депресію», — зазначає ендокринологиня.

Під час вагітності волосся має гарний вигляд — причиною тому є підвищений рівень естрогену і прогестерону. Після народження дитини рівні гормонів знижуються. За словами Талі Домбровської, протягом певного періоду — три-шість місяців — випадіння волосся може бути нормою.

«Але, коли волосся випадає дуже виражено, є блідість і сухість шкіри, серцебиття, заїди, сухість губ, тріщини на губах, потрібно обстежитись на залізодефіцитну анемію або латентний дефіцит заліза. За даними ВООЗ, всі жінки репродуктивного віку належать до групи ризику, а в період вагітності та грудного вигодовування жінка втрачає багато заліза», — додає вона.

Більш серйозний стан, який може перерости в хронічний, — післяпологовий тиреоїдит або синдром тимчасового порушення функції щитоподібної залози.

«Післяпологові порушення функції щитоподібної залози виникають приблизно у п’яти-дев’яти відсотків жінок, залежно від регіону. Післяпологовий тиреоїдит розвивається впродовж першого року після пологів або аборту. Я рекомендую своїм пацієнткам із підвищеними антитілами до тиреоїдної пероксидази (АТПО) або тиреоглобуліну (АТТГ) здавати кров на тиреотропний гормон (ТТГ) за три-чотири місяці після пологів», — пояснює Таля Домбровська.

Післяпологовий тиреоїдит — це аутоімунний процес, коли ваш імунітет вважає щитоподібну залозу чужорідним органом і атакує та руйнує її.

«Він має три фази. Перша — тиреоїдна — може тривати півтора-два місяці. Потім настає фаза еутиреозу, коли гормони щитоподібної залози в нормі, вона триває місяць-півтора. Далі розвивається зниження функції щитоподібної залози — гіпотиреоз, який триває до трьох-чотирьох місяців. Загальна тривалість післяпологового тиреоїдиту становить приблизно 30 тижнів. Такий трифазний перебіг зустрічається в середньому у 22–25% жінок. У 30% може спостерігатись лише одна фаза — ізольований тиреотоксикоз. І у 45–50% — винятково гіпотиреоз. В більшості випадків за рік після пологів функція щитоподібної залози повертається до норми, але у частини жінок, приблизно 20%, гіпотиреоз залишається стійким і потребує довічного приймання препаратів. Скарги залежать від фази. У фазі тиреотоксикозу — серцебиття, підвищена пітливість, відчуття жару, тремор кінцівок, порушення сну, діарея. Може бути зниження ваги при стабільному харчуванні. Під час фази еутиреозу скарги відсутні. При гіпотиреозі можуть бути скарги на слабкість, втому, випадіння волосся, сонливість, плаксивість — цю фазу треба лікувати, щоби полегшити стан жінки», — деталізує ендокринологиня.

Жінки можуть набирати зайву вагу під час вагітності та після. Більшість випадків — через незбалансоване харчування та переїдання.

«Зазвичай люди, які мають ендокринні причини набору ваги, не скаржаться на гладшання. Їх турбує багато інших відчуттів і проблем. При гіпотиреозі можна набрати п’ять-сім кілограмів, які викликані радше набряками, аніж збільшенням жирової тканини. В більшості випадків під час вагітності жінки їдять більше, ніж потрібно, але не треба їсти за двох. Потреба в калоріях збільшується досить незначно, однак жінки мотивують переїдання тим, що “дитина хоче”. Те саме може відбуватись у післяпологовий період», — запевняє Таля Домбровська.

Ендокринологиня пояснює, що, оскільки Україна — це йододефіцитна територія, щитоподібна залоза потребує контролю, але не в усіх: «При настанні вагітності потрібно контролювати тиреотропний гормон. Буває, що до вагітності щитоподібна залоза працює нормально, а під час — функції не вистачає. Часто розвиваються вузли, дифузні зоби. Якщо є спадковість або скарги, потрібно звернутись до ендокринолога, зробити ультразвукове обстеження, але, якщо людину нічого не турбує — вона добре почувається, гарно спить, гарно їсть, — достатньо базового чекапу раз на рік. Глобально для щитоподібної залози потрібно вживати йодовану сіль як джерело йоду, їсти одну-дві штучки бразильських горіхів на день як джерело селену, споживати печінку раз на тиждень, щоби підтримувати гарні рівні вітаміну В12. Бажано гарно спати, не нервувати й займатися спортом».

«Якщо немає діастазу — розходження прямих м’язів живота, який оцінюється через шість-вісім тижнів після пологів під час візиту до лікаря, — то можна почати звичайні вправи. Якщо є діастаз — тренуватися також можна, проте вправи має підказати лікар. Вправи для м’язів тазового дна у вигляді простих вправ Кегеля, але без виштовхування (тільки на утримання), можна робити з першої доби після пологів, якщо буде час і бажання. Протипоказів до цього немає», — говорить Наталія Лелюх.

Марина Марченко переконана, якщо недостатньо уваги приділяти собі й своєму тілу після пологів, це може вплинути на подальшу якість життя: «Можуть бути порушення опорно-рухового апарату, коли в нас тіло не повернулося в стан до вагітності або наближений до нього. Носіння дитини може впливати на розвиток сколіозу, дискомфорт, болі в спині й головні. Недостатньо супроводжені гінекологічні стани, такі як розриви, опущення органів, проблеми з сечовипусканням, можуть нагадувати про себе протягом усього життя. Якщо жінка не звернулася до лікаря, коли в неї почав розвиватися геморой, не отримала допомогу, не відновилася, — це може перейти в хронічний стан».

Народження дитини — одна з ключових подій у житті жінки. І це не про те, що кожна жінка має народити, а про те, що в житті людини є лише декілька значущих подій, після яких її особистість безповоротно змінюється. Це може бути шкільний випускний, перший сексуальний досвід, весілля, народження дитини — тобто віхи життя, які в психології називають ініціаціями.

«Материнство створює нову особистість, де є нова роль, яка буде впливати, і це триватиме все життя, — пояснює психологиня Оксана Королович. — Кожна зустріч із новою дитиною формує нову частину особистості. Це криза, сильний вибух напруження в психіці. Жінка буде відчувати напруження, яке вона може усвідомлювати або не усвідомлювати. Вона може бути в контакті з цим глибинним процесом, готуватися до материнства. Коли ми готуємось до нього, то і пологи пройдуть більш органічно і комфортно. Не легко, тому що будь-яка криза не може пройти непоміченою для психіки».

«Коли жінка вперше після вагітності прикладає дитину до грудей, відчуває на собі, вона проживає цей процес. Цієї миті відбувається фізіологічне усвідомлення — це моя дитина. Коли жінка відчуває поштовхи малюка всередині, спілкується з ним, — це не те саме, що побачити дитину, подивитися їй в очі й сказати: “Привіт, я — твоя мама, ти — моя дитина”», — зауважує Оксана Королович.

За словами психологині, після пологів жінка стає іншою людиною. Тепер вона ділить свій простір із малюком, що вважає її Всесвітом. Під час вагітності відбувається злиття мами з дитиною, а пологи — це перша сепарація, коли мама вже не може повністю контролювати малюка.

«Цієї миті відбувається глибинний процес, що називається “смерть стану до”. Жінка починає сумувати, плакати, не розуміє, що відбувається. Вона ж начебто так хотіла цю дитину, готувалася», — додає Оксана.

Важливо, щоби картинка материнства, яку жінка уявляє ще під час вагітності, не була ілюзорною і нереальною. 

«Пологи — це контакт смерті з життям. Дитина завершує попередній період, вона не розуміє, що відбувається. Мама — так само. Тому важливо усвідомлювати, що після пологів жінка буде в фоновому стані гойдалок. Це поєднання фізіологічних змін, психологічних глибинних процесів, в цей час вона буде адаптуватися до нового “Я”. Особливо це стосується перших пологів. До пологів був один стан, із певним світоглядом, цілями, завданнями, ритмами життя, комунікацією. Потім в системі відбувається поповнення. Ритуали, традиції в сім’ї мають змінитися, враховуючи, що є нова особистість, одиниця системи, яка з’явилася. Змінюється ставлення до себе. Тепер я маю бути Всесвітом для дитини. А я? Я теж хочу щось отримати. Психологічно гарне материнство — це коли мама стає мамою для себе», — пояснює Оксана Королович.

Марина Марченко додає, що після пологів жінка може переживати ПТСР, емоційне вигорання: «Якщо не пропрацьовувати самокритичність, вона буде лише посилюватись. Також може бути відсторонення від дитини. Те, що дитину можна одразу полюбити, — це міф, але з часом цей зв’язок має виникнути й посилюватись. Якщо відбулося порушення формування зв’язку, то воно впливатиме на подальше ставлення до дитини, на взаємовідносини з дитиною, на ідентифікацію себе як мами».

Мама має відчувати контакт із собою, чути свої потреби та знати, чого хоче її маленьке «Я». Психологиня запевняє — діти завжди спираються на зовнішній дорослий об’єкт. Стати мамою для себе означає стати дорослою і взяти відповідальність за себе й власні рішення. Ідеально — стати мамою собі ще до пологів.

«Психіка розділена на різні частини: внутрішня дитина, внутрішній дорослий, внутрішня батьківська частина. Внутрішня батьківська частина відповідає за цілі, завдання, турботу про себе. Коли ваша дитяча частина не розуміє, чого вона хоче, то батьківська має спитати себе-маленьку: “А чого ти зараз хочеш?”, і забезпечити це собі», — зазначає Оксана Королович.

На думку психологині, дорослій людині варто робити для себе те саме, що вона хотіла б отримати від своєї мами. Тобто створити опору на себе: «Мама має бути: з опорами, заземлена, в реальності. Відчувати, що вона може, а що — ні. Мама має відчувати потребу в підтримці інших і говорити конкретно, чого вона хоче: щоби її обійняли, або налили водички, або поспати й виспатись».

«Добре, коли на когось можна спиратися перші три-шість місяців. Але ці люди мають створити можливість для матері навчатися бути в контакті зі своєю дитиною, — говорить Оксана Королович. — Прибрати й попрати речі може хтось із родичів, але вони не мають права влізати між дитиною і мамою — адже формується зв’язок із дитиною».

Експертка переконана, що від кризи адаптації до малюка залежать, зокрема, і стосунки в системі, і комунікація з чоловіком, його місце в цій сім’ї: «В здоровій сім’ї має бути наступний контакт: спочатку — жінка, потім — жінка і чоловік, потім — діти. Але після народження дитини все міняється. Завдяки присутності чоловіка відбуватиметься сепарація. Але спочатку в цих точках буде формуватися напруга — в сім’ї, стосунках, із собою».

Оксана каже, що будь-який адаптаційний період триває від місяця до трьох. Психологи радять бути в контакті з собою і спостерігати, яка частина людини зараз відчуває потребу поплакати, позлитися. Тоді цій частині треба дати місце, щоби вона не захопила загальний стан.

«Мама — це Всесвіт, що має бути безпечним, упорядкованим і спокійним. У післяпологовий період мама має відчувати безпеку, тоді вона створить цю безпеку для дитини», — зауважує психологиня.

Марина Марченко наголошує, що допомога — це те, що роблять родичі, друзі або ж наймані працівники: «Коли говоримо про партнера, то маємо на увазі його рівне й відповідальне батьківство, за можливості. Не всі чоловіки зараз можуть проживати разом зі своєю партнеркою післяпологовий період, зокрема через війну, але, коли говоримо про чоловіків, ми уникаємо слова “допомога”. Вони беруть участь у догляді за дитиною. А допомагати вони можуть матері — краще відновитися після пологів».

Якщо допомога ззовні викликає стрес, хвилювання, напругу, голова ГО «Генерація матерів Лада» радить разом із партнером або з партнеркою знайти найекологічнішу форму: «Просити про допомогу — це нормально. Зараз і друзі відкриті допомагати, і до подруги, і до сусідки може бути комфортніше звернутися, ніж намагатися самій. Є лайфхаки, як можна організувати побут у післяпологовий період».

Жінка, що виховує дитину самостійно, не має найдоступнішої опції делегування побутових справ і догляду за малюком, але, можливо, є оточення, яке готове з цим допомогти.

«Можливо є інші жінки, з якими можна скооперуватися. Потрібно бути уважною до себе. Якщо жінка сама з дитиною увесь час — це велике фізичне й емоційне навантаження, вона може не помітити розлади психічного здоров’я, бо немає кому підказати. Класно, якщо в цей момент жінка може хоч якось соціалізуватися — зателефонувати подрузі, вийти кудись із сусідкою», — продовжує Марина.

Жінка після пологів буде багато часу приділяти дитині й собі. Тому вона має бути в просторі, де чисто, безпечно, вона має бути нагодована — за це відповідають близькі.

«Весь фокус уваги — на дитину, на спілкування з нею і на своє відновлення. Бабусі, якщо вони допомагають, можуть домовитися, хто за що відповідає в плані побуту. Перші місяць-два мама має бути в налагодженому контакті з дитиною, і цей контакт не можна переривати. Батько має бути поруч із мамою й запитувати, чим він може бути корисним. Дуже важливий стан мами, і весь простір зовні має цей стан підтримувати», — каже Оксана Королович.

На думку психологині, велику роль грає і соціум: «Нам потрібно прибрати табуювання і знецінення мами. Тобто, коли починають говорити: “Ти ж доросла”, “Ти ж вже мама”, “Чому ти ниєш?”, — варто це зупиняти. Має бути повага до процесу, в якому перебуває жінка».

Марина Марченко вважає, що іноді підтримка — це просто мовчання.

«Якщо у жінки складне відновлення після пологів, це негативно впливає на її можливість якісно доглядати дитину і формувати зв’язок із нею. Цей період є фундаментом для її фізичного, психологічного і соціального добробуту. Це стосується і тіла, і психіки, і того, як мама почувається в новій ролі. Тому важлива якісна кваліфікована підтримка і допомога. І вона має бути максимально комплексною. Жінка має розуміти червоні прапорці своїх станів, що з нею відбувається, як можна собі допомогти й зарадити. Важлива соціальна частина та ідентифікація, що я — мама. Яка я мама? Зараз є тиск з боку суспільства, нав’язування різних ролей, гендерних стереотипів — це теж негативно впливає, тому суспільство має стати вихованим і толерантним. Для мене, коли суспільство мовчить, — це вже достатньо хороша підтримка. Не обов’язково сказати щось хороше, можна просто промовчати й не виказати осуд або зневагу», — переконана засновниця ГО.

Після пологів повністю руйнується попереднє життя жінки. Вона може відчувати сум, навіть попри те, що неймовірно щаслива. І цей сум необхідно прожити. Непрожиті емоції та травми матері можуть впливати на її дитину, тому важливо приділяти увагу власному емоційному стану.

«Адаптаційний період може бути важким, але більшість часу жінка відчуватиме радість. Після пологів буде дві основні енергії — життя (лібідо) і смерті (мортідо). Червоні прапорці — це коли мама зранку встала і її нічого не тішить. Вона бере дитину — і її нічого не тішить. Вона дивиться в одну точку, не хоче їсти. Тоді потрібно звертатися до психолога та проконсультуватися у психіатра», — говорить психологиня.

Легкий сум, який не переростає в патологію, називають «бейбі блюз» — це наслідок зміни життя, вагітності, пологів та появлення нового члена сім’ї. Однак все, що триває довше трьох місяців. Оксана Королович вважає, що в нормі після пологів кожна мама має пройти хоча б одну сесію з психологом. Окрім того, впливає на досвід материнства й досвід попередніх поколінь.

«Після пологів жінка може поводитись і почуватися так, як поводилась в цей період мама, бабуся, прабабуся тощо. Важливо знати, як себе поводила бабуся, вагітна вашою мамою. Що більше негативного досвіду в сім‘ї, то більше це впливатиме на маму», — пояснює вплив поколінь на післяпологовий період психологиня.

«Сексуальність лежить в площині лібідо — енергії життя. Спочатку наше тіло після пологів не буде нам подобатись, адже ми будемо його порівнювати з тим, що було до. Звісно, буде більший живіт, якщо був кесарів — це шви, дискомфорт у матці й в промежині. Організм перебуває в адаптації, і ми його маємо доглядати. Секс має починатися з флірту, обіймів, поцілунків та ніжності. Іноді навіть проникнення неможливе, і жінка нічого не хоче. Потрібна пауза й очікування, щоби жінка змогла звертати увагу на чоловіка, а коли він з’являється в фокусі її уваги саме як чоловік, а не як тато дитини, вона почне відчувати збудження. Секс — це результат стосунків, але не самоціль», — говорить Оксана Королович.

Психологиня радить жінкам позбутися очікувань, що вони будуть такими самими, як раніше: «Порівняння нас вбиває, це стосується не лише тіла. Якщо ви дивитесь на себе в дзеркало й знецінюєте себе — вмикається критична частина психіки. Мама може казати породіллі: “Візьми себе в руки, бо от я після пологів була з тобою, а тато почав мені зраджувати”. Є багато прикладів, коли близьке оточення робить перенесення та навантажує психіку жінки. Жінка має пам‘ятати, що вона може не повторювати історію бабусі, прабабусі, а будувати власну. Тоді були одні умови, а зараз — інші. Потрібно винайти нові способи подолання напруги й криз, з якими стикається сім’я. Не спиратись на старі сценарії й сказати: “Дякую, бабусю, мамо, це було ваше життя, ваш досвід. А я спробую по-іншому”».

Щоби зруйнувати інформаційний вакуум, який формується в процесі замикання на собі, можна дивитись лекції, спілкуватись з іншими, звернутись до психолога або психотерапевта, та, за потреби до психіатра. Але пам’ятати, що ваш досвід — унікальний.

«Зараз, в умовах демографічної кризи, всі порушують питання — як підвищувати народжуваність, обговорюють ідеї, додаткові соціальні виплати. Наша місія — підсвітити важливість післяпологового періоду. Позитивний постнатальний досвід може позитивно вплинути на подальше бажання мати дітей. А якщо він негативний, з ускладненнями, схожий за симптоматикою на ПТСР, то тут вже стимулюй — не стимулюй, виплачуй — не виплачуй, та жінка може не захотіти мати ще одну дитину, щоби знову це не проживати», — говорить Марина Марченко.

Голова ГО вважає, що, захищаючи інтереси і права жінок, державу потрібно брати до уваги — зокрема «Лада» готує рекомендації, розвінчує міфи про післяпологовий період, співпрацює з лікарями.

«Наше завдання — поширювати інформацію надалі через підвищення кваліфікації серед лікарів. Ми адвокатуємо зміни в медико-технічних документах. Медичні протоколи в Україні лиш частково регулюють питання післяпологового відновлення, але вони застарілі й не відповідають сучасним стандартам ВООЗ. Організація оновила рекомендації у 2022 році, від стану “рятувати від післяпологових ускладнень” перейшли в підхід “формувати позитивний постнатальний довід для жінки”», — наголошує вона.

Марина Марченко каже, що в Україні протокол відповідно до нових рекомендацій ВООЗ не оновлювався. Також існує складність у запозиченні найкращих медичних практик інших держав. В основному в Україні в питаннях акушерства керуються прототипами ВООЗ, британської організації NICE. В деяких країнах, наприклад в Іспанії, в Нідерландах, Швеції, є хороші додаткові медичні послуги у сфері післяпологового відновлення, але оскільки Україна не визнає їхні медичні протоколи як джерело прототипу, «Генерація матерів Лада» навіть в адвокації не може посилатися на ці країни на юридично-правовому рівні, лише інформаційно і соціологічно.

«У Нідерландах діє система kraamzorg. Спеціальна медична сестра приходить до жінки протягом восьми-десяти днів, допомагає і консультує, тримає дитинку, щоб жінка сходила в душ, проводить консультації з вигодовування дитини, відстежує зміни в емоційному стані — це якісний супровід жінки в післяпологовому періоді. Це є частиною страхування. Але ми не можемо брати ці послуги за прототип для наших протоколів. Тому ми для прототипів обрали найкраще й найновіше з доступного, порівняли з українськими практиками, побачили, що треба оновити, які позитивні наслідки ми отримаємо, і починаємо співпрацю з Міністерством охорони здоров’я», — розповідає Марина.

Громадська організація досягла того, що до опису кваліфікації медичної сестри загальної практики додали вимогу післяпологової консультації з питань післяпологового відновлення жінки, а не лише дитини.

«Цей малесенький рядок — результат величезної роботи нашої ГО. Ми будемо намагатися зробити все, щоб це стало точкою змін, бо, коли змінюєш кваліфікацію професійно, потрібно оновлювати послугу, яку вони надають, бо тепер потрібно роз’яснення, має статися зміна навчання в профільних університетах», — додає голова організації.

У зв’язку з нововведенням від ВООЗ потрібно оновлювати й національні медичні протоколи, лікарі мають проходити підвищення кваліфікації, що сприятиме покращенню якості відновлення жінок після пологів. У цьому Марина вбачає багато перепон.

«Медичний персонал в різних регіонах по-різному на це реагує, ми розуміємо, що є звичка, є усталена традиція, і важко змінити поведінку лікарів. Жінки самі можуть знецінювати себе і своє здоров’я в цей період, не вважати себе важливими. Ми, на жаль, поки не можемо анонсувати результати дослідження, яке провели, тому що воно проходить етап рецензування, але видно тенденцію — жінки не часто звертаються по кваліфіковану допомогу. Одна з найчастіших причин цього — жінки думають, що ускладнення є нормою», — розповідає Марина.

Щоби мамі було зручно пересуватись, шукати однодумців, користуватись звичайними послугами, мають бути умови — зручний вхід в автобус із візочком, широкі тротуари, пандуси. Інфраструктурні зміни — це одна з основ зручного простору для мам. Очільниця ГО «Генерація матерів Лада» переконана, що варто орієнтуватись і на найкращі практики за кордоном, до прикладу на базі музеїв або бібліотек створювати простори для мами — тут може бути безплатний чай або кава, іграшки, спільнота однодумців. Зазвичай на такі заходи, щоб посилити їхній соціальний вплив, запрошують і психологів, щоб мамам було з ким поговорити на теми, які їх турбують.

На думку Марини Марченко, окрім організації таких просторів, важливо ще й працювати з персоналом: «Це можна зробити в кожній дитячій бібліотеці. І це не лише можливість для мами зайти в цю бібліотеку, а й розповісти працівникам про дружнє ставлення до дитячих сліз, до грудного вигодовування, до облаштування місць. Тому що, наприклад, якщо вона прийде в галерею, і їй через п’ять хвилин зроблять зауваження, що дитина кричить або що вона годує грудьми, — це не допоможе».

Організація створює для мам умови та можливості для усвідомлення та реалізації себе в різних особистісних і соціальних ролях. З 2018 року працюють комплексно: зосереджуються на підтримці жінок у чутливі моменти їхнього життя та об’єднують людей навколо сприяння здоровому та активному материнству.

«Зараз є інформація про відновлення після пологів, але не вся вона посилається на наукові дослідження. Треба бути дуже обережними. У нас ця тема йде в якийсь магічний аспект, не дослідження може стати для мами авторитетним, а досвід її мами, подруги або поради немедичних спеціалістів, які, наприклад, продають гомеопатію. Це стосується не лише післяпологового відновлення. Основні джерела, на які опираємось ми, — МОЗ, ВООЗ, ЮНІСЕФ, провідні інституції, як от Американський коледж акушерства і гінекології. ГО була заснована як відповідь на нестачу якісної інформації, відповідної підтримки для жінок після пологів в Україні. У медичній системі був високий рівень культури щодо вагітних, супровід жінок. І потім починався педіатричний патронаж. Випадала з цього контексту головна героїня — мама. Ми заснували ГО, щоб змінити культуру ставлення до жінки після пологів в Україні. Так і звучала наша перша місія. Потім вона змінювалася і доповнювалася, але в основному відповідала цій ідеї — підсвітити “сіру зону”, показати потреби мам, їхній актуальний стан, запропонувати рішення, яке б допомогло жінкам якісно відновлюватися після пологів і мати позитивний досвід материнства, а суспільству — толерантно, з розумінням і з повагою ставитися до мами в цьому періоді», — розповідає Марина Марченко.

«Ми підхоплюємо і підтримуємо маму, коли її виписали з лікарні, вона вже не під медичним супроводом, приїжджає додому, і починається найцікавіше. На жаль, саме в цей момент інформації, підтримки їй недостатньо, щоб якісно це пройти. Відновлення після пологів — це процес, його хочеться виміряти. Медицина не вимірює, але ми пропонуємо вважати, що якісне відновлення після пологів — це найбільш позитивний сценарій розвитку подій, без ускладнень та хвороб. Цей процес включає наслідки вагітності та пологів, вони можуть бути дискомфортними, неприємними, але залишатися в межах норми. А відсутність ускладнень і хвороб вказує на якість відновлення», — розповідає Марина Марченко.

«Ми живемо в Києві вчотирьох — я, чоловік, собака Принцеса та син Добромир», — розповідає Віолета.

За словами жінки, після вагітності мамі приділяють досить мало уваги, навіть у пологовому вся увага спрямована на немовля: «Я не знала, що необхідно через деякий час після пологів пройти обстеження — звернутись до гінеколога та зробити УЗД. Звернулась, коли почався свербіж та виділення». 

Також Віолета згадує, що її бабуся та мама не годували дітей грудьми, а сама вона мала недостатньо інформації про лактацію, тож коли зіткнулася з лактаційним кризом, дуже хвилювалася.

«Я була впевнена, що хочу і буду годувати дитину, та на початку це було випробування, груди як камені — тут треба підтримка й інструкція, як цей етап проходити. Я не знала, що є криза молока і необхідно спокійно розслабитись та прикладати дитину навіть кожні 15 хвилин. І я втрачала надію, що зможу годувати свою дитину. Дуже цього хотіла і хвилювалась, а молока було то менше, то більше», — зазначає вона.

Перші два місяці материнства Віолета відчувала себе ніби у космосі: «В цей період хочеться, щоби хтось потурбувався про тебе. Хотілося б, щоб були служби, спрямовані на підтримку жінки після пологів, — тепла їжа, масаж ніг, жіноче спілкування. Фахівцям варто повторювати важливу інформацію для вагітних, щоби після пологів ці знання залишались, адже вони забуваються».

«”Лада” — це скарб, який послав мені Всесвіт. Дівчата, які приймають, — янголи. Спеціалісти й лекції — неймовірно цінні та важливі. “Лада” створює теплі та щирі зустрічі. Відчувається душею, що все створено з любовʼю. Я читала книжки, вивчала лекції, спілкувалася з дівчатами й усе, що дізнавалась, знадобилось. Жінці найбільше потрібна психологічна підтримка. Бо здається — сама справляюсь, та накопичувальний ефект потім дає своє. Добре допомагають медитації, гарячий чай, відпочинок, поки дитина спить, і допомога від фахівців», — запевняє Віолета.

Єдине, що засмучує жінку, — не очікувала, що менструація після пологів буде регулярна та прийде швидко: «Я думала, що хоча б під час годування грудьми буду відпочивати від цих жіночих днів».

Лілія говорить, що через 10 років після народження старших дітей вважала, що вже виснажена для таких обʼємних процесів. Проте зрозуміла, що в неї висока витривалість організму. Жінка спокійно сприймає післяпологові зміни: «Я думаю, що треба робити собі настрій кожного дня, та не переживати через незручності, на які ми не впливаємо. Робити все, що допоможе здоровʼю та нашому життю. Всі інші труднощі, повʼязані з розвитком, вихованням та доглядом за дитиною, я сприймаю, як спортивний норматив, який обовʼязково виконаю, і з досвідом вже залишається тільки насолода миттю».

Про заходи «Лади» Лілія каже, що вони допомогли їй знайти подруг: «Я прийшла на лекції для мам із дітками за спілкуванням. Не мала подруг у місті, а MOM’S MONDAY допомогли мені відшукати нових подруг, у яких схожі життєві ситуації. Та навіть відновити зв’язок із класною знайомою, з якою я познайомилась ще 12 років тому в іншому місці. Моєму подиву та радості не було краю! Зараз ми спілкуємось і активно приходимо разом на “наші понеділки”».

Ольга з чоловіком нещодавно переїхали з Києва до Харкова. Жінка зізнається, що після появи дитини часу вистачає не на все, особливо для себе: «Бувають періоди з безсонними ночами, тоді складно, для мене сон дуже важливий, і якщо я не висплюсь хоча б на 70 відсотків, то весь день млява та без настрою».

Після пологів у жінки було багато запитань, зокрема щодо здоров’я сина. Вихід — читати, дізнаватись нову інформацію і все крок за кроком пробувати.

Ольга згадує, що раніше не розуміла, як у декреті жінки втрачають себе, але коли сину було місяці три, усвідомила, що енергії вистачає тільки на дитину та на побут, а на себе — ні.

«Я почала відчувати вигорання, зрозуміла, що так діла не буде й обовʼязково потрібно слідкувати за своїм станом і приділяти час собі, відновлювати енергію. Спочатку кисневу маску — собі. Кожна жінка повинна знати, що піклуватися потрібно не лише про дитину, а й про себе», — зазначає вона.

За словами жінки, коли розуміє, що енергія на нулі — спить удень, приділяє час собі — ванна, маска: «Піклування про себе заряджає мене — корисне харчування, байдикування. У кожної людини ці способи свої».

На лекції «Лади» Ольга ходила ще вагітною, каже, не розуміла, що купляти в ліжечко дитині, а після лекції всі питання були закриті, й вона вже впевнено знала, що робити.

«Також запамʼяталось, що важливо спочатку правильно навчитися давати груди. Якщо почати неправильно, то потім буде болісно. І коли я вже розпочала годування, приділяла цьому дуже багато часу. На лекціях дали класну книжку, де було написано все про дітей. Загалом круто, що є така організація, яка надає дуже багато корисної інформації матусям. І формати проведення класні, й інформація цінна», — додає Ольга.

Громадська організація працює комплексно: з психічним та фізичним здоров’ям мами, темою грудного вигодовування, відновлення жінки та соціальними і юридичними аспектами — зокрема, з адвокацією сучасних норм та адаптацією їх до української системи охорони здоров’я, організацією спільнот і просторів для мам.