Робота в медіа залишається цариною, де жінки становлять більшість: 58% проти 42% чоловіків.
Про це свідчать результати дослідження «Гендерний профіль українських медіа», яке другий рік поспіль проводить Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у співпраці з громадською організацією «Жінки в медіа».
У 2024 році дослідження охоплює ширше медійне поле, оскільки крім аудіовізуальних медіа (телебачення, радіо та медіа, що мають ліцензію на теле- та радіомовлення) участь в опитуванні взяли друковані та онлайн-медіа, що зареєстровані в Україні. Загалом долучились 492 редакції, у яких загалом працюють 8900 співробітників і співробітниць, що майже удвічі більше, ніж 2023 року.
Жінки несуттєво переважають у керівництві медіа (51% проти 49% чоловіків), також їх більше серед керівників підрозділів (64%), ведучих (69%), журналістів (75%). Натомість чоловіки традиційно становлять більшість у програмній службі (53%) та серед технічних працівників (56%), що вказує на збереження гендерних стереотипів.
Найбільший гендерний дисбаланс спостерігається серед молоді (18–35 років): жінок — 66%, а чоловіків — 34%. Найбільша частка молодих жінок працюють журналістками (81%), ведучими (75%) та на фрилансі (71%).
Наймасовішою є група середнього віку — 58% від усіх опитаних. Гендерний розрив у цій групі є найменшим: жінок — 59%, а чоловіків — 41%. Загалом що старшою є вікова група, то менш представленими там є жінки.
Найбільший контраст у категорії керівників компаній. Серед молоді представництво жінок максимальне — 67%, а чоловіків — 33%. У середній віковій групі ближче до балансу — 55% жінок і 45% чоловіків. А серед керівників пенсійного віку переважають чоловіки — 68%, а жінок — 32%.
«Важливо розуміти, що робота в медіа вимагає високої емоційної включеності, великого інформаційного навантаження і часто не є добре оплачуваною. Тож перевагу жінок у цій сфері складно назвати позитивним явищем. Особливо якщо врахувати, що до керівних посад доходять менше жінок, ніж працюють у виконавчих ролях», — зауважили авторки дослідження.
Також в українському медіасередовищі зберігається тенденція, що жінки частіше проходять підвищення кваліфікації та навчання для посилення своїх професійних компетенцій. Минулого року такий досвід мали 13% опитаних: 67% жінок і 33% чоловіків.
До того ж щодо жінок найчастіше застосовуються соціальні політики: гнучкий робочий графік, відпустки для догляду за дитиною, скорочений робочий день, повний соціальний пакет, підтримка здоров’я, можливості ретриту і відновлення сил.
Зокрема, гнучкий графік як найпоширенішу соцпрактику застосовують до жінок у 74% редакцій, а до чоловіків — у 64%. Втім до чоловіків ця практика частіше не застосовувалася, хоча була наявною, або ж взагалі не передбачена.
Найбільша різниця у застосуванні соцпрактики стосується надання відпусток для догляду за дитиною. Для жінок ця практика застосовувалася у 54% медіа, а для чоловіків — у 29%.
Окрім цього, цьогорічну анкету доповнили запитаннями щодо підтримки працівників та їхніх сімей у звʼязку з війною та її наслідками: практики працевлаштування ветеранів і ветеранок, підтримка родин поранених чи загиблих військових-колег, підтримка вимушено переміщених осіб.
У 72% редакцій відповіли, що таку підтримку не надають, або ж серед працівників таких випадків немає. У 20% медіа проводять збори коштів на лікування поранених колег або на підтримку родин загиблих військових, які раніше працювали у редакції. Грошові виплати сім’ям поранених чи загиблих військовослужбовців практикують у 5% редакцій.
Так само переважна більшість медіа (70%) не працевлаштовували ветеранів бойових дій, трохи менше (63%) не допомагали ВПО. У 17% редакцій повідомили, що допомагають у пошуку житла для колег, які були змушені переїхати через війну, а в 14% запевнили, що надають перевагу таким кандидаткам і кандидатам під час співбесіди. Також 11% медіа підтримують співробітників у навчанні, підвищенні кваліфікації чи перекваліфікації, що сприяє адаптації та професійному розвитку ВПО.
- Попри перевагу жінок у редакціях, українські онлайн-медіа продовжують вдаватися до їх дискримінації. Рівень сексистських та стереотипних матеріалів щодо жінок залишається незмінним другий рік поспіль. Майже половина досліджених онлайн-медіа (48%) у своїх матеріалах про жінок використовують елементи мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації.
- Раніше у Києві вперше презентували Індекс гендерної рівності України (ІГР) за європейськими стандартами, провівши комплексний аналіз за шістьма ключовими сферами: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Згідно з результатами за 2024 рік, Україна отримала 61,4 бала й посідає 20 місце серед 28 країн.
Фото: Kaboompics.com: Pexels
