З 13 до 23 лютого триватиме 75-й щорічний Берлінський міжнародний кінофестиваль. Україну на конкурсі представлять стрічки Катерини Горностай — в основній програмі, та Міли Жлуктенко в колаборації з Даніелем Асаді Фаезі — в програмі короткометражних фільмів. У позаконкурсній програмі Forum Expanded покажуть фільм Олексія Радинського «Спеціальна операція».
DIVOCHE.MEDIA підготувало добірку з десяти фільмів режисерок зі всього світу, які будуть представлені на Берлінале-2025.
«Стрічка часу» (TimeStamp), Катерина Горностай
Документальний фільм про українських дітей та вчителів, які попри військові дії продовжують навчатися та навчати. Це другий повнометражний фільм української режисерки та сценаристки Катерини Горностай на Берлінале. У 2021 році її ігровий дебют «Стоп-Земля» отримав «Кришталевого ведмедя» Юнацького журі програми Generation 14+. «Стрічка часу» — перший український документальний фільм в основній програмі Берлінале, а востаннє стрічка української режисерки потрапляла в основний конкурс в 1990 році, тоді Кіра Муратова отримала «Срібного ведмедя» — спеціальний приз від журі — за фільм «Астенічний синдром».
«Озираючись назад» (Rückblickend Betrachtet), Міла Жлуктенко та Даніель Асаді Фаезі
Сюжет фільму заснований на подіях 1972 року та розповідає історію робітників-мігрантів, які будували торговий центр для Мюнхенської олімпіади 1972 року, а у 2016 році на цьому місці відбулася расистська стрілянина. Міла та Даніель досліджують взаємозвʼязок між поколіннями та вплив історичних подій на сучасність. Стрічку покажуть у рамках програми короткометражних фільмів. Попередня робота цього режисерського тандему «прокидаючись у тиші» була представлена на Берлінале 2023 та отримала «Спеціальну нагороду» міжнародного журі Generation Kplus у номінації «Найкращий короткометражний фільм».
«Арі» (Ari), Леонор Серрай
Історія про 27-річного вчителя-стажера Арі, який непритомніє під час візиту шкільного інспектора. Розлючений через невдачу батько Арі виганяє його з дому. Вразливий і самотній у великому місті чоловік неохоче відновлює стосунки зі старими друзями.
У 2017 році фільм Серрай «Молода жінка» показали на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі у секції «Особливий погляд». Стрічка отримала приз «Золота камера» за найкращий дебютний повнометражний фільм. У 2018 році «Молоду жінку» номінували у двох категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар».
«Гаряче молоко» (Hot Milk), Ребекка Ленкевич
Фільм розповідає про Розу та її доньку Софію, які вирушають до іспанського приморського міста, щоб зустріти загадкового цілителя. Під час подорожі Софія зав’язує роман із незнайомкою.
Роль Софії виконала Емма Макі — французько-британська акторка, відома за серіалом «Сексуальна освіта» (Sex Education); Інгрід, незнайомку з якою Софія закрутила роман, грає Вікі Кріпс («Корсет», «Острів Берґмана», «Примарна нитка»). «Гаряче молоко» — режисерський дебют британської драматургині, сценаристки та колишньої акторки Ребекки Ленкевич.
«Якби у мене були ноги, я б тебе вдарила» (If I Had Legs I’d Kick You), Мері Бронштейн
Життя головної героїні Лінди руйнується, її чоловік постійно у відрядженнях та рідко буває вдома. Подружжя часто спілкується телефоном, проте їхні розмови перетворюються на сварки. Донька, що потребує постійного нагляду, страждає на таємничу хворобу та відмовляється від їжі. Психотерапевт вважає Лінду поганою матірʼю та показує, що вона має схильність до саморуйнування.
Акторка Роуз Бірн, яка виконала головну роль Лінди, знімалась у «Подружках нареченої», «Астралі», «Трої». Поміж акторського складу — репер ASAP Rocky.
Стрічка Мері Бронштейн — її перший повнометражний фільм за 17 років після драми «Дріжджі», що у 2008 році отримала «Премію форуму нових кінематографістів» на Міжнародному кінофестивалі у Сент-Луїсі.
«Мамина дитина» (Mother’s Baby), Джоанна Модер
Успішна диригентка Джулія та її партнер Георг планують народити дитину. Джулії — 40 років, вона вагітніє після лікування в клініці репродуктолога доктора Вільфорта. Пологи йдуть не за планом, і дитину забирають, не говорячи про її стан матері. Коли ж Джулія нарешті отримує немовля, то починає сумніватися, чи це її дитина.
Одну з ролей у стрічці австрійської режисерки та сценаристки Джоанни Модер виконує Юлія Франц Ріхтер. За роль Ганни Вагнер у фільмі «Рубікон» вона отримала нагороду «Видатна акторка» на премії Outstanding artist award 2024 від Міністерства мистецтва, культури, державної служби та спорту Австрії.
«Відображення у мертвому алмазі» (Reflet dans un diamant mort) — Елен Катте та Бруно Форцані
Джону — 70 років, він живе в розкішному готелі на Лазурному березі. Сусідка Джона нагадує йому про найбурхливіші часи Рив’єри 60-х років. Тоді він був шпигуном у світі, сповненому можливостей і надій. Одного дня сусідка таємниче зникає, це змушує Джона замислитись: невже давні вороги повернулися, щоб посіяти хаос у його ідилічному світі?
Одну з ролей зіграла акторка Марія де Медейруш, відома за роллю Фабʼєн у фільмі «Кримінальне чтиво».
«Крижана вежа» (La Tour de Glace), Люсіль Хадзіхаліловіч
Події фільму розгортаються у 1970-х роках. Сирота Жанна, сповнена мрій, тікає зі свого притулку в гірському селі до Парижу. Підлітка знаходить прихисток на складі, де загадкова акторка Крістіна грає в екранізації казки про Снігову королеву. Жанна зачаровується актрисою й захоплюється нею, ці почуття виявляються взаємними.
Роль Крістіни виконала Маріон Котіяр, відома за участю в трьох частинах «Таксі», фільмах «Початок», «Опівночі у Парижі» та багатьох інших. За роль Едіт Піаф у «Житті в рожевому кольорі» акторка отримала «Оскар» у 2008 році в номінації «Найкраща жіноча роль».
«Дівчата на дроті» (Xiang fei de nv hai), Вівіан Ку
Двоюрідні сестри Тянь Тянь і Фан Ді виховувалися як рідні. Фан Ді переїжджає працювати каскадеркою на найбільшу кіностудію Китаю, щоб виплатити борги своєї родини. Тянь Тянь доводиться боротися із залежністю батька, зрештою вона стає жертвою місцевої мафії й тікає до великого міста. Єдина людина, що може допомогти головній героїні, — її сестра Фан Ді. Жінки об’єднуються, щоби втекти від драматичної долі, яка переслідує їх обох.
Вівіан Ку — сценаристка, продюсерка, режисерка, відома за фільмами «Вулиця пасток» (Trap Street), «Чорне вугілля, тонкий лід» (Black Coal, Thin Ice) та «Ангели носять біле» (Angels Wear White). Вона стала першою жінкою, яка одночасно отримала дві нагороди за найкращу режисуру — Премію Гільдії кінорежисерів Китаю та «Золотого коня» (тайванський аналог «Оскара»).
«Довгий шлях до режисерського крісла» (The Long Road to the Director’s Chair), Вібеке Льоккеберг
«Перший міжнародний жіночий кіносемінар», організований режисерками Клаудією фон Алеманн і Гельке Сандер у 1973 році, можна вважати одним із перших феміністичних кінофестивалів. Тоді 28-річна норвезька режисерка та акторка Вібеке Льоккеберг приїхала у Берлін, щоб представити свій фільм Abort та задокументувати фестиваль.
Через майже пів століття вона знаходить сирий матеріал — звук і відео з фестивалю, які вважали втраченими, та представляє новий фільм у Берліні. Ці кадри перетворюються на подорож у часі: інтерв’ю учасниць, які діляться досвідом, натовп у фоє, метушня біля кінотеатру, дискусії в залах семінару. У повітрі — відчуття змін, дим від сигарет, солідарність і відкритість. Жінки, сповнені рішучості, виборюють своє місце в кіноіндустрії, прагнучи зламати чоловічу гегемонію у світі кінематографу і телебачення. Сьогодні ці архівні кадри нагадують нам про боротьбу, яка триває.
«Бридка зведена сестра» (The Ugly Stepsister), Емілі Бліхфельдт
The Ugly Stepsister — горор за мотивами «Попелюшки», де режисерка Емілі Бліхфельдт пропонує жахливе переосмислення класичної казки.
Ельвіра готова на все, аби перевершити свою досконалу зведену сестру Агнес і стати обраницею принца. У королівстві, де зовнішність — це валюта, вона йде на радикальні жертви, щоб стати тією, хто сяятиме на балу.
Фільм переосмислює класичний наратив, перетворюючи його на трилер про одержимість, конкуренцію та токсичні стандарти краси. Режисерка Емілі Бліхфельдт визначає «Бридку зведену сестру» як «горор краси», натхнений бодигорором та ідеєю «краса потребує жертв». Вона досліджує тиранію зовнішності та її вплив на жінок.
Фільм дебютував на кінофестивалі «Санденс-2025», ставши одним із найобговорюваніших релізів. Європейська прем’єра відбудеться на Берлінале.
