Індійська режисерка Паял Кападія, чия стрічка «Все, що ми уявляємо як світло» (All We Imagine As Light) була визнана найкращим повнометражним фільмом міжнародного конкурсу на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість», задонатила 2000 доларів на потреби організації «Бульдозер», що евакуює та перевозить тіла загиблих захисників додому.
Ці гроші вона отримала як приз на КМКФ «Молодість» разом зі статуеткою «Скіфський олень». Спонсоркою грошової премії в секції «Міжнародний конкурс» стала акторка та засновниця благодійного фонду Юлія Ігнатченко.
Паял Кападія вирішила відмовитись від грошової допомоги для себе (адже, згідно з регламентом, грошовий приз отримує саме режисер/ка) та попросила переказати кошти на гуманітарні потреби. Команда фестивалю запропонувала задонатити 2000 доларів організації «Бульдозер», якій упродовж усього фестивалю «Молодість» збирали кошти на ремонт автівок. Щодня водії цієї організації змушені долати тисячі кілометрів, тому лагодити машини доводиться часто.
- У 2017 році короткометражний фільм Паял Кападії «Пообідні хмари» був єдиним індійським фільмом, відібраним на 70-й Каннський кінофестиваль. У 2021-му режисерка дебютувала з повнометражним документальним фільмом-есеєм «Ніч, коли нічого не знаєш» про студентські протести в Інституті кіно та телебачення Індії, отримавши першу каннську нагороду — «Золоту камеру».
- «Все, що ми уявляємо як світло» став першим індійським фільмом, що отримав гран-прі Каннського кінофестивалю. Стрічка розповідає про трьох жінок різного віку та класів, які переїхали з віддалених районів Індії в Мумбай і працюють медсестрами. Прабга занурюється з головою в роботу, щоб не думати про чоловіка, який декілька років тому поїхав на заробітки до Німеччини та зник, але несподівано отримує неочікуваний подарунок від нього. Її молода колега і сусідка по кімнаті Ану знайшла своє кохання і тепер намагається усамітнитися зі своїм коханим. Третя героїня Парваті прагне зберегти свій будинок, тож вирушає до прибережного села Ратнаґірі. Разом із нею поїхали і подруги, і в цій подорожі «містичний ліс стає простором для втілення їхніх мрій».
- Раніше DIVOCHE.MEDIA поговорило з кураторками кінофестивалю Ганною Дацюк та Дарією Бадьйор про зміни, що помітні як у зображенні жінок, так і у роботі режисерок і кінокритикинь. Кураторки розповіли про ставлення до критиків загалом та до жінок у професії зокрема, свій кар’єрний шлях і про те, які фільми та режисерки, на їхню думку, варті уваги.
